National Aeronautics and Space Administration (NASA) — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору — урядова агенція США, відповідальна за цивільну космічну програму та аеронавтику. Заснована 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA знаходиться у Вашингтоні, основний стартовий комплекс — Космічний центр Кеннеді на мисі Канаверал (Флорида).
NASA пройшло шлях від державного оператора всіх етапів космічного польоту до стратегічного замовника у приватної промисловості.
1960–1970-ті: Місячні перегони та «Аполлон». Програма «Аполлон» стала піком прямого державного управління: NASA проєктувала ракети Saturn V, командні модулі та місячні кабіни власними силами через підрядників. Висадка Ніла Армстронга у 1969 році стала головною перемогою цієї моделі.
1981–2011: Ера Спейс Шаттлів. Багаторазові кораблі мали зробити польоти рутинними та дешевими. Шаттли виконали 135 місій (побудували МКС, вивели на орбіту телескоп Hubble, ремонтували супутники), але дві катастрофи («Челленджер» у 1986-му, «Колумбія» у 2003-му) та висока вартість польотів показали межі цієї парадигми.
2010–2020-ті: Поворот до комерції. Після закриття програми Shuttle NASA зробило поворот: агентство перестало бути єдиним розробником і оператором, перетворившись на «розумного замовника». Воно купує послуги у приватних компаній (SpaceX, Northrop Grumman, Boeing), які володіють і керують своїми ракетами та кораблями. Програма Commercial Crew (Crew Dragon) та контракти CLPS на доставку вантажів на Місяць — прямий наслідок цієї нової філософії.
2020-ті та далі: «Артеміда» як синтез. Нова місячна програма поєднує обидва підходи: надважкий SLS та корабель Orion будує NASA за традиційною моделлю (через держпідрядників), а місячні посадкові модулі (Starship від SpaceX, Blue Moon від Blue Origin) та скафандри агентство купує як послугу. Така гібридна модель покликана зберегти державний контроль над ключовими елементами, але використовувати комерційну швидкість та конкуренцію для зниження витрат.
Агентство реалізує кілька десятків наукових та пілотованих місій. Серед головних напрямків на 2026 рік:
Програма «Артеміда» (Artemis) — повернення людей на Місяць. У рамках програми планується висадка астронавтів на Південному полюсі (Artemis-4 у 2028 році) та відпрацювання технологій для майбутнього польоту до Марса.
Mars Sample Return — спільна місія NASA та ESA з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту, зібраних ровером Perseverance.
Commercial Lunar Payload Services (CLPS) — програма доставки наукових приладів та вантажів на Місяць за участю приватних компаній (Astrobotic, Intuitive Machines, Blue Origin, Firefly Aerospace та ін.).
Телескоп Джеймс Вебб (JWST) — продовження спостережень за раннім Всесвітом, екзопланетами та формуванням зірок і галактик.
Europa Clipper — місія до супутника Юпітера Європи для вивчення підлідного океану та оцінки придатності для життя.
«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) — політична та юридична основа місячної програми. Сукупність 13 принципів мирного освоєння Місяця (прозорість, взаємодопомога, використання ресурсів, збереження спадщини). Станом на травень 2026 року угоди підписали 64 країни. Китай та Росія не приєдналися, просуваючи власні альтернативні програми.
Моніторинг клімату Землі. Окрім досліджень далекого космосу, NASA управляє флотом із понад 20 супутників для спостереження за Землею. Програми Landsat (спільно з USGS), GRACE-FO та PACE стежать за таненням льодовиків, рівнем океану, станом лісів та концентрацією парникових газів. Усі дані — безкоштовні та відкриті для глобальної наукової спільноти.
Агентство управляє мережею з 10 основних центрів по всій території США:
Космічний центр Кеннеді (KSC) — Флорида. Основний космодром, запуски пілотованих та важких ракет.
Космічний центр імені Джонсона (JSC) — Х'юстон, Техас. Центр управління польотами, тренування астронавтів.
Лабораторія реактивного руху (JPL) — Пасадена, Каліфорнія. Розробка та управління міжпланетними станціями (марсоходи, Europa Clipper).
Центр космічних польотів імені Маршалла (MSFC) — Гантсвілл, Алабама. Розробка ракетних двигунів та SLS.
Дослідницький центр Гленна (GRC) — Клівленд, Огайо. Рухові установки, аеронавтика.
Центр космічних польотів Годдарда (GSFC) — Грінбелт, Меріленд. Космічні телескопи (Габбл, Джеймс Вебб).
