Роскосмос — державна російська космічна корпорація

Заступник директора департаменту автоматичних космічних комплексів, систем навігації та ДЗЗ Роскосмосу Валерій Заїчко заявив, що готується федеральний проект, у рамках якого планується співпраця із шістьма приватними космічними компаніями

Космічні апарати «Ресурс-П» призначені для високодетального, широкозахватного і гіперспектрального оптико-електронного спостереження за поверхнею Землі в цивільних інтересах. Даними з супутників користуються МНС, Мінприроди, Мінсільгосп, Росреестр, Росгідромет та Росриболовство.

Третій ступінь першої льотної ракети-носія доставили до Омської філії виробничого об'єднання «Політ» для загального складання та контрольних перевірок, повідомили в Роскосмосі.

Роскосмос і NASA постійно продовжуватимуть програму перехресних польотів, оскільки це корисно для двох сторін. Такою думкою поділився льотчик-космонавт Олег Артем'єв під час відвідування Нижегородського державного університету ім. М. І. Лобачевського.

Міжнародна космічна станція (МКС) перевищила всі допустимі терміни існування та підходить до фінішу експлуатації. Про це заявив гендиректор Роскосмосу Юрій Борисов в інтерв'ю телеканалу «Росія-24».

Росія за допомогою ракети «Союз-2.1б» запустила супутник(и) радіоелектронної розвідки «Лотос-С1» №808 (Космос-2570) в інтересах Міноборони 27 жовтня 2023 року. Старт відбувся з космодрому у Плесецьку.

Космонавти Роскосмосу Олег Кононенко та Микола Чуб вийшли у відкритий космос о 20:49 у середу. У ході позакорабельної діяльністі (ПКД), яка тривала 7 годин 41 хвилину, космонавти відключили гідравлічні контури радіаційного теплообмінника, з якого 9 жовтня стався витік. Вони також оглянули та сфотографували місце розгерметизації – отримані дані допоможуть фахівцям на Землі визначити її причини.

Уряд Росії схвалив проведення переговорів між космічним агентством «Роскосмос» та NASA з питань укладання другого доповнення до угоди про спільні польоти на російських та американських космічних кораблях для інтегрованих екіпажів. Розпорядження, яке підписав прем'єр РФ Михайло Мішустін, було опубліковане на державному порталі правової інформації.

У травні 2020 року науковий керівник Інституту космічних досліджень (ІКД) РАН Лев Зелений повідомляв, що в Росії буде розроблена нова програма з дослідження Венери, що включає відправку щонайменше трьох наукових апаратів.

Роскосмос у своєму телеграм-каналі повідомляє, що у монтажно-випробувальному корпусі космодрому КЦ «Східний» (філія ЦЕНКІ) та Центру Хруничева перемістили зібраний пакет блоків першого та другого ступенів «Ангари-НЖ» на робоче місце для остаточного складання. Там до нього пристикували третій ступінь.

Витік теплоносія із зовнішнього (резервного) контуру радіатора багатоцільового лабораторного модуля «Наука» російського сегменту Міжнародної космічної станції припинився. Про це повідомило Національне управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору.

На своєму засіданні науково-технічна рада НВО «Енергомаш» розглянула результати опрацювання маршового двигуна для багаторазової ракети-носія «Корона», йдеться у повідомленні Роскосмосу.

З радіатора російського сегменту Міжнародної космічної станції 9 жовтня почався витік охолоджуючої рідини, що стало третім подібним інцидентом за участю російського обладнання на станції менш ніж за рік.

За словами гендиректора Юрія Борисова, Роскосмос розглядає варіант проведення польотів наступних автоматичних станцій у більш ранні терміни: «Ніхто не збирається складати руки, і ми сповнені рішучості продовжувати місячну програму. Більше того, розглядаємо можливість зрушити місії «Луна-26» и «Луна-27» вліво, щоб якнайшвидше отримати необхідні нам результати».

Запуск ракети-носія «Союз 2.1а» з космічним пілотованим кораблем «Союз МС-24» успішно відбувся 15 вересня 2023 року з космодрому Байконур у Казахстані. «Союз МС-24» вилетів з двома космонавтами та одним астронавтом на Міжнародну космічну станцію.

