Космічний апарат «Луна-25» запущено ракетою-носієм «Союз-2.1б» 11 серпня 2023 року з космодрому «Восточний».
«Луна-25» (до квітня 2013 року називався «Луна-Глоб») — перша запланована автоматична міжпланетна російська станція, яка є частиною російської місячної програми з дослідження та практичного використання Місяця та навколомісячного простору автоматичними міжпланетними станціями. У рамках завдання спочатку буде запущений апарат, що спускається, а через три роки — орбітальний апарат.
Метою цього проекту є запуск автоматичного зонда, орбітальна частина якого має здійснити дистанційні дослідження та вибір відповідних майданчиків для наступних апаратів, що спускаються, а посадковий апарат досліджуватиме поверхню в районі південного полюса, у тому числі кріогенним бурінням до глибини двох метрів (основне завдання — пошук води).
Заявлений активний термін роботи зонду на поверхні Місяця — щонайменше один земний рік.
19 серпня 2023 року на космічному апараті «Луна-25» сталася аномалія під час корегування орбіти. 20 серпня Роскосмос повідомив, що «за результатами попереднього аналізу, у зв'язку з відхиленням фактичних параметрів імпульсу від розрахункових, апарат перейшов на нерозрахункову орбіту та припинив своє існування внаслідок зіткнення з поверхнею Місяця».
Науковий співробітник Інституту космічних досліджень РАН Майя Дьячкова повідомила, що максимальна частка води в цьому регіоні Місяця становить близько 0,2%, тоді як у сусідніх, багатших на вологу регіони південного полюса цей показник досягає понад 0,5%.
За словами гендиректора Юрія Борисова, Роскосмос розглядає варіант проведення польотів наступних автоматичних станцій у більш ранні терміни: «Ніхто не збирається складати руки, і ми сповнені рішучості продовжувати місячну програму. Більше того, розглядаємо можливість зрушити місії «Луна-26» и «Луна-27» вліво, щоб якнайшвидше отримати необхідні нам результати».
Основна причина аварії «Луни-25» пов'язана з тим, що не ввімкнувся акселерометр, повідомив гендиректор Роскосмосу Юрій Борисов. За його словами, Роскосмос планує завершити роботу аварійної комісії, яка встановлює причину катастрофи місії, до кінця вересня.
Комісія з розслідування причини падіння автоматичної станції ще продовжує роботу, робити якісь висновки про аварію місії «Луна-25» передчасно. Про це повідомили у прес-службі Роскосмосу.
Зонд NASA Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) зробив зображення нового місячного кратера, ймовірно, місця падіння російської місії Luna 25, який відхилився від запланованої точки посадки через аномалію при спуску.
Як заявлено в повідомленні Роскосмосу від 20 серпня, відповідно до програми польоту КА «Місяць-25» 19 серпня було передбачено видачу імпульсу для формування його передпосадкової еліптичної орбіти. Близько 14:57 зв'язок із КА «Місяць-25» перервався.
Перша місячна місія Росії за майже півстоліття зазнала «надзвичайної ситуації» під час спроби маневру 19 серпня, що поставило під сумнів плани посадки.
Місячний посадковий модуль «Луна-25», що зараз летить по круговій орбіті Місяця, провів зйомку місячної поверхні телевізійними камерами комплексу СТС-Л.
Місячний посадковий модуль «Місяць-25» вийшов на орбіту природного супутника Землі, для цього двічі були включені його двигуни, повідомили у прес-службі Роскосмосу.
Російський Інститут космічних досліджень РАН опублікував на своєму сайті перші кадри з автоматичної станції «Луна-25», яка летить до Місяця.
У неділю Росія увімкнула наукові прилади на борту свого місячного посадкового модуля, і вчені почали обробляти його перші дані, коли космічний корабель мчав до Місяця, намагаючись першим знайти лід на єдиному природному супутнику Землі.
Посадковий модуль досліджуватиме поверхню Місяця на глибині до ~40 см. Використовуючи свої інструменти, він шукатиме вміст води, а також намагатиметься визначити, які елементи та їхні ізотопи присутні у місячному ґрунті.
Перша російська місія на Місяць, запуск космічного апарату «Луна-25», успішно стартувала ракетою «Союз-2.1б» з космодрома «Східний» 11 серпня 2023 року.
Космічний апарат «Луна-25», який представляє першу сучасну місію Росії на Місяць, знаходиться на пусковому столі космодрому Східний, готовий до запуску за допомогою ракети-носія «Союз-2.1б» з розгінним блоком «Фрегат», розповіли в Роскосмосі.
Голова Верхньобуреїнського району Хабаровського краю Олексій Маслов заявив, що 11 серпня мешканців одного із селищ евакуювали через передбачуване падіння щаблів ракети «Союз-2.1б».
Фахівці завантажили російський місячний посадковий апарат «Луна-25» на робоче місце, здійснили складання та розбирання схем, перевірили контакти та датчики. Далі — транспортування на заправно-нейтралізаційну станцію, де «Луна» буде заправлено паливом та стиснутими газами.
НВО Лавочкина завершило створення станції, яка має здійснити м'яку посадку в районі Південного полюса Місяця і провести контактні дослідження місячного ґрунту на наявність льоду.
Через додаткові перевірки наземних засобів управління запуск першої в сучасній історії Росії місії на Місяць перенесено з липня на серпень 2023 року, повідомили у Роскосмосі у вівторок.
У Роскосмосі уточнили, що зараз космічний апарат знаходиться на заключному циклі наземних випробувань.
Перший в історії сучасної Росії космічний апарат «Луна-25» для польоту на природний супутник Землі планується доставити на Східний космодром на початку червня. Про це повідомили ТАРС у Науково-виробничому об'єднанні (НУО) ім. С. А. Лавочкіна.
У прес-службі Роскосмосу заявили, що перша російська місія на Місяць, а саме, запуск космічного апарату «Луна-25» заплановано на середину липня. «Запуск космічного апарату «Луна-25» з урахуванням астрономічного «вікна» у 2023 році заплановано на 13.07.2023», — зазначили у держкорпорації.
Космічний апарат «Луна-25» має стати першим сучасним російським апаратом на Місяці. Доплерівський вимірювач швидкості та дальності ДИСД-ЛР (виробництва концерну «Вєга» держкорпорації «Ростех»), необхідний для м'якої посадки автоматичної станції «Луна-25», пройшов вхідний контроль. Про це повідомили середу у прес-службі Роскосмосу.
Запуск першої в історії сучасної Росії місії на Місяць може відбутися у липні 2023 року. Цей термін агентству ТАСС назвав керівник відділу ядерної планетології Інституту космічних досліджень (ІКД) Російської академії наук (РАН) Ігор Митрофанов.
