Перший пуск «Ангари» та плани на майбутнє
У Росії під час засідання XLVIII Академічних читань з космонавтики пам'яті С. П. Корольова (так звані «Королівські читання») було зроблено декілька заяв щодо ракети «Ангара-А5».
У Росії під час засідання XLVIII Академічних читань з космонавтики пам'яті С. П. Корольова (так звані «Королівські читання») було зроблено декілька заяв щодо ракети «Ангара-А5».
Вантажопасажирський варіант космічного корабля «Орел», який зможе виводити на орбіту 2-3 тонни вантажу та до чотирьох космонавтів, створюється в РКК «Енергія», йдеться у доповіді генконструктора підприємства, генерального конструктора РФ з пілотованих космічних систем і комплексів, академіка РАН Володимира Соловйова.
Роскосмос повідомляє, що на космодромі Східний розпочалися роботи з підготовки до першого пуску важкої ракети-носія "Ангара-А5".
Науковий керівник Інституту космічних досліджень РАН, науковий керівник першого етапу місячної програми академік Лев Зелений вважає, що Північний полюс природного супутника Землі обділено увагою міжнародної наукової спільноти.
У Росії запустили ракету «Союз-2.1в» з корисним навантаженням, назва та призначення якого не повідомляється. Старт відбувся з космодрому у Плесецьку зранку 27 грудня 2023 року.
Роскосмос у своєму Телеграм-каналі повідомляє, що першу льотну ракету-носій "Ангара-А5" відправлено на космодром Східний для проведення льотно-конструкторських випробувань.
У Росії відбувся запуск ракети «Союз-2.1б» з корисним навантаженням, назва та призначення якого не повідомляється. Старт успішно здійснили з космодрому у Плесецьку 21 грудня 2023 року.
«Роскосмос» 16 грудня відправив на орбіту другий гідрометеорологічний супутник «Арктика-М» №2. Запуск ракети-носія «Союз-2.1б» було здійснено з космодрому «Байконур» у Казахстані.
У Роскосмосі заявили про проведення його переборки у дослідний зразок, призначений для проведення холодних та вогневих стендових випробувань у Науково-випробувальному центрі ракетно-космічної промисловості.
Роскосмос повідомляє, що гідрометеорологічний супутник "Арктика-М" №2 готовий злетіти ракетою "Союз-2.1б", яку 12 грудня розмістили у вертикальному положенні на стартовому столі №31 космодрому Байконур.
Генеральний директор Роскосмосу Юрій Борисов заявив в інтерв'ю ТАСС, що Перспективна Російська орбітальна станція (РОС) може отримати власне ім'я, на кшталт минулих «Салют», «Алмаз» або «Мир». Бажану назву можна вибрати в ході публічного обговорення.
Роскосмос повідомив, що корабель був відправлений на космодром Байконур залізницею. Запуск транспортно-вантажного корабля «Прогрес МС-28» на Міжнародну космічну станцію заплановано на 2024 рік.
Росія ймовірно запустила військовий супутник спостереження «Раздан 1» (Космос 2572) в інтересах Міністерства оборони Росії з космодрому у Плесецьку. Раніше припускалося, що це був супутник із серії «Барс-М» №5.
Виконавчий директор Роскосмосу з перспективних програм та науки Олександр Блошенко повідомив, що рішення перенести терміни ухвалили у зв'язку з неготовністю необхідної інфраструктури.
Державний космічний науково-виробничий центр ім. М. В. Хруничева, який входить до складу Роскосмосу, готовий у разі потреби продовжити роботу модуля «Заря», запущеного на орбіту 25 років тому і поклав початок Міжнародній космічній станції (МКС). Про це в повідомив генеральний директор центру Олексій Варочко в інтерв'ю ТАСС.
Зі слів академіка РАН Володимира Соловйова, генерального конструктора РФ з пілотованих космічних систем і комплексів та генконструктора РКК «Енергія», випливає, що відправити російських космонавтів на Місяць планується в період з 2031 по 2040 рік.
Росія та Казахстан планують і далі взаємодіяти у космічній сфері, серед іншого зміцнювати взаємодію на комплексі «Байконур». Про це йдеться у спільній заяві президентів Росії та Казахстану Володимира Путіна та Касим-Жомарта Токаєва, ухваленій на переговорах в Астані.
Генеральний конструктор РФ з пілотованих космічних систем і комплексів Володимир Соловйов повідомив, що цей термін має становити 50 років.
Третій ступінь першої льотної ракети-носія доставили до Омської філії виробничого об'єднання «Політ» для загального складання та контрольних перевірок, повідомили в Роскосмосі.
Росія за допомогою ракети «Союз-2.1б» запустила супутник(и) радіоелектронної розвідки «Лотос-С1» №808 (Космос-2570) в інтересах Міноборони 27 жовтня 2023 року. Старт відбувся з космодрому у Плесецьку.
