У середині листопада 2025 року NASA офіційно відновило нормальну роботу після тимчасового фінансування — шатдаун завершився 12 листопада. Попри тимчасові складнощі, місії на Марсі продовжували функціонувати: марсоходи не зупинялися, виконуючи «критично важливі» наукові завдання, а вже після відновлення роботи агентства розпочалися публікації накопичених даних і нових наукових звітів.
Curiosity: буріння та геологія в зоні «ящиків»
Curiosity активно працював в одній зі своїх ключових зон — так званих «boxwork» структурах, що являють собою чергування гребенів і западин, які виглядають як «ящики». Нещодавно команда провела буріння в точці з робочою назвою Nevado Sajama, щоб зібрати зразки з породи, яка може бути пов'язана з давніми структурами вбирання води. За результатами цієї операції були використані інструменти ChemCam, APXS та мікроскопічна камера MAHLI для аналізу мінералів і текстур.
Результати попереднього аналізу показали наявність тонких жил, що вказує на минулу циркуляцію рідких розчинів. Ці жили особливо важливі: вони можуть служити «артеріями» давньої води, вказуючи, що в цій області колись були умови, здатні утримувати рідини. Такий висновок допомагає вченим краще зрозуміти гідрологічну історію Марса та оцінити, наскільки давні водні середовища могли бути придатними для органічної речовини або навіть життя.
Крім того, Curiosity вивчає атмосферні та метеорологічні умови навколо себе, проводячи вимірювання та зйомки для розуміння пилових вихорів, стабільності породи та потенційних ризиків для подальших переміщень.
Perseverance: можливий метеорит та хімія заліза
Тим часом Perseverance зосередив увагу на цікавій породі з незвичайною формою. У блозі NASA описано камінь під назвою Phippsaksla, який команда вирішила ретельно дослідити. Зйомки з камери Mastcam-Z показали, що він має кавернозну текстуру, а прилад SuperCam виявив у ньому підвищений вміст заліза та нікелю — хімічний склад, характерний для залізо-нікелевих метеоритів, імовірно утворених глибоко в надрах великих астероїдів.
Марсоход NASA Perseverance зробив цей крупний план, на якому видно текстуру вивітрювання незвичайної форми скелі Phippsaksla, обраної для дослідження через її зовнішній вигляд, що відрізняється від навколишніх скель. Дослідження показало, що вона має високий вміст заліза та нікелю, що дозволяє припустити, що це метеорит. Perseverance зняв це зображення за допомогою камери Left Mastcam-Z, однієї з пари камер, розташованих високо на щоглі марсохода, 19 вересня 2025 року — у 1629-й сол, або 1629-й марсіанський день місії Mars 2020.
NASA/JPL-Caltech/ASU
Якщо це дійсно метеорит, то його походження може дати важливу інформацію про космічну історію цієї ділянки Марса: такі об'єкти могли бути ударно занесені на поверхню, і їх аналіз допомагає вченим зрозуміти, які метеоритні матеріали падали на Марс у минулому. Крім того, це не перший такий випадок: інші марсоходи, такі як Curiosity, вже знаходили залізо-нікелеві метеорити в своїх областях дослідження, але для Perseverance це особливо цінно, тому що може пролити світло на геохімію та історію кратера Єзеро і прилеглих порід.
Робота попри шатдаун
Робота марсоходів у період шатдауну показує, що навіть в умовах обмежень NASA може підтримувати критично важливі наукові місії на Марсі. Після повернення до повноцінної роботи агентство розпочало поступово публікувати накопичені дані та наукові звіти, що дозволить громадськості та науковій спільноті побачити результати «роботи за лаштунками».
Досягнення марсоходів Curiosity та Perseverance важливі: вони просувають розуміння геологічної історії Марса, його водної активності та матеріалів, занесених на поверхню з космосу. Той же метеорит, якщо його походження підтвердиться, може стати найціннішим об'єктом для відбору зразків, а бурові проби Curiosity допоможуть краще реконструювати давні умови навколишнього середовища.
