Два марсоходи NASA продовжують свою наукову місію, досліджуючи найдавніші та найновіші ландшафти Марса. Perseverance рухається по кратеру Єзеро, вивчаючи «окаменілості» ранньої Сонячної системи, а Curiosity усунув несправність із бурінням і продовжує сходження на гору Шарп.
Perseverance: 360° панорама «Крокодилячого мосту»
Марсохід Perseverance передав на Землю детальну 360-градусну панораму області, яку команда місії неофіційно назвала «Крокодилячий міст» (Crocodile Bridge). Знімок було складено з 980 зображень, зроблених камерою Mastcam-Z 18 грудня 2025 року (сол 1717) та 25 січня 2026 року (сол 1754).
Ділянка, зафіксована на панорамі, розташована на краю 45-кілометрового кратера Єзеро. Ця місцевість цікава тим, що містить одні з найдавніших порід у всій Сонячній системі — вони сформувалися в той час, коли кора та атмосфера Марса тільки починали своє існування.
На Землі подібних геологічних «капсул часу» не збереглося через рух тектонічних плит, що постійно переробляють поверхню. Марс же, позбавлений тектоніки, законсервував цей древній матеріал на мільярди років. «Крокодилячий міст» слугує перехідною зоною до наступного регіону, який Perseverance вивчатиме кілька місяців — області «Лак-де-Шарм» (Lac de Charmes).
Апарат продовжує збір зразків для місії Mars Sample Return, яка в майбутньому має доставити їх на Землю. Зараз у його «колекції» — 23 керни.
Curiosity: звільнення бура після «Атакамського» інциденту
У марсохода Curiosity, який перебуває на іншому боці Марса (за 3 775 км від кратера Єзеро), стався цікавий технічний інцидент.
25 квітня 2026 року ровер пробурив зразок породи, що отримав назву «Атакама». Діаметр каменя становив близько 46 см, товщина 15 см, а вага — близько 13 кг.
Коли маніпулятор почав піднімати бур, з'ясувалося, що «Атакама» — це окремо лежачий валун, не пов'язаний з корінною породою. Він намертво застряг на бурі й піднявся разом із рукою. Раніше при бурінні верхні шари породи тріскалися, але камінь ніколи не прилипав до буріння цілком.
Операція «Порятунок» проходила в кілька етапів:
29 квітня інженери спробували струсити камінь, змінюючи орієнтацію маніпулятора та вмикаючи вібрацію (перкусію). З «Атакамки» посипався пісок, але вона залишалася на місці.
І лише 1 травня команда ризикнула застосувати більш агресивну тактику: нахил та обертання бура з одночасною сильною вібрацією. Камінь відвалився з першої спроби і, впавши на ґрунт, розколовся.
Після вилучення бура Curiosity зміг приступити до аналізу матеріалу, який перебував під «Атакамою» (зразки «Кутуріпа» (Cuturipa), «Чайтен» (Chaitén) і закритий раніше світлий камінь «Чилое» (Chiloé)).
Зараз Curiosity продовжує підйом по горі Шарп. Марсохід перебуває в зоні, багатій на сульфатні солі. Незважаючи на вік (ровер працює з 2012 року), планів щодо зупинки місії немає.
