Китай зробив ще один крок до висадки людей на Місяць. Державна корпорація China Aerospace Science and Technology Corporation провела комплекс ключових випробувань важкої ракети Long March-10 — майбутнього носія національної пілотованої місячної програми. Одночасно перевірялася система аварійного порятунку корабля Mengzhou, який має доставляти екіпажі до супутника Землі.
Випробування пройшли на космодромі Wenchang Spacecraft Launch Site і включали не просто підйом прототипу, а фактично відпрацювання майбутньої посадки та повторного використання ступеня.
Технічні деталі прототипу та конфігурації
Прототип, використаний в останніх випробуваннях, має довжину близько 55 метрів і оснащений центральним ядром із сімома паралельно працюючими двигунами на паливній парі гас/рідкий кисень. Сукупна тяга цієї конфігурації наближається до 1000 тонн — за словами розробників, це найбільший одиночний модуль тяги в арсеналі китайських носіїв на сьогоднішньому етапі.
Архітектура сімейства Long March-10 передбачає дві основні конфігурації: триступеневу версію з двома бортовими прискорювачами для важких пілотованих місій і полегшену Long March-10A у двоступеневому виконанні без прискорювачів для орбітальних завдань. У робочій «місячній» версії до семимоторного ядра підключаться два однакові бічні прискорювачі, що помітно збільшить вантажопідйомність на низьку та трансмісячну орбіти.
Параметри розраховувалися так, щоб забезпечити безпечне відведення екіпажу й одночасно зберегти можливість коректного повернення ступеня.
On Feb 11, China successfully conducted a low-altitude demonstration and verification flight test of its Long March-10 carrier rocket and a maximum dynamic pressure abort flight test of its new-generation crewed spacecraft Mengzhou.
— Mao Ning 毛宁 (@SpoxCHN_MaoNing) February 11, 2026
One step closer to the moon.🚀🌕 pic.twitter.com/arXGvLzX2G
Що саме перевіряли під час польоту
Завдання тесту були комплексними й жорстко синхронізованими:
— верифікація умов максимального динамічного тиску (Max-Q) при аварійному відділенні корабля;
— демонстрація надійності паралельної роботи ступенів;
— всебічне відпрацювання фаз повернення першого ступеня.
Ключовий нюанс — ракета й пілотований апарат проєктувалися як інтегрована система. Порядок і часові інтервали відділення, кутові та швидкісні
China has successfully retrieved the first stage of its Long March-10 from the sea, completing its first-ever maritime recovery of a rocket booster.
— China Focus (@China__Focus) February 13, 2026
This milestone advances China’s reusable rocket technology, supporting future manned lunar missions and near-Earth space station… pic.twitter.com/rST68QYseM
Профіль повернення першого ступеня — крок за кроком
Опис маневру наближений до «технічної карти»:
-
Відключення двигунів і балістичний підйом. Після відділення корабля перший ступінь продовжив політ до заздалегідь заданих параметрів висоти та швидкості, потім двигуни були заглушені — розпочався безмоторний підйом-коваання. При цьому бортова система керування виконувала плавний розворот (nose-to-tail flip), переводячи корпус у положення «двигунами вперед» для подальшого повторного ввімкнення двигунів.
-
Розкриття рулів. На висоті близько 110 км було розкрито чотири ґратчасті рулі (grid fins). Такі поверхні дають суттєвий контроль над аеродинамічною силою та моментом, особливо за високої швидкості та густини атмосфери.
-
Повторне запалювання двигунів. Для гальмування та корекції траєкторії ввімкнулися два двигуни, вони знизили швидкість і скоригували положення ступеня відносно цільової точки повернення.
-
Аеродинамічна фаза. Після вимкнення двигунів ступінь сповільнювалася за рахунок опору повітря та роботи ґратчастих рулів, уточнюючи курс і кут атаки.
-
Фінальний етап та імітація захоплення. У заключній фазі три двигуни по черзі вмикалися для точного виведення на місце посадки. На висоті ~120 м спрацював бортовий трос — імітатор механізму перехоплення наземної ґратчастої сітки. На висоті 5 метрів ракета імітувала «зависання» перед тим, як здійснити контрольоване приводнення.
Китай відмовився від класичних посадкових опор (як у Falcon 9). Ідея зняти частину функцій амортизації та стабілізації зі ступеня і перекласти їх на наземну інфраструктуру (сітчастий приймач) дозволяє зменшити масу бортового обладнання та збільшити можливе корисне навантаження.
Перевірка багаторазовості
Перш ніж летіти, той самий екземпляр ракети пройшов два статичні вогневі тести у серпні та вересні 2025 року. Після другого стендового прожигу команда виконала прискорене технічне обслуговування: регламентний огляд двигунів, діагностику конструкції та заміну невеликої кількості витратних вузлів.
Такий «реальний» ітеративний цикл — тест, обслуговування, повторний тест — дає реальну експлуатаційну статистику щодо зносу та режимів, що в перспективі дозволяє коригувати процедури техобслуговування та пришвидшувати підготовку ступенів до наступного польоту.
Ключова інновація в концепції — координоване рішення «ракета-земля»: на ступені розміщуються чотири тросові вузли, а наземний елемент — це великомасштабна сітчаста структура, що виконує функції захоплення. Перенесення цих функцій на землю знижує складність бортових механізмів, економить масу і, отже, підвищує корисне навантаження.
Такий підхід має свої переваги та виклики: з одного боку — зниження маси та простота повторної підготовки; з іншого — необхідність розгорнути дороговартісну наземну інфраструктуру та забезпечити високу точність наведення і синхронізації перехоплення в умовах змінних аеродинамічних впливів.
Важливість для місячної програми
За словами розробників, повторне використання — ключ до частих запусків і зниження вартості. Без цього неможливо створити стійку місячну програму: пілотовані місії потребують десятків польотів. Long March-10 має стати транспортом для майбутніх китайських висадок на Місяць і регулярних експедицій.
Фактично Китай будує не просто носій, а систему — аналог «космічної логістики», де ракети обслуговуються і запускаються знову. Успіх Long March-10 означає, що Китай повністю готовий до етапу льотно-конструкторських випробувань усієї місячної зв'язки. Якщо все йтиме за планом, то до 2028-2029 років у них буде повністю сертифікована система для висадки.
