Європейське космічне агентство (ESA) розглядає можливість більш раннього та технологічно вигідного запуску місії Comet Interceptor, призначеної для зближення з довгоперіодичною кометою. Приводом для перегляду термінів стала затримка іншої наукової місії ESA — Ariel, що відкрило альтернативні варіанти виведення апарата в космос.
Спочатку Comet Interceptor планувалося запустити на ракеті Ariane 6 у парі з місією Ariel у другій половині 2029 року. При цьому сам апарат Comet Interceptor, за оцінками ESA, буде повністю готовий уже в 2028 році. Однак нещодавній перегляд графіка Ariel показав, що її готовність до запуску зсувається на другу половину 2031 року, що означало б вимушене зберігання Comet Interceptor протягом трьох років.
За словами Майкла Кюпперса, наукового керівника проекту Comet Interceptor в ESA, такий сценарій призвів би до додаткових витрат та організаційних складнощів. Тривале зберігання апарата вимагало б підтримки інженерних команд у режимі очікування, що неефективно як з фінансової, так і з кадрової точки зору.
Альтернативний запуск на Ariane 64
У відповідь на цю ситуацію ESA опрацювало альтернативні варіанти запуску. Найбільш кращим став сценарій виведення Comet Interceptor на орбіту як попутного навантаження на ракеті Ariane 64 разом із комерційним телекомунікаційним супутником, що прямує на геостаціонарну орбіту.
Після відокремлення комерційного апарата розгінний блок ракети зможе направити Comet Interceptor до точки Лагранжа L1 системи Земля–Сонце, звідки космічний апарат поступово зміститься до точки L2. Саме там місія чекатиме на появу відповідної цілі.
Цей план було схвалено Науковим програмним комітетом ESA у грудні, і наразі агентство спільно з Arianespace шукає вікно запуску в період з серпня 2028 року по липень 2029 року.
Унікальна місія з невизначеною заздалегідь метою
Особливість місії Comet Interceptor полягає в тому, що конкретна мета польоту може бути визначена вже після запуску. Апарат перебуватиме в районі точки L2 протягом кількох років, очікуючи на виявлення відповідної довгоперіодичної комети, що прибуває з віддалених областей Сонячної системи.
Під час прольоту Comet Interceptor задіє не лише основний апарат, а й два малих зонди, один з яких надається Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA). Це дозволить провести багатоточкові вимірювання при відносній швидкості зближення до 70 км/с.
Ідеальною метою, за словами Кюпперса, стала б так звана динамічно нова комета, яка раніше не проходила через внутрішню частину Сонячної системи. Такий об'єкт вважається максимально «первісним». Як альтернатива розглядалися міжзоряні об'єкти, однак ймовірність їх виявлення в період роботи місії оцінюється як низька. Якщо відповідної довгоперіодичної комети не буде знайдено, апарат зможе вирушити до короткоперіодичної комети.
Підвищені можливості та науковий ефект
Однією з ключових переваг нового сценарію запуску є зростання доступного імпульсу швидкості (delta-v). Якщо за початковим планом він становив близько 600 м/с, то при запуску на Ariane 64 показник збільшується приблизно до 1 000 м/с. Це стало можливим завдяки збільшеній допустимій масі апарата, що дозволяє взяти більше палива.
Підвищений delta-v суттєво збільшує шанси на успішний перехоплення відповідної комети. За оцінкою ESA, ймовірність того, що за шість років місії відповідна мета не буде знайдена, знижується приблизно з 20% до менше ніж 10%.
Сам Кюпперс охарактеризував зміни як «апгрейд з економ-класу до бізнес-класу».
Хоча альтернативний запуск вимагатиме додаткових витрат, у ESA зазначають, що вони будуть частково або повністю компенсовані за рахунок відмови від багаторічного зберігання апарата. Підсумкова вартість залежатиме від того, яка місія в результаті займе місце Comet Interceptor у спільному запуску з Ariel.
