Дослідники знайшли докази існування на Місяці значної підземної печери, доступної з поверхні, що робить це місце ідеальним для будівництва майбутньої місячної бази.
Печеру можна знайти у відкритому кар'єрі в Mare Tranquillitatis (Море Спокою) — стародавній лавовій рівнині, де понад півстоліття тому астронавти "Аполлона-11" Ніл Армстронг і Базз Олдрін уперше ступили на Місяць.
Аналіз радарних даних, зібраних місячним орбітальним апаратом LRO, показав, що яма Mare Tranquillitatis, найглибша з відомих на Місяці, веде в печеру завширшки 45 метрів і завдовжки до 80 метрів — площа, еквівалентна 14 тенісним кортам. Печера розташована на глибині близько 150 метрів під поверхнею.
Лоренцо Бруццоне з Університету Тренто в Італії сказав, що печера "ймовірно, є порожньою лавовою трубкою", додавши, що такі об'єкти можуть служити місцем проживання для майбутніх дослідників, оскільки вони є "природним притулком від суворого місячного середовища".
Місячні орбітальні апарати вперше помітили ями на Місяці понад десять років тому. Багато з них вважаються "світловими люками", які з'єднуються з підземними печерами, такими як лавові труби — гігантські підземні тунелі, що утворюються в результаті вулканічних процесів.
Такі печери могли б стати основою для місячної бази або аварійного місячного притулку, оскільки температура всередині них є відносно стабільною, а астронавти будуть природним чином захищені від шкідливих космічних променів, сонячної радіації та мікрометеоритів.
Попередні знімки, зроблені апаратом LRO, показали, що дно ями Mare Tranquillitatis усіяне валунами шириною до 10 метрів. Однак було незрозуміло, чи є яма закритою, чи слугує входом до підземної печери, наприклад, до лавової трубки, дах якої обвалився.
У статті, опублікованій у журналі Nature Astronomy, вчені описують, як вони використовували дані LRO і комп'ютерне моделювання, щоб показати, що яма завширшки 100 метрів, облямована вертикальними стінами, що нависають, веде до похилої підлоги та печери, яка простягається на десятки метрів на захід.
Дослідники прагнуть вивчити породи всередині таких печер, оскільки вони можуть містити відомості про історію формування і вулканізму Місяця. Печери також можуть містити водяний лід — ресурс, який, за словами Бруццоне, необхідний для довгострокових місячних місій і колонізації.
На Місяці було виявлено щонайменше 200 ям, і багато з них, знайдених на лавових полях, можуть бути входами в печери підземних лавових труб. "Головна перевага печер у тому, що в них можна знайти основні структурні елементи можливої людської бази, які не потребують складних будівельних робіт", — сказав Леонардо Каррер, перший автор дослідження.
Готуючись до повернення людей на Місяць, космічні агентства вже думають, як оцінити структурну стійкість печер і зміцнити їхні стіни та стелі. Крім того, житлові приміщення можуть потребувати систем моніторингу, що попереджають про рух або сейсмічну активність, а також окремих зон, куди астронавти зможуть відступити в разі обвалення ділянок печери.
"Місячні печери були запропоновані як чудові місця для розміщення майбутніх баз з екіпажами, оскільки товста стеля печери з гірської породи ідеально підходить для захисту людей та інфраструктури від диких коливань температури місячної поверхні протягом дня й ночі та блокування високоенергетичного випромінювання, яким омивається місячна поверхня", — каже Кетрін Джой, професор наук про Землю з Манчестерського університету. "Однак нині ми дуже мало знаємо про підземні споруди під входами в ці ями".
Роберт Вагнер, дослідник з Університету штату Аризона, каже, що однією з найбільших проблем буде доступ. "Щоб потрапити в цю яму, потрібно спуститися на 125 метрів, перш ніж ви досягнете дна, а обід являє собою крутий схил з пухкими уламками, де будь-який рух може відправити маленькі лавини вниз на всіх, хто знаходиться внизу", — сказав він. "Звичайно, можна потрапити всередину і вибратися назовні, але для цього буде потрібна значна інфраструктура".