В інтерв'ю ТАСС головний конструктор Російської орбітальної станції (РОС) Володимир Кожевніков, який є заступником генерального конструктора РКК «Енергія», розповів, що політ першого екіпажу на РОС заплановано відразу після виведення шлюзового та вузлового модулів, які відправлять на орбіту через півроку після запуску першого модуля.
У травні 2020 року науковий керівник Інституту космічних досліджень (ІКД) РАН Лев Зелений повідомляв, що в Росії буде розроблена нова програма з дослідження Венери, що включає відправку щонайменше трьох наукових апаратів.
Російська рентгенівська обсерваторія «Спектр-РГ», на борту якої встановлено два телескопи: російський ART-XC ім. М. М. Павлинського та німецький eROSITA, — з грудня 2019 по березень 2022 р. проводила огляд всього неба, перебуваючи у точці Лагранжа L2 за 1,5 мільйона кілометрів від Землі.
Роскосмос у своєму телеграм-каналі повідомляє, що у монтажно-випробувальному корпусі космодрому КЦ «Східний» (філія ЦЕНКІ) та Центру Хруничева перемістили зібраний пакет блоків першого та другого ступенів «Ангари-НЖ» на робоче місце для остаточного складання. Там до нього пристикували третій ступінь.
Прилад «Пиловий моніторинг Місяця» (ПМЛ), який не вдалося використати під час місії «Місяць-25», може вирушити на природний супутник Землі з китайською місією «Чан'є-7». Про це повідомив ТАРС науковий керівник Інституту космічних досліджень (ІКД) РАН, науковий керівник першого етапу місячної програми, академік Лев Зелений.
Називаючі «квазігромадянськими» об'єкти та інфраструктуру в космосі, яку використовують США та їхні союзники в ході конфлікту в Україні, Росія заявляє, що може їх визначати законною метою для удару у відповідь.
«Приватна російська космічна компанія SR Space провела вогневі випробування камери згоряння киснево-метанового ракетного двигуна РД-1. Випробування пройшли на стенді федеральної автономної установи «Центральний інститут авіаційного моторобудування імені П. І. Баранова», — зазначили у прес-службі.
Науковий співробітник Інституту космічних досліджень РАН Майя Дьячкова повідомила, що максимальна частка води в цьому регіоні Місяця становить близько 0,2%, тоді як у сусідніх, багатших на вологу регіони південного полюса цей показник досягає понад 0,5%.
На своєму засіданні науково-технічна рада НВО «Енергомаш» розглянула результати опрацювання маршового двигуна для багаторазової ракети-носія «Корона», йдеться у повідомленні Роскосмосу.
Частину медико-біологічних досліджень, що ведуться на Міжнародній космічній станції (МКС), після завершення її експлуатації буде перенесено на майбутню Російську орбітальну станцію (РОС), розповів на форумі Openbio начальник лабораторії розробки та реалізації медико-біологічних програм, провідний інженер Інституту медико- біологічних проблем РАН Юрій Смірнов.
Основна причина аварії «Луни-25» пов'язана з тим, що не ввімкнувся акселерометр, повідомив гендиректор Роскосмосу Юрій Борисов. За його словами, Роскосмос планує завершити роботу аварійної комісії, яка встановлює причину катастрофи місії, до кінця вересня.
НВО ім. С. А. Лавочкіна, яке є частиною Роскосмосу, планує запустити російський космічний апарат «Бумеранг», який полетить до супутника Марса Фобос та поверне з нього ґрунт. Але це після 2030 року.
Крім концепції ракети ДРЦ Макєєва також розробляє концепцію багатоцільового гіперзвукового літального апарату. Розробки ведуться в ініціативному порядку, уточнили у прес-службі ракетного центру.
Місячний посадковий модуль «Луна-25», що зараз летить по круговій орбіті Місяця, провів зйомку місячної поверхні телевізійними камерами комплексу СТС-Л.
Два перші польоти перспективного транспортного корабля «Орел» заплановано на 2028 рік. Про це повідомив заступник генерального конструктора РКК «Енергія», головний конструктор Російської орбітальної станції (РОС) Володимир Кожевніков на Міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2023».
У неділю Росія увімкнула наукові прилади на борту свого місячного посадкового модуля, і вчені почали обробляти його перші дані, коли космічний корабель мчав до Місяця, намагаючись першим знайти лід на єдиному природному супутнику Землі.
Перша російська місія на Місяць, запуск космічного апарату «Луна-25», успішно стартувала ракетою «Союз-2.1б» з космодрома «Східний» 11 серпня 2023 року.
Ракета-носій «Союз-2.1б» з розгінним блоком «Фрегат-М» 7 серпня 2023 року відправила на орбіту навігаційний супутник нового покоління Глонасс-К2 №13.
