National Aeronautics and Space Administration (NASA) — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору — урядова агенція США, відповідальна за цивільну космічну програму та аеронавтику. Заснована 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA знаходиться у Вашингтоні, основний стартовий комплекс — Космічний центр Кеннеді на мисі Канаверал (Флорида).
NASA пройшло шлях від державного оператора всіх етапів космічного польоту до стратегічного замовника у приватної промисловості.
1960–1970-ті: Місячні перегони та «Аполлон». Програма «Аполлон» стала піком прямого державного управління: NASA проєктувала ракети Saturn V, командні модулі та місячні кабіни власними силами через підрядників. Висадка Ніла Армстронга у 1969 році стала головною перемогою цієї моделі.
1981–2011: Ера Спейс Шаттлів. Багаторазові кораблі мали зробити польоти рутинними та дешевими. Шаттли виконали 135 місій (побудували МКС, вивели на орбіту телескоп Hubble, ремонтували супутники), але дві катастрофи («Челленджер» у 1986-му, «Колумбія» у 2003-му) та висока вартість польотів показали межі цієї парадигми.
2010–2020-ті: Поворот до комерції. Після закриття програми Shuttle NASA зробило поворот: агентство перестало бути єдиним розробником і оператором, перетворившись на «розумного замовника». Воно купує послуги у приватних компаній (SpaceX, Northrop Grumman, Boeing), які володіють і керують своїми ракетами та кораблями. Програма Commercial Crew (Crew Dragon) та контракти CLPS на доставку вантажів на Місяць — прямий наслідок цієї нової філософії.
2020-ті та далі: «Артеміда» як синтез. Нова місячна програма поєднує обидва підходи: надважкий SLS та корабель Orion будує NASA за традиційною моделлю (через держпідрядників), а місячні посадкові модулі (Starship від SpaceX, Blue Moon від Blue Origin) та скафандри агентство купує як послугу. Така гібридна модель покликана зберегти державний контроль над ключовими елементами, але використовувати комерційну швидкість та конкуренцію для зниження витрат.
Агентство реалізує кілька десятків наукових та пілотованих місій. Серед головних напрямків на 2026 рік:
Програма «Артеміда» (Artemis) — повернення людей на Місяць. У рамках програми планується висадка астронавтів на Південному полюсі (Artemis-4 у 2028 році) та відпрацювання технологій для майбутнього польоту до Марса.
Mars Sample Return — спільна місія NASA та ESA з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту, зібраних ровером Perseverance.
Commercial Lunar Payload Services (CLPS) — програма доставки наукових приладів та вантажів на Місяць за участю приватних компаній (Astrobotic, Intuitive Machines, Blue Origin, Firefly Aerospace та ін.).
Телескоп Джеймс Вебб (JWST) — продовження спостережень за раннім Всесвітом, екзопланетами та формуванням зірок і галактик.
Europa Clipper — місія до супутника Юпітера Європи для вивчення підлідного океану та оцінки придатності для життя.
«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) — політична та юридична основа місячної програми. Сукупність 13 принципів мирного освоєння Місяця (прозорість, взаємодопомога, використання ресурсів, збереження спадщини). Станом на травень 2026 року угоди підписали 64 країни. Китай та Росія не приєдналися, просуваючи власні альтернативні програми.
Моніторинг клімату Землі. Окрім досліджень далекого космосу, NASA управляє флотом із понад 20 супутників для спостереження за Землею. Програми Landsat (спільно з USGS), GRACE-FO та PACE стежать за таненням льодовиків, рівнем океану, станом лісів та концентрацією парникових газів. Усі дані — безкоштовні та відкриті для глобальної наукової спільноти.
Агентство управляє мережею з 10 основних центрів по всій території США:
Космічний центр Кеннеді (KSC) — Флорида. Основний космодром, запуски пілотованих та важких ракет.
Космічний центр імені Джонсона (JSC) — Х'юстон, Техас. Центр управління польотами, тренування астронавтів.
Лабораторія реактивного руху (JPL) — Пасадена, Каліфорнія. Розробка та управління міжпланетними станціями (марсоходи, Europa Clipper).
Центр космічних польотів імені Маршалла (MSFC) — Гантсвілл, Алабама. Розробка ракетних двигунів та SLS.
Дослідницький центр Гленна (GRC) — Клівленд, Огайо. Рухові установки, аеронавтика.
Центр космічних польотів Годдарда (GSFC) — Грінбелт, Меріленд. Космічні телескопи (Габбл, Джеймс Вебб).
Адміністратор NASA — Джаред Айзекман (Jared Isaacman). Призначений на посаду в грудні 2025 року після затвердження Сенатом (67 голосів «за», 30 — «проти»). Попередником Айзекмана був Білл Нельсон, який обіймав посаду адміністратора NASA з 2021 по 2025 рік. До цього він був астронавтом (політ на шаттлі Columbia STS-61-C у 1986 році), сенатором від Флориди та одним із головних прихильників комерційної космонавтики в Конгресі.
Айзекман — підприємець, пілот та астронавт-любитель. До приходу в NASA він командував двома приватними космічними місіями: Inspiration4 (2021) та Polaris Dawn (2024), під час якої здійснив перший в історії приватний вихід у відкритий космос. Засновник компаній Shift4 Payments (обробка платежів) та Draken International (підготовка військових льотчиків).
З моменту вступу на посаду Айзекман провів реорганізацію NASA, зробивши акцент на прискорення програм та скорочення бюрократичних процедур. Його пріоритети включають висадку астронавтів на Місяць не пізніше 2028 року, розвиток комерційних партнерств та повернення наукової дискусії про статус Плутона як планети.
Інформація актуальна на травень 2026 року.
