Місія з дослідження марсіанських місяців Martian Moons eXploration (MMX) є провідною місією JAXA, упродовж якої планують дослідити і вивчити два місяці Марса — Фобос і Деймос.
У той час як японське агентство буде створювати основне корисне навантаження, Німецьке космічне агентство (DLR) і Національний центр космічних досліджень (CNES) зроблять свій внесок у місію. IDEFIX, невелике допоміжне корисне навантаження, вирушить разом із MMX і, як планується, приземлиться на поверхню Фобоса 2029 року.
Будівництво IDEFIX нещодавно завершилося, DLR і CNES відправили ровер до Японії для інтеграції з місією MMX.
Про марсохід IDEFIX
IDEFIX названо на честь собаки з коміксів "Пригоди Астерікса". Назва відсилає до гри слів "Idée Fixe", що приблизно перекладається як одержимість або пристрасть, на якій хтось зациклюється.
Сам ровер важить 25 кілограмів, його довжина становить 51 сантиметр, і він призначений для дослідження поверхні Фобоса. Під час одного з найближчих зближень місії MMX з Фобосом ровер буде скинутий з висоти 40-100 метрів над поверхнею і приземлиться на Фобос.
Під час скидання враховуватиметься низька гравітація Фобоса, що дасть змогу IDEFIX просто впасти на поверхню, перекотитися, а потім піднятися, щоб підготуватися до місії, яка триватиме близько трьох місяців. Гравітація Фобоса, більшого з двох місяців Марса, становить лише 1/1000 частину земної, що пояснюється невеликими розмірами місяця. Діаметр Фобоса становить лише 27 кілометрів.
Керівник проєкту IDEFIX у DLR професор Маркус Гребенштайн пояснив, що через низьку гравітацію, "від моменту виходу IDEFIX до приземлення на Фобос мине від 60 до 80 секунд. Удар відбуватиметься зі швидкістю менше ніж один метр на секунду".
Тривалість місії IDEFIX становитиме близько 100 днів і буде обмежена тим, що основна місія MMX в кінцевому підсумку віддалиться від Фобоса. Космічний апарат MMX буде використовуватися як ретранслятор для IDEFIX, тому без апарату, що обертається поблизу Фобоса, ровер більше не зможе спілкуватися і працювати на поверхні.
Об'єм і вага були основними факторами при створенні IDEFIX, оскільки ровер мав бути максимально легким і невеликим, щоб поміститися як додаткове корисне навантаження на MMX. Після приземлення послідовність дій з підйому ровера є критично важливою і відбуватиметься в автоматичному режимі. Якщо ровер не зможе самостійно піднятися, він не зможе генерувати достатньо сонячної енергії для продовження своєї місії. Без достатньої сонячної енергії прилади IDEFIX не зможуть працювати, а інші системи ровера не зможуть обігріватися, що є серйозною проблемою, враховуючи, що поверхня Фобоса може охолонути до -112 градусів Цельсія.
Створення IDEFIX було завершено в липні 2023 року, і незабаром після цього почалися випробування. Випробування включали в себе кілька тестів на падіння, під час яких DLR і CNES намагалися змоделювати всі можливі варіанти падіння ровера на поверхню і його перекочування по землі.
Про послідовність приземлення Грабенштейн сказав: "Ровер спроектований таким чином, щоб завжди виконувати одну й ту саму послідовність дій після приземлення. Незалежно від того, як ми приземлимося, послідовність дій завжди має призводити до того, що ровер стане на колеса. Це робить весь процес набагато більш надлишковим з точки зору захисту від можливих збоїв".
Колеса ровера також розроблені особливим чином. Невивчені властивості ґрунту на Фобосі і низька гравітація послужили причинами створення спеціальної конструкції коліс з лопатями.
Вивчення Фобоса
Фобос являє собою небесне тіло неправильної форми з радіусом всього 11 кілометрів. Якщо земний Місяць обертається на відстані приблизно 384 399 кілометрів від поверхні Землі, то Фобос — всього в 6 000 кілометрів над марсіанською поверхнею. Вчені давно припускають, що Фобос і Деймос (другий місяць Марса) можуть виявитися захопленими гравітацією астероїдами, які занадто близько підлетіли до Марса. Однак, його низька гравітація ставить під сумнів цю теорію.
Другою можливою теорією є сильний удар по Марсу, який допоміг відірвати від планети шматки і сформувати ці місяці. Однак це не пояснює спектр і кольори місяців.
На ровері IDEFIX встановлено чотири основні прилади, які допоможуть зрозуміти походження і точні деталі осадових порід Фобоса. Перший — NavCam, прилад для оптико-стерео навігації, наданий CNES. Другий — RAX, раманівський спектрометр, який був розроблений DLR, JAXA та іспанським космічним агентством INTA. RAX буде використовуватися для створення структурного відбитка Фобоса.
Далі — WheelCams, що являють собою два оптичні датчики на двох колесах, які будуть досліджувати взаємодію між колесами IDEFIX і матеріалом поверхні Фобоса. WheelCams були розроблені CNES. Останній прилад — MiniRad, інфрачервоний радіометр, розроблений DLR.
Запуск MMX заплановано не раніше грудня 2026 року на японській ракеті H3-24. У рамках повної місії планується один або два рази приземлитися на Фобос, зібрати 10 грамів зразків, а потім зробити кілька прольотів над Деймосом, після чого повернутися на Землю.
