AS-203 (також відомий як SA-203 або ''Аполлон-3'') - політ без екіпажу на ракеті Saturn IB 5 липня 1966 року. На борту не було командного і службового модуля, оскільки метою польоту була перевірка конструкції ступені ракети S-IVB, яку згодом використовуватимуть у програмі "Аполлон" для виведення астронавтів з навколоземної орбіти на траєкторію польоту до Місяця. Мета була досягнута, але ступінь була ненавмисно зруйнована після чотирьох орбіт.
Ракета-носій "Восход", була розроблена для програми польотів людини в космос, але пізніше використовувалася для запуску розвідувальних супутників "Зеніт". З 11 вересня 1967 року до 9 липня 1970 року ракета провела 86 успішних запусків поспіль.
«Супутник-1» — перший у світі штучний супутник Землі, радянський космічний апарат, запущений на орбіту 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — «ПС-1» («Простий Супутник-1»). Запуск було здійснено з 5-го науково-дослідного полігону Міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (який згодом отримав відкрите найменування космодром «Байконур») за допомогою ракети-носія «Супутник», створеній на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Р-7».
Thor-Able — американська одноразова система запуску та ракета-зонд, яка використовувалася для серії випробувань апаратів, що повертаються, і запусків супутників між 1958 і 1960 роками. Це була двоступенева ракета, що складалася з IRBM Thor як першого ступеня та другого ступеня Able. Explorer 6 або S-2 — супутник НАСА, запущений 7 серпня 1959 року. Це був невеликий сфероїдний супутник, призначений для вивчення захопленого випромінювання різних енергій, галактичних космічних променів, геомагнетизму, поширення радіохвиль у верхніх шарах атмосфери та потоку мікрометеоритів. Він також випробував скануючий пристрій, призначений для фотографування хмарного покриву Землі. 14 серпня 1959 року Explorer 6 зробив перші фотографії Землі з супутника.
Ракета «Восход», призначена для програми польотів людини в космос, 9 липня 1970 року відправила у космос супутник для фоторозвідки «Зенит-2М» («Космос-353»). Триступенева ракета-носій «Восход» — похідна від радянської міжконтинентальної балістичної ракети Р-7. У якості першого і другого ступенів використовувалася штатна ракета-носій «Р-7А». Третім ступенем був розроблений на основі конструкції другого ступеня міжконтинентальної балістичної ракети 8К75 «Р-9».
27 червня 1963 року за допомогою ракети-носія «Тор-Агена» було запущено розвідувальний супутник CORONA. Thor-Agena була серією орбітальних ракет-носіїв. Ці ракети використовували перший ступінь Thor, виготовлений компанією Douglas, і другий ступінь Agena, виготовлений компанією Lockheed. Таким чином, вони є двоюрідними братами більш відомих Thor-Deltas, які заснували сімейство ракет Delta. Програма Corona — це серія американських стратегічних розвідувальних супутників, які вироблялися та експлуатувалися Директоратом науки та технологій Центрального розвідувального управління (ЦРУ) за значної допомоги ВПС США.
«Восток-6» — шостий та останній пілотований космічний корабель із серії «Восток», пілотом якого була перша в історії освоєння космосу жінка — Валентина Терешкова. 16 червня 1963 року з космодрому Байконур було запущено ракету-носій «Восток 8К72К». Спеціально для польоту Терешкової було розроблено конструкцію скафандра, пристосовану для жіночого організму, деякі елементи корабля також було змінено під можливості жінки. Позивний Терешкової - Чайка. Дані, зібрані під час місії, дозволили краще зрозуміти реакцію жіночого організму на космічний політ.
«Космос 159», Е-6ЛЗ № 111, був одним із багатьох супутників, розроблених у рамках радянської космічної програми та одержаних позначення «Космос». Цей супутник був спеціально розроблений як високоорбітальний супутник, який використовується для збору інформації про аномалії траєкторії, спричинені гравітаційним тяжінням Місяця. Ці дані були б життєво важливими для радянської космічної програми і могли б відіграти ключову роль у успішних пілотованих польотах на Місяць. Ця місія також використовувалася для перевірки радіозв'язку у космосі.
Discoverer 2 — перший у світі апарат, стабілізований по трьох осях за командами із Землі. Його було запущено ракетою Thor-Agena. Апарат здійснив 17 витків навколо нашої планети і наступного дня після старту на Землю було скинуто капсула, що повертається.
«Аполло́н-1» (англ. Apollo 1) — назва, яку постфактум отримала місія корабля «Аполлон»/«Сатурн» 204 (AS-204), яка не відбулася. Під час підготовки до першого пілотованого польоту за програмою «Аполлон», що планувався на 21 лютого 1967 року, на борту корабля виникла сильна пожежа, внаслідок якої весь екіпаж загинув. Пожежа сталася 27 січня 1967 року під час репетиції запуску на стартовому комплексі №34 космічного Центру ім. Кеннеді. У вогні загинули астронавти В. Грісс, Е. Уайт і Р. Чаффі.
