Космічний зонд NASA Parker Solar Probe продовжує бити рекорди! 8 червня 2026 року апарат здійснив 28-ме за ліком тісне зближення з Сонцем, знову опинившись на відстані 3,8 мільйона миль (близько 6,1 мільйона кілометрів) від фотосфери нашої зірки. Це вже шостий проліт поспіль, на якому зонд повторює власні рекорди 2024 року.
Про свій стабільний стан Parker «повідомив» у четвер, 11 червня, після того як вийшов із зони обмеженого зв'язку. Упродовж дев'яти діб навколо моменту максимального зближення (перигелію) апарат працював повністю автономно і діяв за закладеною програмою. Приймання телеметрії розпочнеться 14 червня, а передавання наукових даних триватиме з 17 по 30 червня.
Як зонд витримує пекельні температури
У Parker Solar Probe немає датчика температури на лобовій стороні його теплозахисного екрана (він називається Thermal Protection System, TPS). Інженери оцінюють нагрівання опосередковано, шляхом математичного моделювання. За їхніми розрахунками, зовнішня поверхня TPS під час прольоту 8 червня сягала температури близько 1700 градусів за Фаренгейтом (приблизно 925 °C) — достатньо, щоб розплавити сталь.
При цьому сам зонд, захований у тіні цієї «парасольки», залишається за кімнатної температури. Ба більше, команда місії відстежує температуру ізоляції під основним екраном — і вона залишається незмінною від прольоту до прольоту.
«Постійність температури — головний індикатор здоров'я апарата, — пояснює Джон Вірцбургер, системний інженер місії Parker Solar Probe з Лабораторії прикладної фізики Джонса Гопкінса (APL). — Це свідчить про те, що теплозахисний екран не деградує. Якби він тріскався або слабшав, ми б побачили зростання температур через витік тепла».
Примітно, що матеріал TPS неймовірно легкий і навіть крихкий на дотик. Але його конструкція, а також програмне забезпечення, яке утримує зонд зорієнтованим екраном чітко на Сонце, працюють бездоганно вже майже вісім років.
Наука стає цікавішою
Parker було запущено у серпні 2018 року, коли Сонце перебувало в мінімумі інтенсивності свого 11-річного циклу. У 2024 році група експертів NASA, NOAA та міжнародної спільноти оголосила, що зірка досягла максимуму поточного циклу. І 28-й проліт припав на час, коли активність світила — спалахи, викиди плазми — максимальна.
Дані, зібрані за ці роки, дозволяють ученим уперше спостерігати, як змінюється сонячна атмосфера (корона) від спокійної фази до бурхливої й назад. Цього разу чотири наукові прилади зонда працювали з 3 по 13 червня, збираючи інформацію про сонячний вітер, корональні викиди маси (CME) та наслідки спалахів — тобто про ті явища, які породжують небезпечну для астронавтів і техніки «космічну погоду».
Далі — нові рекорди та невизначеність
Швидкість зонда під час 28-го прольоту, як і відстань, повторила рекордні значення грудня 2024 року — 430 000 миль на годину (близько 192 км/с). Він продовжуватиме літати тією самою орбітою й знову і знову повторювати ці цифри в майбутніх зближеннях.
Однак доля місії після 2026 року поки що перебуває в стадії обговорення. NASA проводить огляд подальших планів для Parker — чи буде продовжено його роботу в фазу спаду сонячної активності, чи вийде зонд на ще більш ризиковану орбіту, чи місію буде завершено. Рішення очікується до кінця року.
Parker Solar Probe створений у межах програми NASA «Життя з зіркою» (Living With a Star), що вивчає зв'язки між Сонцем і Землею. Центр космічних польотів імені Ґоддарда (NASA) керує програмою, а APL (Джонс Гопкінс) спроєктував, побудував та експлуатує зонд.
