Orbiting Vehicle 2-1, перший супутник другої серії програми Orbiting Vehicle ВПС Сполучених Штатів, — американський науковий дослідницький супутник. Його метою було визначити ступінь загрози для астронавтів від радіаційних поясів Ван Аллена. Запущена 15 жовтня 1965 року місія закінчилася невдачею, коли верхній ступінь ракети-носія Titan IIIC OV2-1 зламався.
Марс 1960 (або Корабель 5) — радянська автоматична міжпланетна станція, яку було запущено 14 жовтня 1960 року, ракетою-носієм «Молния 8К78». Апарат виведений не був, через аварію ракети-носія. Є частиною програми «1М» — серії радянських безпілотних космічних зондів для вивчення Марса.
Pioneer 1 (також відомий як Able 2) — американський космічний зонд, перший під егідою NASA, який був запущений ракетою Thor-Able 11 жовтня 1958 року. Він мав облетіти Місяць і зробити наукові вимірюваня, але через помилку наведення не зміг вийти на місячну орбіту і був остаточно знищений після повернення в атмосферу Землі. Політ, який тривав 43 години і досяг апогею в 113 800 км (70 700 миль), був другим і найуспішнішим з трьох космічних зондів Тор-Ейбл.
Шейх Музафар Шукор (Sheikh Muszaphar Shukor Al Masrie bin Sheikh Mustapha, народився 27 липня 1972 року) – перший і поки єдиний космонавт (ангкасаван) Малайзії. Стартував у космос на кораблі «Союз ТМА-11» о 13:22 UTC 10 жовтня 2007 року разом із Юрієм Маленченком та Пеггі Уітсон.
Повна офіційна назва цього міжурядового документу – «Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла». Є основою міжнародного космічного права. Договір підписали Сполучені Штати Америки, Великобританія та Радянський Союз 27 січня 1967 року, набрав чинності 10 жовтня 1967 року. Станом на 2020 рік 110 країн є державами-учасницями договору, а ще 23 підписали договір, але не завершили ратифікацію.
Рекс Джозеф Волхайм (Rex Joseph Walheim, народився 10 жовтня 1962 року) — офіцер ВПС США у відставці, інженер і астронавт НАСА. Він літав у трьох місіях космічного човника STS-110, STS-122 та STS-135. Волхайм провів понад 566 годин у космосі, включаючи 36 годин і 23 хвилини виходу у відкритий космос (EVA). Він був призначений спеціалістом місії та бортінженером STS-135, останньої місії космічного човника.
Джон Мейс Грансфелд (John M. Grunsfeld, народився 10 жовтня 1958 року) — американський фізик і колишній астронавт НАСА брав участь у п'яти космічних польотах, обіймав посаду керівника наукових програм НАСА.
Програма польоту передбачала стикування 10 жовтня 1977 р. корабля «Союз-25» (типу Союз 7К-Т(А9)) з орбітальною станцією «Салют-6», яка була виведена на орбіту 29 вересня 1977 року. Екіпаж «Союзу-25» мав стати екіпажем першої довготривалої експедиції на борту станції «Салют-6».
Річард Френсіс Гордон-молодший (Richard Francis Gordon, Jr.) народився 5 жовтня 1929 року у Сіетлі, штат Вашингтон. Він є одним із 24 осіб, які долетіли до Місяця. У 1970 році був нагороджений медаллю НАСА «За видатні заслуги».
«Луна-3» – радянська автоматична міжпланетна станція для вивчення Місяця та космічного простору. Космічний апарат був запущений 4 жовтня 1959 року ракетою-носієм «Восток-Л» і вперше у світі сфотографував невидиму із Землі сторону Місяця. Також під час польоту вперше у світі було на практиці здійснено гравітаційний маневр. У радянської масової друку на той час ця АМС називалася «третя радянська космічна ракета».
День народження американського астронавта місії «Аполлон-16» Чарльза Дьюка (Charles Duke) – 3 жовтня 1935 року. На момент висадки на Місяць наймолодший із тих, хто побував на Місяці. На час висадки йому було 37 років.
Кетрін Дуайєр Салліван (Kathryn Dwyer Sullivan) народилася 3 жовтня 1951 року в Патерсоні, штат Нью-Джерсі. Американський астронавт, геолог. Входила до членів екіпажу Space Shuttle трьох космічних місій, є першою американською жінкою, яка вийшла у відкритий космос.
Юрій Миколайович Глазков народився 2 жовтня 1939 року. Космічний політ здійснив з 7 по 25 лютого 1977 року на космічному кораблі «Союз-24» та на борту орбітальної станції «Салют-5» у якості бортінженера. До екіпажу також входив Віктор Васильович Горбатко. Загальна тривалість польоту склала 17 днів 17 годин 25 хвилин та 58 секунд.
Під назвою «Космос-1313» (у Рядянському Союзі, щоб приховати призначення супутника, їм призначали назви «Космос» з порядковим номером) 1 жовтня 1981 року за допомогою ракети-носія «Союз-У» виведено супутник розвідки «Зенит-6».
30 вересня 1975 року на орбіту виведено супутник зв'язку «Стріла-2» з кодовою назвою «Космос-773». Запуск відбувся за допомогою ракети «Космос-3М» – двоступеневої ракети-носія космічного призначення легкого класу одноразового використання, яка призначена для виведення автоматичних космічних апаратів на еліптичні і кругові навколоземні орбіти висотою до 1700 км.
STS-26 - космічний політ БТКК «Діскавері» за програмою «Спейс Шаттл». Це був перший політ шаттла після загибелі «Челленджера» та сьомий космічний політ Спейс Шаттла «Діскавері». Екіпаж – 5 астронавтів. Старт 29 вересня 1988 р.
«Салют-6» – орбітальна станція, створена за програмою цивільних пілотованих станцій СРСР «Довготривала орбітальна станція» (ДОС) і призначена для проведення наукових, технологічних, біологічних та медичних досліджень на орбіті Землі в умовах невагомості. Перша станція «другого покоління». Запуск відбувся 29 вересня 1977 року за допомогою ракети-носія «Протон».
Народився Іванченков Олександр Сергійович 28 вересня 1940 у с. Івантіївка, Московської область, СРСР) - льотчик-космонавт СРСР. Двічі Герой Радянського Союзу.
Автоматична міжпланетна станція (АМС) «Dawn», запущена НАСА 27 вересня 2007 року з космодрому на мисі Канаверал (США), стала першою місією з дослідження з орбіти більше одного небесного тіла, першим апаратом, який працював на орбіті астероїда головного поясу (з 2011 по 2012 рік) та першим на орбіті карликової планети.
Буквально за хвилину до старту потужна пожежа охопила ракету-носій корабля «Союз Т-10-1» (радянського пілотованого космічного корабля із серії «Союз»). Екіпажу пощастило, вони врятувалися завдяки системі аварійного порятунку, яка відстрілила апарат з космонавтами. Жоден з них не постраждав.
За повідомленням агентства Сіньхуа, 25 вересня 2019 року з космодрому Цзюцюань, що розташовано на північному заході Китаю, вранці о 08:54 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March-2D») було здійснено успішний запуск супутника серії «Юньхай-1».
