Космічний апарат Einstein Probe за перші три місяці роботи здійснив вражаюче відкриття, виявивши загадковий рентгенівський спалах. Ця подія може змінити наше розуміння космічних явищ, таких як гамма-спалахи, та розширити межі досліджень ранього Всесвіту.
15 березня 2024 року рентгенівський телескоп зонда зафіксував незвичайний спалах низькоенергетичного рентгенівського випромінювання. Цей спалах тривав понад 17 хвилин, змінюючи яскравість, перш ніж згаснути. Вчені класифікували його як швидкий рентгенівський перехідний процес (FXRT) і присвоїли йому назву EP240315a.
Цікаво, що за годину телескоп системи ATLAS у Південній Африці зареєстрував видиме світло з тієї ж області. Подальші вимірювання показали, що цей спалах стався на відстані близько 12,5 мільярдів світлових років. Тобто він стався, коли Всесвіту було лише 10% від його нинішнього віку.
Юань Лю, розробник програмного забезпечення зонда, зазначив, що алгоритми апарату спрацювали бездоганно, зафіксувавши подію такого масштабу. Астрономи вважають, що цей перехідний процес допоможе краще зрозуміти явища в ранньому Всесвіті.
Аналіз даних показав, що рентгенівський спалах EP240315a збігається з гамма-спалахом GRB 240315C, зареєстрованим іншими приладами NASA. Однак є унікальна особливість: рентгенівське випромінювання почалося за 372 секунди до гамма-спалаху. Раніше така затримка не спостерігалася, що ставить під сумнів існуючі моделі виникнення гамма-спалахів.
«Це говорить нам про щось дійсно нове, і, можливо, нам доведеться переглянути моделі, які ми маємо для гамма-спалахів», — сказав головний дослідник місії Веймін Юань.
Потенціал для майбутніх відкриттів
Ці спостереження підтверджують, що зонд «Ейнштейн» здатен знаходити найрідкісніші події в ранньому Всесвіті. Його висока чутливість і широкий кут огляду відкривають нові горизонти у вивченні космічних вибухів.
«Як тільки ми відкрили очі Einstein Probe на небо, він виявив нові цікаві явища. Це дуже добре і має означати, що попереду нас чекає ще багато цікавих відкриттів», — підсумував Ерік Куулкерс з Європейського космічного агентства.
Зонд «Ейнштейн» продовжує свою місію, і вчені впевнені, що попереду їх чекають ще більш вражаючі відкриття.
Про програму Einstein Probe
Зонд Ейнштейна - це місія Китайської академії наук (CAS), що працює в партнерстві з Європейським космічним агентством (ESA), Інститутом позаземної фізики Макса Планка (MPE), Німеччина, та Національним центром космічних досліджень (CNES), Франція. Він був запущений з космодрому Сичан у Китаї 9 січня 2024 року і оснащений двома приладами. Широкопольний рентгенівський телескоп (WXT), який постійно слідкує за великою ділянкою неба в пошуках несподіваних рентгенівських променів, і подальший рентгенівський телескоп (FXT), який наводиться на джерела рентгенівського випромінювання, виявлені WXT, для більш детального вивчення.