Голова Верхньобуреїнського району Хабаровського краю Олексій Маслов заявив, що 11 серпня мешканців одного із селищ евакуювали через передбачуване падіння щаблів ракети «Союз-2.1б».
Гендиректор Центру ім. М. В. Хруничева Олексій Варочко зазначив, що на виробничому майданчику ПО «Політ» в Омську проходять стикування та випробування ракетних блоків ракети.
Фахівці завантажили російський місячний посадковий апарат «Луна-25» на робоче місце, здійснили складання та розбирання схем, перевірили контакти та датчики. Далі — транспортування на заправно-нейтралізаційну станцію, де «Луна» буде заправлено паливом та стиснутими газами.
«Арктика-М» — група з двох гідрометеорологічних супутників на базі платформи «Навігатор» та на основі апаратури серії супутників «Електро-Л», які працюватимуть на високоеліптичній орбіті. Така орбіта дозволить їм у безперервному режимі здійснювати огляд північних територій Росії та Арктики, чого не можна зробити, використовуючи лише наявні геостаціонарні супутники серії «Електро-Л».
Через додаткові перевірки наземних засобів управління запуск першої в сучасній історії Росії місії на Місяць перенесено з липня на серпень 2023 року, повідомили у Роскосмосі у вівторок.
Глава Роскосмосу Юрій Борисов висловив сподівання, що ефективність майбутньої станції буде значно вищою за російський сегмент Міжнародної космічної станції.
На стартовий комплекс майданчика 1С космодрому Східний встановлено ракету-носій «Союз-2.1б» із супутником «Метеор-М» №2-3, який призначено для всепогодного радіолокаційного моніторингу Північного морського шляху. Про це повідомили у Роскосмосі.
Як повідомляє у своєму телеграм-каналі ТАСС, угоду про розробку суборбітальної ракети-носія та її запуск за лінію Кармана підписали російська компанія SR Space та IT-холдинг Т1 на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму.
До завдань першого цивільного супутника радіолокації «Кондор-ФКА» №1 входитимуть картографування поверхні Землі, екологічний моніторинг та розвідка природних ресурсів.
У РКК «Енергія» заявили, що розглядають Російську орбітальну станцію (РОС) як космічний порт для відправлення екіпажу на перспективну орбітальну місячну станцію. Про це йдеться у підсумках виїзного засідання Відділення енергетики, машинобудування, механіки та процесів управління Російської академії наук.
Згідно з останніми даними від Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD), радянський супутник системи попередження про ракетний напад (СПРН) «Космос-2222» зійшов з орбіти і згорів в атмосфері Землі 3 травня.
Планується, що Росія проведе без участі NASA дослідницьку місію «Венера-Д» на Венеру, яка буде мати менш амбітні наукові цілі. Концепція місії розглядалась спільно Російським ІКІ та Дослідницьким центром NASA імені Гленна з середини 2010-х років. Однак, через російську військову агресію проти України, міжнародне партнерство було припинено рік тому.
Сторінка 3 із 4
Російська космічна індустрія продовжує бути важливим гравцем у світовому космічному співтоваристві, незважаючи на деяке відставання від світових космічних трендів. Наразі Роскосмос, національне космічне агентство Росії активно працює над модернізацією свого ракетно-космічного флоту. Продовжуються успішні запуски ракет-носіїв: серед новин космосу з Росії — запуски ракет таких як «Союз» та «Протон». Розробляються також і нові сучасні ракети: Ангара-А5, Союз-5, Амур та інші.
Росія заглиблюється у дослідження Місяця. Не дивлячись на аварійне припинення місії «Луна-25», Росія планує наступні місії «Луна-26» та «Луна-27», спрямовані на вивчення поверхні та збору даних про ресурси супутника. Також у планах місії на Венеру.
Росія співпрацює й з міжнародними партнерами у космосі. Участь у таких проектах, як МКС, ILRS, підкреслює роль Росії у забезпеченні співробітництва у космосі. З російських космічних новин останнім часом через збройну агресію проти України зникли повідомлення про співпрацю з Європейським космічним агентством та іншими країнами західного блоку.
У порівнянні зі США та Китаєм, новин з російського космічного приватного сектору небагато. Комерційне використання космосу в сучасній Росії не розвинуте, хоча технологічні космічні компанії у Росії також займають свою нішу в космічній промисловості.
Росія періодично запускає нові супутники для моніторингу змін клімату та екології, для зв'язку та розвідки. Російські космічні агентства та наукові інститути продовжують робити важливі відкриття в галузі астрономії та фізики космосу, вносячи свій внесок у глобальні наукові дослідження.
Всі ці події підкреслюють серйозну роль Росії у освоєнні космічного простору та внесок у розширення людського розуміння всесвіту.