Європейське космічне агентство (ESA) робить наступний великий крок у дослідженні Венери. Відповідальне за створення космічного апарату об'єднання на чолі з Thales Alenia Space залучило британську «дочку» німецького гіганта OHB до збірки та тестування зонда EnVision. Мета амбітної місії, запуск якої заплановано на листопад 2031 року, — розгадати таємниці «пекельної сестри» Землі, чия поверхня настільки ж загадкова, як і ворожа.
Космічний апарат EnVision має стати першим зондом, що одночасно досліджуватиме Венеру від її гарячого металевого ядра до верхніх шарів атмосфери. Науковці сподіваються зрозуміти, чому планета, яка колись, ймовірно, була схожа на Землю з океанами та помірним кліматом, перетворилася на безплідне пекло з температурою понад 460°C та тиском, що у 90 разів перевищує земний.
Ключовим завданням місії буде вивчення взаємодії між різними оболонками планети: атмосферою, поверхнею та надрами. Сучасні теорії припускають, що на Венері досі можуть діяти вулкани, а її кора здатна повільно, але постійно змінюватися.
Європейська кооперація: хто що робить
Космічний апарат EnVision заввишки з мікроавтобус (близько 6 метрів) стане справжнім тріумфом європейської кооперації. Вартість контракту на створення зонда оцінюється в €367 млн. Розподіл ролей такий:
-
Головний підрядник: Thales Alenia Space (Франція/Італія) відповідає за загальну інтеграцію місії та ключові системи.
-
OHB System (Німеччина): розробляє механічну, теплову та рухову установки — тобто «скелет», «терморегуляцію» та «двигуни» апарата.
-
OHB Space UK (Велика Британія): згідно з нещодавно підписаною угодою, цей підрозділ займатиметься остаточним складанням, інтеграцією всіх систем та випробуваннями (AIT) готового апарату. Вартість цього етапу робіт для британської «дочки» OHB оцінюється приблизно в €24 млн.
Маршрут до Венери та що станеться після прибуття
Подорож EnVision до Венери триватиме близько 15 місяців. Запуск місії заплановано на листопад 2031 року за допомогою важкої європейської ракети Ariane 64. Після прибуття до пункту призначення зонд проведе майже рік, виконуючи складні гравітаційні маневри, щоб вийти на правильну робочу орбіту. Наукова програма триватиме щонайменше 4 роки.
Основна наукова мета EnVision — знайти докази того, що Венера досі залишається геологічно активною планетою. Для цього зонд оснастять:
- Радаром із синтезованою апертурою (VenSAR), який «побачить» крізь щільну атмосферу та створить 3D-карту поверхні з роздільною здатністю до 10 метрів.
- Підповерхневим радаром (SRS) для пошуку шарів гірських порід.
- Спектрометрами (VenSpec-M, -H, -U), які проаналізують хімічний склад поверхні та «запахи» вулканічних газів в атмосфері.
Поява цієї місії є важливим сигналом того, що світ не забуває про Венеру. Після довгої перерви, коли всі погляди були прикуті до Марса, до Венери прямують одразу три апарати: окрім EnVision, це NASA VERITAS (картографування) і DAVINCI+ (спускний зонд) зі стартом у кінці цього десятиліття. EnVision має стати останнім із цієї «трійки», прибувши до Венери на початку 2030-х, і завершити програму комплексного вивчення планети, яка колись могла бути придатною для життя.
