Rocket Lab планує запуск ракети Electron з демонстраційним космічним апаратом LOXSAT 1 зі стартового комплексу 1А на станції Onenui на півострові Махія в Новій Зеландії.
Про відновлення першого ступеня після запуску не повідомлялося, ймовірно, після відпрацювання він впаде в океан. Другий ступінь після відділення виводить супутники на орбіту, а потім, як правило, падає на Землю і згорає в щільних шарах атмосфери.
Що таке LOXSAT 1
LOXSAT-1 — це експериментальний малий супутник, розроблений компанією Eta Space, призначений для відпрацювання технологій зберігання та управління криогенними компонентами палива в умовах космосу. Ключова мета місії — вивчення поведінки рідкого кисню (LOX) на орбіті, включаючи теплові режими, випаровування, тиск та можливості довготривалого зберігання без активного охолодження. Такі дані критично важливі для майбутніх орбітальних буксирів, дозаправки супутників та далеких місій.
Фінансований у рамках програми NASA Tipping Point, апарат розробляється як демонстратор технологій для перспективних космічних транспортних систем. У рамках місії планується перевірити сенсори, клапани та системи моніторингу, що працюють з охолодженим паливом в умовах мікрогравітації. Отримані результати мають допомогти знизити ризики при створенні багаторазових розгінних блоків та інфраструктури орбітальної логістики.
Згідно з презентацією NASA, головні технічні цілі:
- Демонстрація зберігання криогенного палива з нульовим випаровуванням на навколоземній орбіті.
- Контроль положення рідини та термодинаміки в резервуарах (підтримання потрібної температури/тиску).
- Перевірка системи забезпечення необхідного тиску.
- Багаторазові стикування/розстикування та передача рідкого кисню «бак → бак» (tank-to-tank transfer) для майбутніх орбітальних сховищ.
Апарат перебуватиме на низькій навколоземній орбіті загалом 9 місяців. Згідно із заявою Eta Space, після підтвердження цих технологій в умовах мікрогравітації LOXSAT поступиться місцем Cryo-Dock™ — повністю комерційному криогенному складу палива в космосі. Rocket Lab, окрім запуску на ракеті Electron, постачає космічну платформу (Photon-LEO).
Про ракету Electron
Electron — двоступенева орбітальна ракета-носій легкого класу з можливістю часткового відновлення. Габарити: висота – 18 м, діаметр – 1,2 м, вага – 12,5 т. Ракета на першому ступені використовує 9 рідинних ракетних двигунів власної розробки Rutherford з електричним насосом. Як паливо використовується суміш рідкого кисню та гасіну (RP-1). Основні деталі двигуна створюються методом 3D-друку, що дозволяє спростити виготовлення агрегату та зменшити його габарити, однак через використання важких акумуляторних батарей система в цілому має підвищену масу порівняно з рідинними двигунами з турбонасосним агрегатом.
На другому ступені ракети встановлено один двигун Rutherford, адаптований до роботи у вакуумі.
При першому запуску 25 травня 2017 року ракета досягла космосу, але не вийшла на орбіту через збій у комунікаційному обладнанні на Землі. Під час свого другого польоту 21 січня 2018 року Electron досяг успішної орбіти та розгорнув корисне навантаження.
В даний час експлуатується для обслуговування комерційного ринку запуску малих супутників. Electron запускають з космодрому на півострові Махія в Новій Зеландії, а також з другого пускового комплексу на острові Уоллопс у штаті Вірджинія (США).