Адміністратор NASA — Джаред Айзекман (Jared Isaacman). Призначений на посаду в грудні 2025 року після затвердження Сенатом (67 голосів «за», 30 — «проти»). Попередником Айзекмана був Білл Нельсон, який обіймав посаду адміністратора NASA з 2021 по 2025 рік. До цього він був астронавтом (політ на шаттлі Columbia STS-61-C у 1986 році), сенатором від Флориди та одним із головних прихильників комерційної космонавтики в Конгресі.
Айзекман — підприємець, пілот та астронавт-любитель. До приходу в NASA він командував двома приватними космічними місіями: Inspiration4 (2021) та Polaris Dawn (2024), під час якої здійснив перший в історії приватний вихід у відкритий космос. Засновник компаній Shift4 Payments (обробка платежів) та Draken International (підготовка військових льотчиків).
З моменту вступу на посаду Айзекман провів реорганізацію NASA, зробивши акцент на прискорення програм та скорочення бюрократичних процедур. Його пріоритети включають висадку астронавтів на Місяць не пізніше 2028 року, розвиток комерційних партнерств та повернення наукової дискусії про статус Плутона як планети.
Інформація актуальна на травень 2026 року.
Сучасні темпи освоєння космосу різними країнами та програми відправки астронавтів на Місяць та Марс у найближчі роки вимагають нових технологій, починаючи від життєзабезпечення та радіаційного захисту до потужності та руху. І що стосується останнього, то тут ядерні теплові та електричні двигуни (Nuclear Thermal / Nuclear Electric Propulsion, NTP/NEP) є головним претендентом!
Команда місії NASA Lucy вирішила призупинити подальші дії з розгортання сонячних батарей. Команда визначила, що експлуатація місії з сонячною батареєю в поточному незаблокованому стані несе в собі прийнятний рівень ризику, і подальші дії з розгортання наразі навряд чи принесуть користь. Космічний корабель Lucy продовжує рух по запланованій траєкторії.
Після 30 років перебування на орбіті місія спільного космічного корабля NASA і JAXA Geotail завершилася після повної відмови другого, останнього, реєстратора даних космічного корабля. З моменту свого запуску ракетою «Delta 2» 24 липня 1992 року з мису Канаверал, Geotail обертався навколо Землі, збираючи величезний обсяг даних про структуру та динаміку магнітосфери, захисної магнітної бульбашки Землі.
Dragonfly, унікальна роботизована дослідницька місія НАСА, яка буде використовувати гвинтокрил для польоту наукової лабораторії навколо поверхні Титану, супутника Сатурна, продовжує проходити етапи попереднього проектування. Тривають розробка ротора та випробування корабля, а також попередні аналізи проектів (PDR) від Lockheed Martin щодо частин підсистеми їхніх контрактних елементів для Dragonfly.
Людей завжди тягнуло досліджувати, відкривати та дізнаватися якомога більше про світ і Всесвіт. Це не завжди легко, але це в нашій природі. Після двох випробувальних польотів, місія Artemis III, яка запланована на 2025 рік, стане першим поверненням людства на поверхню Місяця через понад 50 років. NASA увійде в історію, відправивши перших людей досліджувати регіон біля Південного полюса Місяця.
Операційна група місії виявила, що три з чотирьох його двигунів не працюють незважаючи на те, що SmallSat в основному справний і підтримує зв’язок із мережею глибокого космосу (Deep Space Network, DSN) NASA. Місія зараз охарактеризовує ситуацію та розробляє модифікований план подорожі супутника до Місяця.
«Psyche» (Психея) — це водночас назва астероїда, що обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером, і назва космічної місії НАСА для відвідування цього астероїда, якою керує Університет штату Арізона. Місія була обрана NASA 4 січня 2017 року як одна з декількох місій для програми «Діскавері», серії відносно недорогих місій до цілей Сонячної системи.
Дослідники вперше за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA підтвердили наявність екзопланети, яка обертається навколо своєї зірки. Офіційно класифікована як LHS 475 b, планета майже такого ж розміру, як наша, і становить 99% діаметра Землі.
Програма NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS) наближається до реалізації своїх перших місій на поверхню Місяця вже цього року після затримок, спричинених пандемією COVID-19 та іншими факторами. За програмою CLPS на поверхню Місяця доставлятимуть наукові дослідження на підтримку місячної програми Artemis. Про це було оголошено у квітні 2018 року, і дев’ять компаній виграли право брати участь у торгах за контрактами CLPS у листопаді.
