29 травня 2026 року о 20:11 за пекінським часом (12:11 UTC) спускний апарат корабля «Шеньчжоу-21» здійснив посадку в автономному районі Внутрішня Монголія. Тайконавти Чжан Лу (командир), У Фей (бортінженер) і Чжан Хунчжан (фахівець з корисного навантаження) провели на орбіті 210 діб, встановивши новий рекорд тривалості для китайської пілотованої космонавтики.
Для повернення екіпажу використовували корабель «Шеньчжоу-22», який раніше запустили до станції без екіпажу. Це знадобилося після того, як через пошкодження корабля «Шеньчжоу-20» космічним сміттям схему ротації змінили: екіпаж «Шеньчжоу-20» повернувся на «Шеньчжоу-21», а для зворотного польоту «двадцять першим» надали «двадцять другий».
Відстикування від переднього порту модуля «Тяньхе» відбулося о 14:44 за пекінським часом. Потім корабель здійснив три витки навколо Землі (близько 4,5 годин), що значно швидше за стандартну дводенну схему повернення. Така «експрес-схема» стала можливою завдяки точному розрахунку балістиків. На третьому витку ввімкнулися гальмівні двигуни, службовий відсік відокремився, і спускна капсула ввійшла в щільні шари атмосфери. Спуск пройшов штатно, парашутна система спрацювала в розрахунковий час.
Одразу після приземлення тайконавти пройшли первинний медогляд у мобільній лабораторії, після чого їх евакуювали гелікоптерами на найближчий аеродром, і вони вилетіли до Пекіна для післяпольотної реабілітації.
Наукові підсумки місії
За 210 днів на станції екіпаж провів десятки експериментів. Серед ключових результатів:
Біологія та медицина: уперше в історії китайської космонавтики проведено успішне розведення дрібних ссавців на орбіті (імовірно, мишей). Експеримент дозволив вивчити адаптацію, спарювання та розвиток ембріонів ссавців в умовах мікрогравітації — важливий крок для майбутніх міжпланетних перельотів. Також досліджували мозкову активність, вплив невагомості на вестибулярний апарат і фізіологію людини.
Ботаніка: космічний город дав багатий урожай — вирощували листові салати, зелень та експериментальні культури. Частину зразків законсервували й повернули на Землю для аналізу.
Матеріалознавство: на станції проводили експерименти з новими типами літій-іонних акумуляторів, оптичними покриттями та електрохімічними процесами. Отримано дані про поведінку матеріалів у вакуумі та під дією радіації, які неможливо відтворити в земних лабораторіях.
Захист станції: Чжан Лу та У Фей здійснили три виходи у відкритий космос загальною тривалістю близько 20,5 годин. Вони встановили додаткові екрани для захисту станції від мікрометеоритів і космічного сміття.
Культурна місія: у квітні екіпаж відкрив п'яту художню виставку на борту «Тяньгуна», експонуючи роботи китайських школярів і професійних митців.
Прощальні слова
Перед відльотом екіпаж залишив прощальні послання.
Чжан Лу (командир, другий політ, брав участь у «Шеньчжоу-15»):
«Знову я повернувся додому, повернувся на батьківщину. Наша місія тривала сім місяців, і ми б не впоралися без турботи родин і товаришів, без підтримки керівників і колег, без допомоги батьківщини й народу. Завтра — День науки і техніки Китаю. Залишаючи станцію, ми взяли з собою яблуко, щоб подарувати його всім науковцям і сказати: ви багато працюєте. Ми бажаємо нашій космічній галузі процвітання й безпеки кожній місії».
У Фей (перший політ, інженер CASC, «пост-90-ті»):
«Повернувся на Землю, в обійми батьківщини. Я почуваюся неймовірно гордим і приземленим. Це був мій перший політ, і я вдячний за довіру батьківщини, настанови попередників і спільні зусилля екіпажу. Місія змусила мене ще глибше зрозуміти найкрасивіші пейзажі нашої країни. Я візьму цей політ як стимул рухатися вперед і робити свій внесок у пілотовану космонавтику».
Чжан Хунчжан (перший політ, дослідник з Далянського інституту хімічної фізики):
«Від лабораторії на Землі до китайської космічної станції наша велика нація допомогла мені реалізувати наукові ідеали та космічні мрії. Уперше на орбіті успішно виведено дрібних ссавців, город процвітає, дослідження літій-іонних батарей і нових оптичних матеріалів дали цінні дані. Дивлячись на Землю, я відчував, що людство — це єдина спільнота зі спільною долею. Тепер я повернувся, почуваюся неймовірно тепло і продовжуватиму робити внесок у перетворення Китаю на космічну державу».
Ротація екіпажів і річна місія
«Шеньчжоу-21» залишив станцію після того, як 25 травня 2026 року на борт прибув екіпаж «Шеньчжоу-23» (командир Чжу Янчжу, пілот Чжан Чжиюань і фахівчиня Лі Цзяїн — перша тайконавтка з Гонконгу). Дві зміни працювали разом три дні: новачки адаптувалися до невагомості, а попередній екіпаж передавав справи.
28 травня 2026 року «Шеньчжоу-23» символічно вручили «ключі від космічної станції». Один із членів нового екіпажу залишиться на станції на 12 місяців — це буде перший річний політ китайського тайконавта (експеримент із тривалого перебування в умовах мікрогравітації та радіації). Також до кінця року очікується короткочасний візит пакистанського астронавта.
