Космічний телескоп NEO Surveyor (Near-Earth Object Surveyor) — перший інфрачервоний телескоп NASA, призначений для виявлення потенційно небезпечних астероїдів та комет — перебуває на стадії інтеграції та випробувань. Запуск заплановано не раніше вересня 2027 року.
Команди по всій території США працюють над збиранням апарата, підготовкою наукової програми та розробкою програмного забезпечення для обробки величезного обсягу даних, які належить отримати в ході місії.
Навіщо потрібен NEO Surveyor
У 2005 році Конгрес США доручив NASA виявляти потенційно небезпечні навколоземні об'єкти (Near-Earth Objects, NEO). Однак багато з них важко виявити із Землі: одні надто темні, інші — надто малі, а значна частина ховається поблизу Сонця, де наземні телескопи безсилі через яскраву засвітку.
NEO Surveyor створюється саме для вирішення цього завдання. Він скануватиме Сонячну систему в інфрачервоному діапазоні, фіксуючи тепло, яке випромінюють нагріті Сонцем об'єкти — на відміну від відбитого світла, на яке орієнтуються наземні огляди. Це дозволить значно підвищити ефективність виявлення та, за необхідності, заздалегідь оцінити потенційну загрозу.
Апарат вирушить на відстань близько 1,5 мільйона кілометрів від Землі — у точку Лагранжа L1 системи Сонце–Земля. Звідти він зможе безперервно спостерігати великі ділянки неба протягом щонайменше п'яти років, виявляючи раніше невідомі навколоземні об'єкти.
«NEO Surveyor — це унікальна місія, створена для вирішення конкретного завдання: пошуку астероїдів та комет, що становлять найбільшу небезпеку для Землі, — говорить Джим Фансон з Лабораторії реактивного руху NASA. — Наша мета — розгорнути надійну інфрачервону обсерваторію в точці L1, здатну вести безперервні спостереження протягом багатьох років. Виявляючи об'єкти, які пропускають наземні телескопи, місія забезпечить критично важливі дані для захисту нашої планети».
Технічні особливості
Телескоп та його інструментальний модуль завдовжки близько 3,7 метра проходять інтеграцію та випробування в Space Dynamics Laboratory Університету штату Юта. Цей модуль захищає систему від перегріву та забезпечує стабільні умови для інфрачервоних спостережень.
У рамках випробувань фахівці перевірять точність фокусування в камері, що імітує умови глибокого космосу, щоб переконатися в стабільній роботі оптики при екстремально низьких температурах і в невагомості.
Камера оснащена двома матрицями детекторів, що працюють у різних інфрачервоних діапазонах. Кожна формує мозаїчне зображення неба з роздільною здатністю 16 мегапікселів. Порівняння даних у двох діапазонах дозволяє визначити температуру об'єктів, а отже — точніше оцінити їхні розміри.
Апарат також отримає 6-метровий сонцезахисний екран, який блокує пряме сонячне випромінювання та дозволяє спостерігати ділянки неба поблизу Сонця. Це ключовий елемент конструкції. На освітленому боці екрана розміщені сонячні панелі, що забезпечують енергопостачання.
Паралельно в підрозділі BAE Systems у Колорадо проходять випробування платформи космічного апарата разом із сонцезахисним екраном. Після завершення робіт в Юті телескоп буде відправлено туди для фінального збирання.
Наука, дані та стратегія огляду
Наукова команда місії розробляє оптимальну стратегію спостережень, щоб максимально ефективно використовувати можливості телескопа.
«У проєкті бере участь мультиінститутська команда — від досвідчених дослідників до студентів, — зазначає Емі Майнцер, керівниця місії з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA). — Зараз ми формуємо стратегію огляду, яка дозволить знаходити найважкодоступніші астероїди та комети, включаючи ті, що можуть становити загрозу для Землі».
Дані передаватимуться на Землю через мережу далекого космічного зв'язку NASA (Deep Space Network) і оброблятимуться в центрі IPAC Каліфорнійського технологічного інституту. Там їх відкалібрують, перетворять на зображення та каталоги джерел, після чого відправлять до наукових архівів.
Виявлені об'єкти, що рухаються, передадуть до Центру малих планет (Minor Planet Center), який присвоює новим тілам офіційні позначення. Далі дані надійдуть до Центру NASA з вивчення навколоземних об'єктів (CNEOS), де розраховуються орбіти та оцінюється ризик потенційних зіткнень.
Кожні шість місяців у відкриті архіви публікуватимуться дані про розміри, орбіти та фізичні характеристики виявлених астероїдів і комет.