Використовуючи дані супутника NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite, вчені ідентифікували світ розміром із Землю під назвою TOI 700 e, який обертається в межах зони проживання своєї зірки – діапазону відстаней, де на поверхні планети може бути вода в рідкому стані. Планета становить 95% розміру Землі та, ймовірно, скеляста.
Супутник Earth Radiation Budget Satellite (ERBS) знову увійшов в атмосферу Землі 8 січня 2023 року о 23:04 за східним літнім часом (09 січня 2023 року о 04:04 UTC) згідно з космічним треком космічних сил США з кінцевим місцем падіння біля узбережжя Аляски поблизу Алеутських островів.
Очікується, що рештки супутника ERBS (Earth Radiation Budget Experiment) вагою 2,5 тонн, які не встигнуть згоріти в атмосфері, гепнуться на Землю в неділю ввечері (8 січня), за прогнозами Збройних сили США 23:40 GMT (9 січня 1:40 за київським часом), плюс-мінус 17 годин, повідомили представники NASA.
6 грудня сонячний зонд NASA Parker Solar Probe почав 14-те із 24 запланованих зближень із Сонцем, врешті-решт наблизившись на відстань 5,3 мільйона миль від сонячної поверхні.
Після своєї місії довжиною 1,4 мільйона миль за Місяць і назад космічний корабель Orion для місії Artemis I повернувся в космічний центр Кеннеді NASA 30 грудня. Капсула, яка після повернення на Землю впала в Тихий океан 11 грудня, була транспортована вантажівкою по всій країні від військово-морської бази Сан-Дієго в Каліфорнії до заводу Кеннеді у Флориді.
Камери космічного апарата Surface Water and Ocean Topography (SWOT) знімали процесс розгортання сонячних панелей зонду та антени свого головного наукового приладу на орбіті Землі. Команда місії відстежує та контролює супутник за допомогою телеметричних даних, також вона оснастила космічний корабель чотирма налаштованими комерційними камерами для запису дій.
High-resolution Volatiles and Minerals Moon Mapper (HVM3), передовий інструмент JPL, був вбудований у малий супутник Lunar Trailblazer, який є частиною місії NASA з вивчення місячної води та кругообігу води на Місяці під керівництвом Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені (Каліфорнія). Це ще на один крок наблизило дату запуску вже у наступному році.
NEO Surveyor — це перший спеціально створений космічний телескоп, який сприятиме зусиллям NASA щодо захисту планети шляхом пошуку та відстеження небезпечних навколоземних об’єктів.
Заповнена зразками ґрунту трубка для зразків буде однією з 10 таких контейнерів, які планують відправити на Землю в рамках кампанії повернення зразків з Марса. Протягом наступних двох місяців марсохід NASA Perseverance Mars розмістить загалом 10 таких титанових пробірок у місці під назвою «Три вилки», побудувавши перше в людстві «депо зразків» на іншій планеті.
Ракета Falcon 9 компанії SpaceX полетіла у космос зі спільною місією NASA/CNES Surface Water and Ocean Topography із космічного стартового комплексу 4E на базі космічних сил Ванденберг у п’ятницю, 16 грудня, після 24-годинної затримки, яка дозволила командам підготовки завершити огляд ракети і аналіз даних після виявлення вологи в двох двигунах Merlin першого ступеня.
Інженери компанії Ball Aerospace, одного з промислових партнерів космічного телескопа NASA Nancy Grace Roman Space Telescope (NGRST або RST), встановили та вирівняли вузол елементного колеса у приладі Wide Field Instrument телескопа. Збірка містить вісім наукових фільтрів, два дисперсійні елементи і «порожній» елемент (використовується для внутрішнього калібрування) — ці прилади допоможуть вченим розгадати деякі з найглибших таємниць в астрофізиці, після запуску NGRST у травні 2027 року.
«Місячний ліхтарик» NASA успішно вийшов на зв'язок з диспетчерами місії. Дані показують, що він справний і всі системи працюють нормально. Веб-інструмент візуалізації NASA «Eyes on the Solar System» дозволяє прослідкувати за шляхом «Lunar Flashlight» до Місяця та його роботу у пошуках водяного льоду у найтемніших кратерах.
Космічний корабель NASA Orion приземляється у Тихий океан, на захід від Нижньої Каліфорнії, о 9:40 ранку за тихоокеанським стандартним часом у неділю після рекордної місії, пролетівши понад 1,4 мільйона миль по шляху навколо Місяця та безпечно повернувшись на Землю, завершивши місію «Artemis I» і льотні випробування.
