SpaceX готує дванадцятий випробувальний політ системи Starship (IFT-12). Запуск надважкої ракети Super Heavy з кораблем Starship заплановано на квітень 2026 року. Місія буде виконана з нового орбітального стартового майданчика №2 бази SpaceX Starbase у штаті Техас.
Starship Flight 12 стане першим повноцінним випробуванням архітектури нового покоління — Starship Version 3 (V3). У цій місії задіяно зв'язку з прискорювача Booster 19 і корабля Ship 39. У березні 2026 року апарати успішно пройшли серію кріогенних та статичних вогневих випробувань, підтвердивши готовність оновленої конструкції до пуску. Версія V3 відрізняється збільшеною висотою (близько 124,4 метра), оптимізованим тепловим захистом із вторинною абляційною підкладкою та переходом на двигуни Raptor 3. Цей політ покликаний підтвердити заявлені характеристики вантажопідйомності (понад 100 тонн) і продемонструвати готовність системи до регулярних місій за програмою NASA Artemis.
Більш детальна інформація про точну дату старту буде доступна після отримання підсумкового дозволу від FAA.
Програма польоту та ключові етапи місії IFT-12
1. Старт та набір висоти. Запуск здійснюється з використанням 33 двигунів Raptor 3. У фазі максимального динамічного опору (Max Q) буде перевірено міцність подовженого корпусу версії V3. На позначці Т+2:45 заплановано «гаряче розділення» ступенів (hot-staging), при якому Ship 39 запустить свої двигуни до моменту повного відсічення тяги прискорювача.
2. Повернення Booster 19. Після розділення прискорювач Super Heavy виконає маневр розвороту та зворотний імпульс (Boostback Burn). Метою є повернення до стартового комплексу Starbase. Фінальним етапом стане спроба вертикальної посадки та захоплення прискорювача маніпуляторами вежі Mechazilla на майданчику Pad 2.
3. Орбітальні демонстрації. Під час фази інерційного польоту Ship 39 має виконати два критичні експерименти:
- Тест системи дозаправки: внутрішнє перекачування кріогенного палива між баками для відпрацювання технології зберігання ресурсів у космосі — ключовий етап для підготовки місячної версії Starship HLS.
- Робота вантажного люка: планується перевірка оновленого механізму скидання супутників, адаптованого під габарити Starlink V3. Очікується, що всередині вантажного відсіку будуть знаходитися сталеві макети-симулятори, що відповідають за вагою та формою новим супутникам. Це необхідно, щоб перевірити динаміку корабля при зміні центру мас під час «вистрілювання» навантаження.
4. Вхід в атмосферу та приводнення. Повернення корабля пройде за суборбітальною траєкторією з цільовою точкою в Індійському океані. Основну увагу буде прикуто до роботи оновленого теплозахисту при пікових температурах плазми. Завершиться політ контрольованим маневром перевороту та м'яким вертикальним приводненням. Спроба поимки корабля вежею в цій місії не передбачена.
Super Heavy / Starship V3
Starship — це повністю багаторазова надважка транспортна система, що розробляється SpaceX для доставки екіпажів і вантажів на навколоземну орбіту, Місяць і Марс. На поточний момент Starship у модифікації V3 є найвищою та найпотужнішою ракетною системою в історії космонавтики. Основною відмінністю версії V3 є збільшений об'єм паливних баків і спрощена, але більш ефективна конструкція двигунного відсіку.
Система складається з двох ступенів: прискорювача Super Heavy та космічного корабля Starship. Обидва ступені спроєктовані для повернення та м'якої посадки, що дозволяє мінімізувати витрати на запуски. Загальна висота системи становить 124,4 м, діаметр — 9,0 м.
Перший ступінь (Super Heavy)
Прискорювач Super Heavy (у місії IFT-12 — Booster 19) оснащено 33 двигунами Raptor 3, що працюють на рідкому кисні (LOx) та зрідженому метані (CH4). Двигуни Raptor 3 стали потужнішими (до 280 тонн-сил) і отримали спрощену монолітну конструкцію без відкритих трубопроводів, що суттєво підвищило їхню відмовостійкість. У верхній частині ступеня розташовані чотири модернізованих решітчастих керма збільшеної площі, призначених для управління вектором руху при поверненні та «ловлі» прискорювача маніпуляторами вежі Mechazilla.
Другий ступінь (Starship)
Другий ступінь (корабель Ship 39) оснащено шістьма двигунами Raptor 3: трьома стандартними та трьома оптимізованими для роботи у вакуумі (RVac). Три двигуни, оптимізовані для роботи у вакуумі, мають подовжені розтруби, адаптовані до відсутності тиску повітря в космосі. У модифікації V3 корабель отримав посилений теплозахист, де під основним шаром керамічних плиток розміщено додаткову термостійку підкладку. Розділення ступенів відбувається за схемою hot-staging (гаряче розділення), при якій двигуни Starship запускаються ще до повного від'єднання від прискорювача через спеціальне перехідне кільце.
