Американські планетологи дійшли висновку, що радарні аномалії, відкриті 2018 року на південному полюсі Марса, породжені не підлідними озерами з рідкої води, а тонкими прошарками водяного льоду, що містять у собі велику кількість частинок пилу. Про це повідомила пресслужба Корнельського університету.
"Ми вперше висунули гіпотезу, яка пояснює всі відомі радарні аномалії, знайдені в товщі льодових шапок Марса <...>. Проведені нами розрахунки показують, що незвичний характер відбиття радіохвиль радара можна пояснити тим, що вони розсіюються тонким прошарком із пилу", — пояснив науковий співробітник Корнелльського університету (США) Деніел Лаліч, чиї слова наводить прес-служба вишу.
Як зазначають Лалич і його колеги, у липні 2018 року італійські астрономи, які працювали з інструментами європейського зонда «Марс-експрес», повідомили, що їм вдалося виявити на радарних знімках південного полюса Марса сліди існування відразу трьох підлідних озер, розташованих на глибині 1,5 км від поверхні південної льодової шапки планети.
Згодом астрономи відкрили ще кілька подібних аномалій, що змусило вчених активно дискутувати про природу цих знахідок. Багато планетологів одразу ж засумнівалися в цих знахідках і припустили, що інструменти зонда «Марс-експрес» виявили своєрідний радарний «міраж» або ж поклади глини чи інших порід, а не підлідні озера. Ці ідеї породили масу суперечок навколо радарних аномалій, природа яких поки залишається предметом суперечок серед планетологів.
Лалич і його колеги висунули нову теорію, яка пояснює існування цих аномалій і всіх незвичайних їхніх властивостей тим, що в товщі льоду на південному полюсі Марса присутній один або кілька тонких прошарків водяного льоду, які містять у собі великі кількості частинок пилу. Він розсіює радіохвилі з радара MARSIS на борту зонда «Марс-експрес» таким чином, що у відбитому від криги радіосигналі мають виникати аномалії, схожі на сліди існування підлідних озер.
Як показують проведені вченими розрахунки, для появи подібних аномалій у сигналі радара достатньо дуже тонкого прошарку льоду завтовшки в кілька метрів, який приблизно на 10% складається з частинок пилу і сусідить із шарами льоду, в яких частка пилу значно нижча. Подібні варіації в структурі та складі льоду цілком можуть існувати всередині південної полярної шапки і в інших покладах льоду на Марсі, що пояснило б повсюдну наявність радарних аномалій у їхній товщі, підсумували планетологи.
