Програма Artemis («Артеміда»), офіційно заснована у 2017 році, — американська програма дослідження Місяця за допомогою роботів і людини. Управляє програмою космічне агентство США NASA разом із шістьма основними партнерськими космічними агентствами: ESA (Євросоюз), DLR (Німеччина), JAXA (Японія), CSA (Канада), ISA (Ізраїль), ASI (Італія). Мета програми Artemis – відновлення присутності людини на Місяці. Основними апаратними частинами програми є ракета-носій Space Launch System (SLS), космічний корабель Orion, космічна станція Lunar Gateway та комерційні системи посадки, зв'язку, транспорту. Довгострокова мета – створення постійної бази на Місяці, а звідти здійснення пілотованої місії на Марс.
Програма Artemis супроводжується підписанням угоди Artemis Accords та супровідними контрактами. Перелік країн, які підписали «Угоди Артеміди».
Основними цілями Artemis-1 була демонстрація систем космічного корабля Orion в безпілотному режимі, в середовищі космічного польоту, та забезпечення безпечного входу, спуску, приземлення та відновлення перед першим польотом з екіпажем у місії Artemis-2.
Місія Artemis-1 стала першою в серії дедалі складніших місій для створення довгострокової присутності людини на Місяці на десятиліття вперед.
Спочатку запуск Artemis-2 планувався на 2024 рік, однак через технічні та організаційні причини дата старту була перенесена попередньо на початок 2026 року. Місія Artemis II передбачає 10-денний політ з екіпажем із чотирьох астронавтів. Основна мета місії — обліт Місяця без посадки на його поверхню. Це дозволить протестувати всі системи космічного корабля Orion та ракети-носія Space Launch System (SLS) Block 1 в умовах глибокого космосу, а також забезпечити безпеку екіпажу перед наступними етапами програми Artemis.
Наприкінці лютого 2026 року NASA оголосило, що місія Artemis-3 перестала бути місією з висадки на Місяць. Тепер це випробувальний політ на низькій навколоземній орбіті, який NASA порівнює з «Аполлоном-9». Екіпаж корабля Orion відпрацює критично важливі маневри: зближення та стикування з місячними посадковими модулями компаній SpaceX (Starship) і Blue Origin (Blue Moon), перевірку систем життєзабезпечення та перші випробування нових скафандрів xEVA у відкритому космосі. Перша висадка астронавтів на поверхню Місяця перенесена на місію Artemis-4, заплановану орієнтовно на 2028 рік.
Це рішення продиктоване прагненням NASA спростити архітектуру програми заради безпеки та регулярності польотів. Щоб прискорити темпи, агентство вирішило відмовитися від розробки складного другого ступеня ракети — SLS Block 1B. Натомість усі найближчі місії використовуватимуть стандартизовану версію Block 1. Такий підхід «крок за кроком» дозволяє проводити запуски щорічно, знижуючи ризик технічних накладок і дозволяючи США ефективніше конкурувати з місячними планами Китаю.
Загалом, оновлення Artemis-3 перетворює місію на масштабний «генеральний прогін» усіх технологій посадки, але без ризику безпосереднього спуску до Місяця. Це дає інженерам SpaceX і Blue Origin додатковий час на доведення своїх кораблів, а NASA — можливість відновити навички стикування та роботи в нових скафандрах на безпечній орбіті Землі перед вирішальним кидком до місячного полюса.
Згідно з новим планом, представленим адміністрацією Джареда Айзекмана наприкінці лютого 2026 року, місія Artemis-4 офіційно стає моментом повернення людини на Місяць. Тепер саме на цей політ, запланований на початок 2028 року, покладено завдання здійснити першу висадку екіпажу на поверхню супутника. Оскільки місію Artemis-3 було перетворено на навколоземний тестовий політ, «четвірка» візьме на себе роль головного історичного події десятиліття, використовуючи для спуску один із готових комерційних лендерів — або Starship від SpaceX, або Blue Moon від Blue Origin.
Технічно Artemis IV зазнала радикальних змін: NASA відмовилося від використання надпотужного верхнього ступеня EUS (Exploration Upper Stage) та версії ракети Block 1B, які раніше вважалися обов'язковими для цієї місії. Тепер політ буде здійснено на стандартизованій ракеті SLS Block 1, що дозволить агентству витримувати високий темп запусків (до одного старту кожні 10 місяців). Цей перехід до стратегії «back to basics» (назад до основ) означає тимчасовий пріоритет висадки над будівництвом навколомісячної станції Gateway, що критично важливо для перемоги в новій місячній гонці.
Таким чином, Artemis IV перетворюється з логістичної місії з доставки модулів станції на повноцінну експедицію на поверхню. Астронавти вирушать безпосередньо до Місяця, зістикуються із заздалегідь заправленим посадковим модулем і здійснять посадку, яка стане першою після більш ніж 55-річної перерви. Якщо все піде за графіком, слідом за нею вже наприкінці 2028 року може стартувати місія Artemis-5, закріплюючи за США статус лідера в освоєнні глибокого космосу.
Щоб підготуватися до дослідження Місяця, NASA проведе два багатотижневі польові випробування біля містечка Флагстафф, у Арізоні, за участю астронавтів, інженерів та вчених – будуть відпрацювати сценарії місії для астронавтів Артеміса в симульованому середовищі поверхні Місяця.
Команди Космічного центру Кеннеді у Флориді НАСА провели перші інспекції обладнання та устаткування в п’ятницю, щоб оцінити вплив наслідків урагану Ян. Обладнання для польоту Artemis не було пошкоджено, і об’єкти знаходяться в гарному стані, лише в кількох місцях виявлено незначне проникнення води.
Приблизно о 9:15 ранку за східним часом ракета NASA Space Launch System (SLS) і космічний корабель Orion для місії Artemis I були захищені всередині будівлі транспортного засобу в космічному центрі імені Кеннеді після чотиримильної подорожі від стартового майданчика 39B, яка розпочалася о 23:21 у понеділок, 26 вересня, напередодні прибуття урагану Ян.
