Максимальна тривалість пілотованих місій на перспективній Російській орбітальній станції (РОС) становитиме 11 місяців через особливості радіаційної обстановки на полярній навколоземній орбіті. Така інформація міститься в презентації Володимира Соловйова, генерального конструктора з пілотованих систем і комплексів РФ, представленій на загальних зборах Російської академії наук (РАН). Володимир Соловйов також очолює Ракетно-космічну корпорацію «Енергія», що входить до Роскосмосу.
На відміну від місій на Міжнародній космічній станції (МКС), які можуть тривати від кількох тижнів до року і більше, тривалість перебування екіпажу на ПКС буде обмежена радіаційними ризиками. Для порівняння, найтриваліший політ на МКС, здійснений космонавтами Роскосмосу Олегом Кононенком і Миколою Чубом, тривав 374 дні.
Радіоактивні особливості полярної орбіти
Згідно з презентацією, орбіта з нахилом 96,8 градуса створює додаткові радіаційні навантаження. Хоча в умовах нормальної радіаційної обстановки рівні опромінення на ПІВ не перевищуватимуть річного нормативу для членів екіпажу (500 мілізівертів), спалахи на Сонці можуть збільшити дозу радіації приблизно в 10 разів порівняно з орбітою МКС. Однак навіть у такому разі очікувані показники не перевищать 100 мілізівертів, що залишається в межах двох третин від допустимої норми для гострого впливу.
Соловйов зазначив, що робота на полярній орбіті стане важливим етапом підготовки до складніших місій, наприклад, на Місяць або Марс, де радіаційні ризики значно вищі.
Особливості та захист Російської орбітальної станції
Початок розгортання РОС заплановано на 2027 рік. Станція перебуватиме на полярній орбіті з нахилом близько 97 градусів, що забезпечить можливість спостереження всієї території Росії та стратегічно важливого Північного морського шляху. Водночас експлуатація станції на такій орбіті супроводжується додатковими викликами, включно з високою радіаційною активністю.
Для мінімізації ризиків ядро і цільові модулі станції отримають посилений захист із сучасних радіаційно-стійких матеріалів. Також передбачається, що станція функціонуватиме у відвідуваному режимі, тобто більшу частину часу залишатиметься в безпілотному стані.
Для уточнення радіаційних умов на полярній орбіті в березні 2025 року буде запущено біосупутник «Біон-М» №2. Його завдання включають аналіз радіаційного середовища і проведення біологічних експериментів, необхідних для розробки технологій захисту екіпажу.
