- 251
У цей день, 27 квітня 1961 року, ракета-носій Juno II успішно вивела на орбіту супутник Explorer 11 — перший у світі апарат, спеціально призначений для вивчення космічних гамма-променів.
У цей день, 27 квітня 1961 року, ракета-носій Juno II успішно вивела на орбіту супутник Explorer 11 — перший у світі апарат, спеціально призначений для вивчення космічних гамма-променів.
У цей день, 25 квітня 1961 року, NASA здійснило спробу запуску ракети Atlas LV-3B з космічним апаратом Mercury в рамках місії Mercury-Atlas 3 (MA-3). Це був важливий безпілотний тест перед майбутніми пілотованими польотами програми "Меркурій".
24 квітня 1970 року Китай став п'ятою країною світу, яка самостійно вивела супутник на орбіту. Ця подія ознаменувала народження китайської космічної програми: ракета-носій Long March 1 успішно вивела на орбіту апарат Dong Fang Hong 1 (з китайської — «Схід багряний»).
У цей день, 23 квітня 1967 року, стартувала перша пілотована місія радянського космічного корабля нового покоління — «Союз-1». Запуск з космодрому Байконур став трагічною сторінкою в історії світової космонавтики. На борту перебував Володимир Комаров, льотчик-космонавт СРСР, який здійснював свій другий політ у космос.
У цей день, 19 квітня 1971 року, ракета «Протон-К» з космодрому Байконур вивела на орбіту «Салют-1» — першу в історії людства орбітальну станцію. Це був не просто черговий запуск, а колосальний крок до освоєння тривалого перебування людини в космосі.
17 квітня 2007 року з пускової установки на космодромі Байконур стартувала ракета «Дніпро», яка вивела на орбіту групу малих супутників. Цей запуск став одним з яскравих прикладів використання колишніх міжконтинентальних балістичних ракет у мирних космічних цілях.
16 квітня 1972 року стало важливою віхою в історії освоєння космосу: цього дня з космодрому Кеннеді у Флориді стартувала місія «Аполлон-16», яка прямувала до Місяця. Цей запуск, здійснений за допомогою потужної ракети-носія «Сатурн V», став частиною амбітної програми NASA «Аполлон», метою якої було дослідження супутника Землі.
Ракета «Протон-К» - на той час радянська ракета-носій - запустила 9 серпня 1973 року автоматичну міжпланетну станцію (АМС) «Марс-7» для дослідження Марса.
Цього дня 73 роки тому розпочалася ера суборбітальних польотів — 1951 року з полігону Капустин Яр запущено геофізичну ракету Р-1 із собаками Циганом і Дезіком на борту.
Аполлон-11, першу пілотовану місію зі спробою висадки на Місяць, було запущено ракетою-носієм Saturn V з Космічного центру Кеннеді на острові Меррітт, штат Флорида, 16 липня о 13:32 UTC, і це була п'ята пілотована місія за програмою НАСА "Аполлон".
"Космос-2И" - двоступенева одноразова ракета-носій космічного призначення малого класу, призначена для виведення малих автоматичних космічних апаратів на еліптичні та кругові навколоземні орбіти. Маса корисного навантаження до 450 кг.
AS-203 (також відомий як SA-203 або ''Аполлон-3'') - політ без екіпажу на ракеті Saturn IB 5 липня 1966 року. На борту не було командного і службового модуля, оскільки метою польоту була перевірка конструкції ступені ракети S-IVB, яку згодом використовуватимуть у програмі "Аполлон" для виведення астронавтів з навколоземної орбіти на траєкторію польоту до Місяця. Мета була досягнута, але ступінь була ненавмисно зруйнована після чотирьох орбіт.
Ракета-носій "Восход", була розроблена для програми польотів людини в космос, але пізніше використовувалася для запуску розвідувальних супутників "Зеніт". З 11 вересня 1967 року до 9 липня 1970 року ракета провела 86 успішних запусків поспіль.
«Супутник-1» — перший у світі штучний супутник Землі, радянський космічний апарат, запущений на орбіту 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — «ПС-1» («Простий Супутник-1»). Запуск було здійснено з 5-го науково-дослідного полігону Міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (який згодом отримав відкрите найменування космодром «Байконур») за допомогою ракети-носія «Супутник», створеній на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Р-7».