Коли зонд низько пролітав над вершинами хмар гігантської планети, його прилад JunoCam зафіксував цей погляд на два найбільші супутники Юпітера. На передньому плані можна побачити схожі на ураган спіральні візерунки вітру, які називаються вихорами, що обертаються в північній полярній області планети. Ці потужні шторми можуть досягати понад 30 миль (50 кілометрів) у висоту та сотні миль у поперечнику.
Керівники запуску NASA, SpaceX і Surface Water and Ocean Topography (SWOT) зустрілися 9 грудня для проведення перевірки готовності до польоту (FRR) на базі космічних сил Ванденберг у Каліфорнії. Під час FRR команди надали оновлену інформацію про статус місії, завершили дії з попередніх перевірок готовності та засвідчили готовність розпочати остаточні заходи з підготовки до запуску.
Команди управління польотами в Х’юстоні провели перевірку системи космічного корабля перед запланованим приземленням Оріон 11 грудня, а група відновлення дослідницьких наземних систем вирушила до місця посадки біля узбережжя Баха біля острова Гвадалупе.
NASA нещодавно втратило зв’язок із супутником для вивчення атмосфери, який працював понад проектний термін служби. Космічний апарат затих ще 25 листопада і припинив реагувати на команди.
У понеділок 5 грудня о 17:43 за центральноєвропейським часом європейський службовий модуль для Orion запустив свій головний двигун на відстані менш ніж 127 км від поверхні Місяця, щоб навести космічний корабель місії Artemis на курс зустріч із Землею.
Як пише на своєму сайті Blue Origin «National Team у складі Blue Origin, Lockheed Martin, Draper, Boeing, Astrobotic і Honeybee Robotics підтримуються за контрактом NASA Sustaining Lunar Development на розробку системи висадки людини на Місяці в рамках програми Artemis. У партнерстві з НАСА наша команда забезпечує постійну присутність людей на Луні».
«Artemis I» не лише запустив космічний корабель Orion на Місяць, але й 10 6U кубсатів, більшість із яких масою близько 14 кілограмів, які були викинуті з верхнього блоку проміжного кріогенного рухового ступеня (ICPS) після запуску.
Нове дослідження вивчає, чи можуть екзопланети типу «гарячого Юпітера» справляти вплив на старіння зірок, навколо яких вони обертаються. Дослідники використовували рентгенівські обсерваторії NASA Chandra та обсерваторії XMM-Newton ESA, щоб дослідити десятки систем подвійних зірок. Команда досліджувала системи, що містять зірку, що обертається «гарячим Юпітером», а також зірку без такої планети.
Artemis I надіслав додому своє перше приголомшливе зображення з 25-денної місії в глибокому космосі. Нове «селфі» апаратного забезпечення космічного корабля «Оріон» і частково освітленого диска Землі отримано після дев’яти годин польоту «Артеміди-1».
З пускового майданчика LC-39B Космічного центру ім. Кеннеді, що у Флориді, 16 листопада 2022 о 09:48 за київським часом в рамках місії Artemis I полетів до Місяця корабль Orion, який виводить у космос надважка ракета-носій Space Launch System (SLS).
16 листопада 2022 року о 09:04 за київським часом відбувся запуск ракети-носія Space Launch System (SLS) з кораблем Orion до Місяця в рамках місії Artemis I з пускового майданчика LC-39B Космічного центру ім. Кеннеді, Флорида, США.
Ракета-робоча конячка United Launch Alliance злетіла з бази космічних сил Ванденберг у Каліфорнії, несучи два корисні вантажі до орбіти Землі. Під час старту вранці в четвер 10 листопада також було піднято демонстратор із тепловим екраном LOFTID, який може допомогти приземлити важкі корисні вантажі на Марс.
Неминуче наближається день, коли посадковий модуль NASA Mars InSight замовкне, завершивши свою історичну місію з розкриття таємниць Червоної планети. Генерація електроенергії на космічному кораблі продовжує знижуватися, оскільки марсіанський пил на його сонячних батареях згущується. І хоча команда місії вжила заходів, щоб якомога довше продовжувати працювати з залишками енергії, очікується, що апарат перестане працювати протягом наступних кількох тижнів.
