Російська влада запровадила новий режим інформаційної завіси навколо пусків з космодрому Плесецьк (Архангельська область) після серії спроб атак безпілотників на об'єкт. Таке рішення призвело до того, що традиційні повідомлення для авіації та моряків (NOTAM) стали наддовгими та неточними, а точний час старту ракет тепер неможливо передбачити заздалегідь.
Космодром став ціллю
Починаючи з грудня 2025 року Плесецьк, розташований приблизно за 800 км від українського кордону, неодноразово опинявся в зоні атак дронів. Перша пригода, про яку стало відомо, сталася наприкінці грудня під час підготовки до пуску ракети «Союз-2.1а» з військовим супутником радіолокаційної розвідки. Місцеві ЗМІ публікували фотографії збитого дрона неподалік від космодрому.
Друга, більш серйозна хвиля атак припала на 22–25 березня 2026 року — якраз у дні підготовки до ключового запуску 16 супутників зв'язку «Рассвет-3» (російський аналог Starlink). Влада міста Мирний (найближчий населений пункт до Плесецька) оголошувала «дронову загрозу», а місцеві жителі повідомляли про відключення мобільного інтернету.
Офіційно про спроби атак вперше розповів голова «Роскосмосу» Дмитро Баканов на зустрічі з Володимиром Путіним 11 квітня. За його словами, під час березневого запуску були «серйозні спроби проникнення на космодром», які спільно відбивали розрахунки «Роскосмосу» та Космічних військ РФ.
Росія будує свій Starlink, а Україна йому заважає
Чому Плесецьк став ціллю? Тому що саме звідти Росія розгортає амбітну супутникову програму. З Плесецька 23 березня стартували перші 16 супутників угруповання «Рассвет», розробником яких виступає російська фірма «Бюро 1440». У проєкт вкладено понад $1,2 млрд. Метою програми є створення російського аналога Starlink, який зараз активно використовується Україною для військового зв'язку. У планах — до 2035 року розгорнути 900 супутників «Рассвет» та ще близько 300 апаратів іншого призначення.
По суті, Україна намагається завадити Росії створити захищену космічну мережу зв'язку, яка могла б посилити російські військові можливості. А російські військові, у свою чергу, заявили, що сам Плесецьк — «легітимна ціль», оскільки «успіх СВО вшитий у кожен пуск з цього космодрому» (слова т.в.о. начальника космодрому Дмитрина).
Приховані запуски
Зазвичай перед будь-яким космічним запуском країна публікує так звані повідомлення NOTAM, де зазначені небезпечні зони та точний час старту — від кількох хвилин до пари годин. Це робиться для безпеки цивільної авіації та судноплавства.
Однак після грудневої атаки Росія кардинально змінила правила щодо Плесецька:
- Величезні вікна: тепер NOTAM охоплюють не години, а по 6–12 годин щоденно протягом двох-трьох тижнів.
- Пуск у будь-який момент: наприклад, пуск «Союзу» в лютому 2026 року відбувся на 4-й день 10-денного вікна; березневий пуск «Рассвету-3» — на 5-й день 9-денного вікна.
- Подвійні вікна: у квітні було опубліковано два повідомлення, що перетинаються, для двох різних ракет, які разом перекривали 19 годин на добу, створюючи видимість одного старту.
Раніше повідомлення NOTAM для Плесецька були хірургічно точними. Зараз Росія перейшла до тактики «інформаційного шуму». Замість двогодинного вікна публікується повідомлення на 10-15 днів поспіль. Це створює ситуацію, коли засоби космічної розвідки (супутники-шпигуни) мають бути в постійній готовності, що виснажує ресурс операторів та аналітиків на Заході.
Професор Гентського університету Барт Хендрікс, відомий експерт з російської космічної програми, прямо заявив в інтерв'ю Ars Technica: «Це свідома політика — публікувати розпливчасті повідомлення, щоб утруднити передбачення точного дня та часу пуску. Але чи достатньо цього для обману розвідки — велике питання».
Реальна загроза чи гра
Російська сторона не називає прямо Україну як джерело дронів, але контекст сумнівів не залишає. Навіщо Україні атакувати Плесецьк?
- Вдарити по «космічному щиту» Росії: збити супутники на старті дешевше, ніж збивати їх на орбіті.
- Фізичне знищення інфраструктури: навіть без прямого влучання задимлення, зліт заборон і збої в електропостачанні зривають пуски. Березневий пуск «Рассвету» відбувся через 3 дні після початку загроз (22–25 березня, старт 23-го ввечері, практично після відбою загрози).
Деякі скептики припускають, що Росія сама роздмухує тему дронів, щоб легітимізувати скритність своїх військових запусків. Однак факти свідчать про зворотне: атаки дійсно відбувалися, про що писали місцева влада та очевидці. Крім того, президенту Путіну доповідали про це особисто, що навряд чи стали б робити без серйозних підстав.
Підсумки I кварталу 2026 року: рекордна активність під прикриттям
Перший квартал 2026 року став найнасиченішим для Плесецька з 2022 року:
- 16 січня — пуск «Союзу-2.1б» з військовими супутниками (мета невідома).
- 28 лютого — пуск «Союзу-2.1а» з супутником радіолокаційної розвідки.
- 23 березня — пуск першої партії «Рассвет-3» (16 супутників).
- 3 квітня — пуск «Союзу-2.1б» з військовим супутником зв'язку.
- 16 квітня — пуск «Союзу-2.1б» з 8 засекреченими супутниками (ймовірно, військовий зв'язок або розвідка).
- 23 квітня — пуск «Ангари-1.2» з 4 супутниками шпигунського угруповання «Нівелір».
Всі ці пуски були офіційно підтверджені Міноборони РФ вже після їх успішного завершення, але їх точні дати та час старту західні спостерігачі могли лише вгадувати.