3 космонавти повернулися на Землю на борту «Союзу-4», двоє з яких були запущені на борту «Союзу-5», переїхавши на «Союз-4» у рамках першої пересадки екіпажу між двома космічними кораблями на орбіті.
SIGINT — серія розвідувальних супутників cигнальної розвідки SAMOS-F або Програми ВПС 102, запущених і експлуатованих ВПС США та Національним управлінням розвідки протягом 1960-х років. Початковими пріоритетами були моніторинг радіохвиль у діапазонах частот 2,5-3,2 ГГц (S-діапазон), 9,0-10 ГГц (X-діапазон) і 59-650 МГц.
Вважається, що першовідкривачем був Галілео Галілей. Дата відкриття 7 січня 1610 р. Каллісто (лат. Callisto) — другий за розміром супутник Юпітера (після Ганімеда), один з чотирьох галілеєвих супутників і найвіддаленіший серед них від планети. Є третім за величиною супутником у Сонячній системі після Ганімеда та Титану. Названий на честь персонажа давньогрецької міфології — Каллісто, коханки Зевса.
NOAA-14 (або NOAA-J) до запуску був американським метеорологічним супутником, яким керує Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA). NOAA-14 продовжив роботу третього покоління полярно-орбітальних екологічних супутників (POES) та продовжив серію космічних апаратів Advanced TIROS-N (ATN), розпочату з запуску NOAA-8 (NOAA-E) у 1983 році.
Тор-Аджена (Thor-Agena) — американська ракета-носій із сімейства Thor. Створена додаванням до балістичної ракети середньої дальності Thor другого ступеня Agena. Основним призначенням цих ракет було виведення військових супутників на орбіти з високим нахилом. Запускалися із бази Ванденберг.
Atlas-Centaur — одноразова ракета-носій Сполучених Штатів, створена на основі ракети SM-65 Atlas D. Boilerplate — шаблонний космічний корабель, також відомий як симулятор маси, — це нефункціональний корабель або корисний вантаж, який використовується для тестування різних конфігурацій і основних розмірів, навантаження та характеристик керування ракетами-носіями. Програма Surveyor була програмою NASA, яка з червня 1966 року по січень 1968 року відправила на поверхню Місяця сім космічних апаратів-роботів. Його основною метою було продемонструвати можливість м'яких посадок на Місяць. «Сервейор» був першим американським космічним апаратом, який здійснив м’яку посадку на позаземне тіло. Місії передбачали, щоб апарат летів прямо на Місяць по траєкторії зіткнення, подорож, яка тривала від 63 до 65 годин і закінчилася уповільненням трохи більше ніж на три хвилини до м'якої посадки.
Titan IIIA або Titan 3A була американською одноразовою системою запуску, яку запускали чотири рази в 1964 і 1965 роках для випробування верхнього ступеня Transtage, який був призначений для використання на більшому Titan IIIC. Transtage був встановлений на вершині двох основних ступенів, отриманих від Titan II. Titan IIIA також використовувався як ядро Titan IIIC.
Система тривоги протиракетної оборони, або MIDAS, була системою командування протиповітряної оборони ВПС США та складалась з 12 супутників раннього попередження, яка надавала повідомлення про запуски радянських міжконтинентальних балістичних ракет між 1960 і 1966 роками.
Космос 93, також відомий як ДС-У2-В №1, — радянський супутник, запущений у 19 жовтня 1965 року в рамках програми «Дніпропетровський супутник». Це був 305-кілограмовий космічний корабель, який був побудований конструкторським бюро «Південне» і використовувався для проведення секретних експериментів із розробки технологій для радянських збройних сил.
18 жовтня 1967 року автоматична міжпланетна станція «Венера-4» досягла другої планети від Сонця. Основним корисним навантаженням станції був зонд, який мав спускатися на планету та складався з двох герметичних відсіків — приладового і парашутного. Коли станція вийшла на орбіту Венери, від неї відокремився апарат, що спускається, який увійшов в атмосферу «пекельної планети». Завдяки даним, отриманим з «Венери-3», СА четвертої «Венери» було додатково зміцнено — він міг витримати температуру 425 ° C і тиск до 20 атмосфер.
Метеор-1-6 запущено 15 жовтня 1970 року за допомогою ракети носія «Восток-2М» з космодрому у Плесецьку (СРСР). «Метеор» — серія радянських метеорологічних супутників, що експлуатувалися в 1960-1970-х роках.
