SpaceX успішно здійснила третій інтегрований льотний тест (IFT3) своєї суперважкої ракети Super Heavy (B10) з космічним кораблем Starship (S28). Дата запуску — 14 березня 2024 року.
IFT3 включатиме всі основні оновлення та зміни, які були зроблені під час другого польоту. До них належать електронне управління вектором тяги (TVC), гаряче розстикування і модернізована система припинення польоту (FTS). Щоб продемонструвати критично важливу технологію для системи посадки людини (HLS), після того як Starship опиниться в космосі, апарат виконає перекачування палива, ймовірно, з головного бака в основний. Це потребуватиме змін в апаратурі, які були неможливі на попередніх кораблях.
На стартовому майданчику Starbase триває підготовка до польоту.
Деякі моменти запуску та польоту ракети Super Heavy / Starship
Статистика запуску
- 3-й політ ракети-носія Starship/SuperHeavy.
- 3-тя спроба запуску ракети орбітального класу зі штату Техас.
- 51-й політ ракети на рідкому паливі зі штату Техас.
Super Heavy / Starship
Starship — коротка назва надважкої багаторазової системи космічного запуску, що розробляється американською компанією SpaceX з метою транспортування людей/вантажів на Місяць, Марс і далі та повернення їх на Землю. Також це назва другого ступеню, космічного корабля, інтегрованої ракети Super Heavy / Starship.
У планах SpaceX випускати корабель Starship в пасажирській, вантажній або танкерній (для космічної дозаправки) версіях. Обидва ступені повертатимуться на злітно-посадковий майданчик. Після заправки Starship знову буде готовим до польоту.
Super Heavy — перший ступінь ракети. Він призначений для виведення на орбіту другого ступеня ракети Starship.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск заявляв раніше, що інтегрований Starship зможе повністю замінити поточні ракети Falcon і космічні кораблі Dragon, що наразі експлуатує його компанія. Підрахунки SpaceX дають змогу припускати, що запуск нової ракети буде дешевшим, ніж запуск наявних транспортних засобів.
Перші льотні випробування Starship дозволили здобути численні уроки, які безпосередньо сприяли кільком модернізаціям як транспортного засобу, так і наземної інфраструктури, щоб підвищити ймовірність успіху у майбутніх польотах. Під час других льотних випробувань будуть представлені система відділення гарячого ступеня та нова електронна система управління вектором тяги для двигунів Super Heavy Raptor, а також посилення фундаменту майданчика та сталевий пламевідбивач з водяним охолодженням, а також багато інших удосконалень.
Розгінний блок
Нижню частину ракети, Super Heavy, оснащено 33 двигунами Raptor 2, розташованими у вигляді кілець. Для живлення всіх 33 двигунів ракети-носія використовує бак із рідким киснем (LOx) і бак із метаном (CH4) у нижній і верхній частинах, відповідно. На верхній частині ракети-носія розташовані чотири решітки, які забезпечують управління під час спуску ракети в атмосфері. Вони працюють так само, як на Falcon 9, однак на Super Heavy вони набагато більші. Зверху ґратчастих «плавників» розташоване посадкове кільце, на якому кріпиться Starship.
Другий ступінь
Верхню частину ракети, Starship, оснащено трьома двигунами Raptor 2 і трьома оптимізованими для вакууму двигунами Raptor 2. Три двигуни, які оптимізовано для роботи у вакуумі, мають подовжені розтруби, щоб адаптуватися до відсутності тиску повітря в космосі. Під час відділення ступенів усі шість двигунів Raptor на Starship спалахують, відштовхуючи апарат від ракети-носія. Це можливо завдяки додаванню спеціального кільця, яке дозволяє вихлопним газам двигунів Starship виходити назовні.