Комісія з розслідування причини падіння автоматичної станції ще продовжує роботу, робити якісь висновки про аварію місії «Луна-25» передчасно. Про це повідомили у прес-службі Роскосмосу.

Як заявлено в повідомленні Роскосмосу від 20 серпня, відповідно до програми польоту КА «Місяць-25» 19 серпня було передбачено видачу імпульсу для формування його передпосадкової еліптичної орбіти. Близько 14:57 зв'язок із КА «Місяць-25» перервався.

Перша місячна місія Росії за майже півстоліття зазнала «надзвичайної ситуації» під час спроби маневру 19 серпня, що поставило під сумнів плани посадки.

Створення ракети-носія має завершитися 25 листопада 2025 року, а до серпня має бути завершено монтаж обладнання на космодромі «Байконур», повідомили у «РКЦ «Прогрес».

Місячний посадковий модуль «Місяць-25» вийшов на орбіту природного супутника Землі, для цього двічі були включені його двигуни, повідомили у прес-службі Роскосмосу.

У неділю Росія увімкнула наукові прилади на борту свого місячного посадкового модуля, і вчені почали обробляти його перші дані, коли космічний корабель мчав до Місяця, намагаючись першим знайти лід на єдиному природному супутнику Землі.

Перша російська місія на Місяць, запуск космічного апарату «Луна-25», успішно стартувала ракетою «Союз-2.1б» з космодрома «Східний» 11 серпня 2023 року.

Космонавти Роскосмосу Сергій Прокоп'єв та Дмитро Петелін розпочали вихід у відкритий космос о 10:44 і завершили його о 17:19 за східним поясним часом, провівши за бортом МКС 6 годин 35 хвилин.

Космічний апарат «Луна-25», який представляє першу сучасну місію Росії на Місяць, знаходиться на пусковому столі космодрому Східний, готовий до запуску за допомогою ракети-носія «Союз-2.1б» з розгінним блоком «Фрегат», розповіли в Роскосмосі.

Як повідомляє Роскосмос, це повністю багаторазова одноступенева ракета-носій вертикального зльоту та посадки, здатна як виводити вантажі на орбіту, так і повертати їх назад на Землю.

Голова російського космічного агентства Юрій Борисов у понеділок запропонував партнерам Москви по групі БРІКС — Бразилії, Індії, Китаю та ПАР — побудувати модуль для запланованої орбітальної станції, повідомило інформаційне агентство «Інтерфакс».

Фахівці завантажили російський місячний посадковий апарат «Луна-25» на робоче місце, здійснили складання та розбирання схем, перевірили контакти та датчики. Далі — транспортування на заправно-нейтралізаційну станцію, де «Луна» буде заправлено паливом та стиснутими газами.

«Арктика-М» — група з двох гідрометеорологічних супутників на базі платформи «Навігатор» та на основі апаратури серії супутників «Електро-Л», які працюватимуть на високоеліптичній орбіті. Така орбіта дозволить їм у безперервному режимі здійснювати огляд північних територій Росії та Арктики, чого не можна зробити, використовуючи лише наявні геостаціонарні супутники серії «Електро-Л».

Через додаткові перевірки наземних засобів управління запуск першої в сучасній історії Росії місії на Місяць перенесено з липня на серпень 2023 року, повідомили у Роскосмосі у вівторок.

Гендиректор Науково-виробничої корпорації «Космічні системи моніторингу, інформаційно-керуючі та електромеханічні комплекси» імені О. Г. Йосип'яна (ВНДІЕМ, входить до Роскосмосу) Ільдар Халілюлін повідомив, що запуск супутника «Метеор-М» №2-4 заплановано на кінець року.

Роскосмос повідомляє, що запланований на кінець червня запуск третього метеорологічного супутника із серії «Метеор-М» з Космодрому «Восточний» (Сибір, Російська Федерація) відбувся успішно.

