Очікувалося, що вона виведе на орбіту супутник ALOS-3 для спостереження за стихійними лихами.
Японська агенція аерокосмічних досліджень (JAXA) у вівторок ініціювала самознищення своєї новітньої ракети-носія важкого класу H3, у якої не вдалося запустити двигун другого ступеня. Про це оголосила JAXA під час прямої трансляції запуску.
Відповідне рішення було ухвалено після того, як фахівці агентства дійшли висновку, що успішного виконання місії H3 домогтися не вдасться. Передбачалося, що ракета-носій виведе на орбіту японський супутник ALOS-3, призначений для спостереження за стихійними лихами.
На жаль, після другої спроби запуску та успішного старту, у найновішої важкої ракети-носія H3 не вдалося запалити двигун другого супіню, призначений для запуску оптичного супутника ALOS-3 на сонячно-синхронну орбіту (SSO) на висоту 669 км.
Диспетчери космічного центру Танегасіма в Японії вирішили активувати систему припинення польоту (FTS) корабля, щоб знищити ступінь після того, як стало зрозуміло, що місію не зможе бути завершено.
Під час першої спроби запуску 17 лютого переривання було викликано у Т0, коли головний двигун відключився до того, як повинні були спалахнути твердопаливні ракетні прискорювачі. Виявили, що переривання було викликано стрибком напруги в контролері на першому ступені ракети, і команди виправили проблему перед спробою у вівторок. Подробиці про відмову другого ступеня під час другої спроби не були доступні.
Advanced Land Observing Satellite-3
Супутник оптичної візуалізації ALOS-3, тепер вже втрачений, мав продовжити місію оригінального Advanced Land Observing Satellite (ALOS), який відправили у космос у 2006 році на борту ракети H-IIA.
Перший супутник працював до квітня 2011 року, поки, швидше за все, в нього не влучив метеорит. І в травні 2011 року його було остаточно оголошено «мертвим».
Другий ALOS-2 все ще працює після запуску у травні 2014 року. Його оснащено датчиком радара із синтезованою апертурою (SAR) 1,2 ГГц, який допомагає у картографії та спостереженні за стихійними лихами в Азії.
Для ALOS-3 компанія JAXA обладнала супутник новими та покращеними приладами, щоб розширити його можливості. Він оснащений покращеним датчиком з роздільною здатністю 0,8 метра та шириною смуги огляду 70 км, маючи різні режими для спостереження, які могли б задовольнити різні потреби. Він також міг би отримувати зображення з двох різних напрямків, використовуючи режим стереоскопічного спостереження, і спостерігати за будь-якою точкою в Японії протягом 24 годин, використовуючи режим наведення. Маса становила приблизно 3 тонни при розмірах 5 х 16,5 х 3,6 метра. Розрахунковий термін служби становив сім років.
Ракета H3
Ракету побудовано Mitsubishi Heavy Industries у співпраці з JAXA. Зелене світло на розробку було отримано ще у травні 2013 року, H3 має стати потужнішою та економічнішою альтернативою попередній версії H-IIA. Запланована вартість запуску становить близько 50-65 мільйонів доларів.
Існує кілька варіантів ракети H3. Залежно від версії, ракета може виводити на ССО корисне навантаження щонайменше 4000 кг, на геостаціонарну перехідну орбіту (ГТО) — до 6500 кг. Надалі можливі варіанти ракет з трьома ступенями, подібні до United Launch Alliance Delta IV Heavy або SpaceX Falcon Heavy.
Для цього польоту на першому ступені було встановлено два двигуни LE-9 — нові ракетні двигуну на рідкому водні та рідкому кисні, з розширювальним циклом прокачування. У цьому циклі частина водневого палива служить охолоджувальною рідиною для камери згоряння та сопла двигуна, а потім використовується для обертання турбін, що подають паливо камеру згоряння. Як і більшість інших водневих двигунів, LE-9 відрізняється високою ефективністю, розвиваючи питомий імпульс у вакуумі 426 секунд та тягу 1471 кН. Його ширина становить 3,8 метра, а суха вага — 2,4 тонни.
Більшу частину тяги на початку польоту забезпечували два твердопаливні прискорювачі СРБ-3. Кожен забезпечує тягу 2158 кН з питомим імпульсом 283,6 секунди. Вони горіли протягом 105 секунд під час польоту першого ступеня, перш ніж відокремитися, залишивши основний ступінь для доставки ракети до космосу.
На першому етапі, на якому зараз ведеться розслідування несправності, використовувався модернізований двигун LE-5B, який отримав назву LE-5B-3. Це покращена версія двигуна верхнього ступеня H-IIA. LE-5B-3, як і більшість компонентів H3, був розроблений для зниження витрат та складності збирання.
Цей двигун також використовує рідкий водень та рідкий кисень і працюватиме з питомим імпульсом 448 секунд при максимальній тязі 137 кН. Це останній ступінь ракети H3, розрахований більш тривалий час роботи, ніж двигун її попередника.
Навіть без можливості повторного використання JAXA та Mitsubishi хочуть зробити ціну ракети H3 конкурентоспроможною порівняно з ракетою SpaceX Falcon 9.
Перед цим польотом ракета-носій H3 завершила функціональні випробування у липні 2020 року. У ході цих випробувань були перевірені та включені різні функції ракети, система за системою, щоб перевірити їх перед польотом. Після завершення цих випробувань перша льотна ракета була відправлена із заводу у січні 2021 року. У березні 2021 року вона завершила генеральну репетицію. Після цього проблеми із вібрацією турбіни кілька разів відкладали перший запуск ракети.
У листопаді 2022 року перша льотна ракета здійснила успішний статичний запуск двигунів першого ступеня, дозволивши їй політ. Статичний вогонь тривав 25 секунд.
Запуск відбувся зі стартового комплексу Йосінобу в космічному центрі Танегасіма в Японії. Цей комплекс вже використовувався для ракет сімейства H-II, а тепер використовуватиметься і для ракети H3.
Додаткову інформацію про збій буде надана JAXA найближчими днями.