Thor-Able — американська одноразова система запуску та ракета-зонд, яка використовувалася для серії випробувань апаратів, що повертаються, і запусків супутників між 1958 і 1960 роками. Це була двоступенева ракета, що складалася з IRBM Thor як першого ступеня та другого ступеня Able. Explorer 6 або S-2 — супутник НАСА, запущений 7 серпня 1959 року. Це був невеликий сфероїдний супутник, призначений для вивчення захопленого випромінювання різних енергій, галактичних космічних променів, геомагнетизму, поширення радіохвиль у верхніх шарах атмосфери та потоку мікрометеоритів. Він також випробував скануючий пристрій, призначений для фотографування хмарного покриву Землі. 14 серпня 1959 року Explorer 6 зробив перші фотографії Землі з супутника.
Ракета «Восход», призначена для програми польотів людини в космос, 9 липня 1970 року відправила у космос супутник для фоторозвідки «Зенит-2М» («Космос-353»). Триступенева ракета-носій «Восход» — похідна від радянської міжконтинентальної балістичної ракети Р-7. У якості першого і другого ступенів використовувалася штатна ракета-носій «Р-7А». Третім ступенем був розроблений на основі конструкції другого ступеня міжконтинентальної балістичної ракети 8К75 «Р-9».
27 червня 1963 року за допомогою ракети-носія «Тор-Агена» було запущено розвідувальний супутник CORONA. Thor-Agena була серією орбітальних ракет-носіїв. Ці ракети використовували перший ступінь Thor, виготовлений компанією Douglas, і другий ступінь Agena, виготовлений компанією Lockheed. Таким чином, вони є двоюрідними братами більш відомих Thor-Deltas, які заснували сімейство ракет Delta. Програма Corona — це серія американських стратегічних розвідувальних супутників, які вироблялися та експлуатувалися Директоратом науки та технологій Центрального розвідувального управління (ЦРУ) за значної допомоги ВПС США.
«Восток-6» — шостий та останній пілотований космічний корабель із серії «Восток», пілотом якого була перша в історії освоєння космосу жінка — Валентина Терешкова. 16 червня 1963 року з космодрому Байконур було запущено ракету-носій «Восток 8К72К». Спеціально для польоту Терешкової було розроблено конструкцію скафандра, пристосовану для жіночого організму, деякі елементи корабля також було змінено під можливості жінки. Позивний Терешкової - Чайка. Дані, зібрані під час місії, дозволили краще зрозуміти реакцію жіночого організму на космічний політ.
«Космос 159», Е-6ЛЗ № 111, був одним із багатьох супутників, розроблених у рамках радянської космічної програми та одержаних позначення «Космос». Цей супутник був спеціально розроблений як високоорбітальний супутник, який використовується для збору інформації про аномалії траєкторії, спричинені гравітаційним тяжінням Місяця. Ці дані були б життєво важливими для радянської космічної програми і могли б відіграти ключову роль у успішних пілотованих польотах на Місяць. Ця місія також використовувалася для перевірки радіозв'язку у космосі.
Discoverer 2 — перший у світі апарат, стабілізований по трьох осях за командами із Землі. Його було запущено ракетою Thor-Agena. Апарат здійснив 17 витків навколо нашої планети і наступного дня після старту на Землю було скинуто капсула, що повертається.
«Аполло́н-1» (англ. Apollo 1) — назва, яку постфактум отримала місія корабля «Аполлон»/«Сатурн» 204 (AS-204), яка не відбулася. Під час підготовки до першого пілотованого польоту за програмою «Аполлон», що планувався на 21 лютого 1967 року, на борту корабля виникла сильна пожежа, внаслідок якої весь екіпаж загинув. Пожежа сталася 27 січня 1967 року під час репетиції запуску на стартовому комплексі №34 космічного Центру ім. Кеннеді. У вогні загинули астронавти В. Грісс, Е. Уайт і Р. Чаффі.
Паливо для космічних публікацій