У Міністерстві оборони України створено Управління космічної політики, метою якого є інтеграція державних і приватних підприємств, а також наукових установ космічної галузі для взаємодії із Збройними силами України. Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Чорногоренко під час форуму Space For Ukraine.
Згідно із заявою Чорногоренко, нова структура займатиметься формуванням політики у сфері військового космосу, включаючи закупівлю інноваційних технологій та створення космічних військ. Вона наголосила, що Міністерство оборони має стати інтегратором космічних рішень у Силах оборони України.
У планах відомства до 2030 року – розробка національних супутників для оборонних цілей та створення системи контролю космічного простору. Це стане першим кроком до формування космічних військ країни.
«Ми маємо закон про космічну діяльність, який говорить, що Міноборони має формувати політику у сфері військового космосу. Це не лише закупівля інноваційних рішень у інженерів, це не лише створення ком’юніті для того, щоб найкращі рішення приходили в Україну, а це й ще створення космічних військ», – заявила Чорногоренко. На її думку, оборонне відомство планує стати основним замовником в Україні космічної техніки, продуктів та послуг. А це управління має об’єднати державні та приватні інститути, науковців космічної галузі для взаємодії із Силами оборони.
Великі плани чи гучні слова?
Все це звучить надто амбітно і викликає лише саркастичну посмішку, особливо якщо згадати, що у 90-х Україна була одним із світових лідерів з виробництва ракет, а потім із роками практично втратила космічну промисловість. Той же завод «Південмаш» із виробника потужних носіїв перетворився на компанію, яка ледве зводить кінці з кінцями, а Національне космічне агентство стало відомством, що нагадує клуб ветеранів. А з урахуванням нинішньої війни, мабуть, «Південмаш» втратив і виробничі потужності.
Космічні війська чи паперова армія?
Створення Управління в Міноборони подається як крок до реальної інтеграції України у глобальну космічну сферу. Але, швидше за все, перетвориться на нову установу з освоєння бюджетних коштів, особливо якщо згадати низку скандалів із військовими закупівлями. Адже, по суті, Україна зараз не має ні власної ракетної програми, ні виробничих потужностей для створення супутників, ні, що найголовніше, чіткої стратегії розвитку космосу.
У найкращому випадку нас чекає купівля іноземних супутників «в лізинг» та участь у спільних проектах на других ролях. У гіршому – чергові реформи на папері, на кшталт «до 2030 року в нас буде суперсучасне супутникове угрупування».
Створення Управління космічної політики – крок, можливо, і правильний. Але можна на 99% припустити, до чого це призведе, знаючи нашу владу. Питання лише в тому, чи зможе це нове відомство справді щось змінити, чи нас чекає ще один «великий проєкт», який залишиться лише гарною декларацією. Поки що в України більше космічних амбіцій, ніж можливостей.