Час перебування Експедиції-67 на борту Міжнародної космічної станції (МКС) у вересні сплив, продовження місії було передано Експедиції-68. Незважаючи на зміну номеру експедиції та ротацію екіпажу, це не вплинуло на значення роботи, яку виконують астронавти та космонавти на борту. орбітального форпосту.
Протягом останніх кількох тижнів команда місії CAPSTONE працювала над вирішенням аномалії, яка призвела до того, що космічний корабель втратив повний 3-осьовий контроль орієнтації та перейшов у стан стабілізації обертання.
Рекс Джозеф Волхайм (Rex Joseph Walheim, народився 10 жовтня 1962 року) — офіцер ВПС США у відставці, інженер і астронавт НАСА. Він літав у трьох місіях космічного човника STS-110, STS-122 та STS-135. Волхайм провів понад 566 годин у космосі, включаючи 36 годин і 23 хвилини виходу у відкритий космос (EVA). Він був призначений спеціалістом місії та бортінженером STS-135, останньої місії космічного човника.
Джон Мейс Грансфелд (John M. Grunsfeld, народився 10 жовтня 1958 року) — американський фізик і колишній астронавт НАСА брав участь у п'яти космічних польотах, обіймав посаду керівника наукових програм НАСА.
Для місії NASA InSight настали «темні» дні. Сонячні панелі марсохода, що приземлився ще у листопаді 2018 року на «Червону планету», через пилову бурю вкрилися товстим шаром пилюки. Халепа полягає в тому, що основним джерелом енергії для марсохода є його сонячні батареї, тому їхнє запилення призводить до вимушеної «голодовки» робота.
Телескоп SOAR у Чилі, яким керує NOIRLab National Science Foundation (NSF), зробив зображення сліду уламків довжиною понад 10 000 кілометрів, що злетів з поверхні Діморфоса через два дні після того, як астероїд зіткнувся з космічним апаратом NASA DART.
Опівночі за київським, 6 жовтня, часом астронавти NASA Ніколь Манн і Джош Кассада, японський астронавт Коічі Ваката (JAXA) та космонавт Анна Кікіна (Роскосмос) прибули на Міжнародну космічну станцію. Корабель SpaceX Dragon Endurance в автоматичному режимі пристикувався до комплексу. Це все відбувалолся на висоті 415 кілометрів над західним узбережжям Африки.
Раніше цього тижня NASA опублікувало спостереження Червоної планети, зроблені James Webb Space Telescope (JWST) за допомогою камери ближнього інфрачервоного діапазону телескопа (NIRCam). Ця камера робить зображення повного диску планети в інфрачервоному діапазоні хвиль, які знаходяться на червоній стороні видимого світла.
Перший ступінь прискорювача Falcon 9 приземлився на безпілотну платформу Just Read the Instructions в Тихому океані.
Космічний корабель Dragon Endurance відокремився від другого ступеня.
Астронавти летять до МКС.
SpaceX і NASA планують у середу, 5 жовтня, запустити Falcon 9 з п'ятою оперативною місією польоту людини в космос (Crew-5) до Міжнародної космічної станції зі стартового комплексу 39A (LC-39A) у Космічному центрі Кеннеді NASA у Флориді. Вікно запуску відкривається о 16:00 UTC, з можливістю резервного старту в четвер, 6 жовтня, об 15:38 UTC.
Наполегливість землян у освоєнні космосу не зупинити. Крім того, що вже декілька роверів борознять простори далекого Марсу, тепер хочуть звідти поцупити трохи ґрунту на пробу. Діючий нині марсохід Perseverance (Наполегливість) вже назбирав перші зразки в районі 45-кілометрового кратеру Джезеро, які планують відправити на Землю. Але не відразу.
Новий екіпаж Crew-5, який відправиться на Міжнародну космічну станцію, вже знаходиться в Космічному центрі імені Кеннеді і відраховує час до старту, який заплановано на 5 жовтня. Астронавти NASA Ніколь Манн і Джош Кассада керуватимуть і пілотуватимуть Endurance відповідно. Вони полетять на МКС разом зі спеціалістами місії, японським астронавтом Коічі Ваката з Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) і росіянкою Анною Кікіною з Роскосмосу. Квартет комерційного екіпажу пристикується до переднього порту модуля Harmony через 29 годин після запуску, щоб розпочати свою місію на станції.
Щоб підготуватися до дослідження Місяця, NASA проведе два багатотижневі польові випробування біля містечка Флагстафф, у Арізоні, за участю астронавтів, інженерів та вчених – будуть відпрацювати сценарії місії для астронавтів Артеміса в симульованому середовищі поверхні Місяця.
Члени екіпажу NASA SpaceX Crew-5 прибули в Космічний центр Кеннеді (КЦК) у Флориді в суботу, 1 жовтня, для початку останніх підготовчих робіт до старту місії на Міжнародну космічну станцію.
Спостереження під час обльоту місяця Юпітера космічним кораблем забезпечили перше за більш ніж двадцять років дослідження цього океанського світу, що підкріпилося чудовими зображеннями та унікальними даними.
Автоматична міжпланетна станція (АМС) «Dawn», запущена НАСА 27 вересня 2007 року з космодрому на мисі Канаверал (США), стала першою місією з дослідження з орбіти більше одного небесного тіла, першим апаратом, який працював на орбіті астероїда головного поясу (з 2011 по 2012 рік) та першим на орбіті карликової планети.
Extreme Ultraviolet Explorer (EUVE) — орбітальна астрофізична обсерваторія NASA, призначена для спостережень у діапазоні екстремального ультрафіолету (EUV). Апарат став першим спеціалізованим космічним телескопом, що систематично досліджував Всесвіт у цьому складному для спостережень спектральному діапазоні.
