Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP) — це зонд NASA, призначений для дослідження геліосфери Сонячної системи. Він вивчатиме два фундаментальні напрямки геліофізики: прискорення заряджених частинок від Сонця та взаємодію сонячного вітру з міжзоряним простором. Ці процеси відіграють ключову роль у формуванні космічної погоди та захисті планет від космічного випромінювання.
NASA обрало проект IMAP у 2018 році. Місією керує професор Принстонського університету Девід Дж. МакКомас. Над апаратом працює міжнародна команда з 25 наукових установ. Сам зонд побудовано в лабораторії прикладної фізики Джонса Гопкінса (APL) і керуватиметься з Центру космічних польотів Годдарда (NASA Goddard).
Космічний апарат IMAP буде виведений на орбіту навколо точки Лагранжа L1, приблизно за 1,5 млн км від Землі між нашою планетою та Сонцем. Це дозволить йому передавати дані майже у реальному часі. Оперативна інформація про сонячний вітер допоможе покращити прогнози космічної погоди, що важливо для захисту супутників, астронавтів та наземної інфраструктури.
Спочатку запуск планувався на лютий 2025 року, але місію було перенесено на вересень 2025 року. Апарат прибув на космодром у Флориді у травні 2025 року, де проходив підготовку до запуску 24 вересня 2025 року на ракеті SpaceX Falcon 9 з майданчика LC-39A у Космічному центрі Кеннеді.
Разом із IMAP на борту ракети також запущено два інші апарати:
Carruthers Geocorona Observatory (NASA)
SWFO-L1 — супутник NOAA для моніторингу сонячної активності
Ця місія стала дев'ятим запуском NASA Launch Services Program на ракеті Falcon 9.
На борту IMAP розміщено 10 наукових інструментів, включаючи детектори частинок та прилади для аналізу сонячного вітру. Апарат буде стабілізований обертанням і відстежуватиме положення Сонця, збираючи дані у широкому діапазоні енергій. Місія NASA IMAP обіцяє кардинально змінити наше розуміння меж Сонячної системи та походження космічної погоди. Із запуском зонда у 2025 році людство отримає унікальні дані про взаємодію Сонця та міжзоряного середовища.
NASA опублікувало перший великий набір наукових даних місії IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe), призначеної для вивчення межі геліосфери та її взаємодії з міжзоряним середовищем. Дані, зібрані до кінця квітня 2026 року, вже демонструють можливості апарата і починають використовуватися в перших наукових дослідженнях.
1 лютого 2026 року місія IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) перейшла у дворічну основну фазу наукових спостережень — апарат буде картографувати межі геліосфери та вивчати, як сонячний вітер взаємодіє з міжзоряним простором.
24 вересня 2025 року компанія SpaceX здійснила запуск космічного апарата NASA для вивчення взаємодії між сонячним вітром і міжзоряним середовищем IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) на ракеті Falcon 9 Block 5 зі стартового комплексу LC-39A Космічного центру імені Кеннеді в штаті Флорида, США. Це 217-й орбітальний запуск у 2025 році.
Техніки NASA завершили черговий етап підготовки обсерваторії IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) до запуску — на об'єкті Astrotech Space Operations Facility поблизу Космічного центру Кеннеді у Флориді апарат заправили паливом. 18 серпня у три баки корабля було залито понад 144 кг гідразину, палива, необхідного для маневрів та підтримки орієнтації.
29 травня фахівці витягли космічний апарат IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) із транспортного контейнера в ангарі Astrotech Space Operations неподалік від Космічного центру Кеннеді у Флориді. Зонд прибув сюди 10 травня автотранспортом із Центру Маршалла (Хантсвілл, Алабама), де йшла його збірка.
Місія NASA IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) успішно пройшла термовакуумні випробування в Центрі космічних польотів Маршалла. Це важливий етап підготовки до запуску, який може відбутися вже цієї осені. Як сучасний небесний картограф, IMAP допоможе вченим краще дослідити межі геліосфери — магнітного бульбашки, що оточує та захищає Сонячну систему.
Місія NASA Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP) провела критичний огляд дизайну (Critical Design Review, CDR) минулого тижня з Постійною оглядовою радою NASA (Standing Review Board, SRB). Цей огляд на рівні місії став кульмінацією окремих CDR, проведених для всіх приладів і підсистем.
Паливо для космічних публікацій