На стартовий комплекс майданчика 1С космодрому Східний встановлено ракету-носій «Союз-2.1б» із супутником «Метеор-М» №2-3, який призначено для всепогодного радіолокаційного моніторингу Північного морського шляху. Про це повідомили у Роскосмосі.

Цей космічний апарат призначений для високодетального нагляду за поверхнею Землі з використанням оптико-електронних технологій. «Ресурс-П» виконуватиме широкозахопне та гіперспектральне спостереження на користь таких відомств, як Мінприроди, МНС, Мінсільгосп, Росреєстр, Росгідромет та Росриболовство. Про це повідомив генеральний директор Роскосмосу, Юрій Борисов.

Спеціаліст місії, призначений для місії космічної станції Crew-7, яку наразі планується запустити на Міжнародну космічну станцію в середині серпня.

Експеримент, який стартує у 2023 році на Міжнародній космічній станції (МКС), з використанням перепелів, матиме важливе значення для створення космічних ферм, які зможуть забезпечити космонавтів продуктами харчування під час міжпланетних польотів.

Наприкінці поточного року очікується поява першого киснево-метанового двигуна РД-0177 для перспективної ракети-носія «Амур-СПГ» з ступенем, що повертається.

Виброміцність бака окислювача стендового блоку першого ступеня проводилася з метою перевірки його надійності в умовах транспортування і в режимах, що імітують роботу рухової установки.

У Роскосмосі уточнили, що зараз космічний апарат знаходиться на заключному циклі наземних випробувань.

Роскосмос успішно запустив супутник дистанційного зондування Землі «Кондор-ФКА №1» 27 травня 2023 року. Для запуску використовувалась ракета-носій «Союз-2.1а» з розгінним блоком «Фрегат-М».

Транспортний пілотований космічний корабель «Союз МС-24» та транспортний вантажний корабель «Прогрес МС-24», які запустять влітку 2023 року, прибули на Байконур. Про це у Telegram-каналі повідомляє держкорпорація «Роскосмос».

У 2023 році РКК «Енергія», що входить до Роскосмосу, планує продемонструвати макет базового модуля Російської орбітальної станції (РОС) на цьогорічних виставках з його внутрішнім пристроєм.

Про доставку нового космічного апарату «Метеор-М» № 2-3, який створено для вирішення задач гідрометеорологічного забезпечення, моніторингу клімату та навколишнього середовища, повідомили у суботу в Telegram-каналі Роскосмосу.

Метою позакорабельної діяльності (ПКД) космонавтів Сергія Прокоп'єва та Дмитра Петеліна було перенесення шлюзової камери на багатоцільовий лабораторний модуль «Наука».

У Роскосмосі кажуть, що передбачається або відводити фрагменти космічного сміття в далекий космос, або збирати та утилізувати. Для цього розглядають можливість використання ядерного буксиру «Зевс».

За даними Ракетно-космічної корпорації «Енергія», корабель зможе до року перебувати у складі орбітальної станції на низькій навколоземній орбіті.

Програма льотних випробувань важкої ракети-носія «Ангара-А5» передбачає виконання шести пусків, для їхнього завершення залишилося виконати ще три. Про це каже Олексій Варочко, гендиректор Центру ім. М. В. Хруничева, який входить до Роскосмосу.

Олексій Варочко, гендиректор центру ім. М. В. Хрунічева, який входить до складу Роскосмосу, розповів, що зараз ведеться виготовлення стендових виробів і вже приступили до виготовлення деяких елементів першої льотної ракети-носія «Рокот-М» з вітчизняною системою управління замість української.

ТАСС із посиланням на Роскосмос повідомляє, що Європейське космічне агентство у липні 2022 року повідомило про припинення співпраці з Роскосмосом у рамках місії «ExoMars-2022» і запропонувало організувати взаємне повернення обладнання.

Ракета багаторазового використання зможе виводити корисне навантаження, забирати об'єкти, проводити ремонт чи дозаправку на орбіті, повідомили у відомстві.

Всередині апарату, що спускається, близько 218 кг вантажів, серед яких результати наукових експериментів та обладнання станції для аналізу та повторного використання.