NASA і Boeing планували провести тестовий політ у лютому. Але першу пілотовану місію Boeing для NASA знову відклали. Тепер аерокосмічний гігант планує запустити перший тестовий політ двох астронавтів у своїй капсулі Starliner до Міжнародної космічної станції (МКС) не раніше квітня 2023 року, зсунувши запланований старт на два місяця.
У той час як офіційні особи NASA підкреслили 3 листопада під час телеконференції для ЗМІ, що довгоочікувана місія агентства на Місяць Artemis 1 буде складною, вони заявили, що вони впевнені в майбутній спробі запуску 14 листопада.
NASA дев’ять разів успішно приземлилася на Марс, покладаючись на передові моделі парашутів, масивні подушки безпеки та реактивні системи, щоб безпечно посадити космічний корабель на поверхню. Зараз інженери перевіряють, чи можливо найпростіший спосіб дістатися до поверхні Марса – це розбитися(!).
Після подорожі цього літа через вузький, покритий піском перевал, марсохід NASA Curiosity нещодавно прибув до «сульфатоносної одиниці», довго шуканого регіону гори Шарп, збагаченого солоними мінералами. Вчені припускають, що мільярди років тому струмки та ставки залишили після себе мінерали, коли вода висихала. Якщо припустити, що гіпотеза правильна, ці мінерали пропонують спокусливі підказки щодо того, як і чому клімат Червоної планети змінився з більш схожого на Землю на замерзлу пустелю, якою вона є сьогодні.
Команда JAXA виявила помилку в самописці супутника та провела тести, щоб з’ясувати причину та ступінь пошкодження. Поточні спроби повернути прибор були безуспішними. Без функціонуючого реєстратора наукові дані з американських інструментів більше не можна буде збирати або передавати. NASA, ISAS і JAXA вирішують найкращий шлях для місії з огляду на невдачу.
Два дуже різні корисні вантажі, що летять на одній ракеті, готові до польоту в космос з бази космічних сил Ванденберг у Каліфорнії. Інтегрований стек заввишки 25 футів з супутником Об’єднаної полярної супутникової системи-2 (JPSS-2) Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) та космічним кораблем НАСА для випробування надувного уповільнювача на низькій орбіті (LOFTID) надійно закріплено всередині обтічника корисного навантаження ракети Atlas V United Launch Alliance (ULA).
У жовтні NASA завершило перевірку готовності до польотів і планує відновити звичайні виходи у відкритий космос за межами Міжнародної космічної станції. Перший із трьох запланованих виходів у відкритий космос має розпочатися приблизно в середині листопада, щоб продовжити роботу зі встановлення розгорнутих сонячних батарей під назвою iROSA.
OSIRIS-REx 21 вересня 2022 року запустив свої двигуни на 30 секунд і підштовхнув свою траєкторію до Землі. Отримана корекція курсу тримає апарат на шляху до доставки зразка астероїда Бенну на Землю, завершуючи семирічну місію. Планується, що місія NASA доставить зразки орієнтовно 24 вересня 2023 року.
Після інциденту, який спровокував перехід телескопа в безпечний режим, супутник NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) відновив звичайну наукову роботу на своїй високоеліптичній навколоземній орбіті. TESS увійшов у безпечний режим у понеділок, 10 жовтня, і перебував у захисному стані до четверга, 13 жовтня, приблизно до 22:30 UTC.
Астронавти NASA SpaceX Crew-4 на борту космічного корабля Dragon безпечно приземлилися в п'ятницю близ узбережжя Джексонвілла, штат Флорида, завершивши четверту 170-денну комерційну місію агентства на Міжнародну космічну станцію.
Мікрометеорити є потенційною небезпекою для будь-якої космічної місії. Маленькі камінчики можуть рухатися зі швидкістю до 50 миль на секунду, і з такою швидкістю «навіть пил може пошкодити космічний корабель», — сказав Бруно Сарлі, інженер NASA з Центру космічних польотів імені Годдарда в Грінбелті, штат Меріленд. Тому роботи з захисту космічного корабля Mars Sample Return вимагає роботи високої кваліфікації.
16 жовтня, о 7:04 ранку за східним часом, космічний корабель НАСА «Люсі», якій є першою місією до троянських астероїдів Юпітера, пройде крізь атмосферу Землі, на висоті близько 220 миль (350 кілометрів) над поверхнею. Пролетівши повз Землю в першу річницю свого запуску, Люсі отримає частину орбітальної енергії, необхідної для подорожі до цієї популяції астероїдів, яку раніше ніколи не відвідували.
NASA і SpaceX відмовляються відправляти місію Crew-4 з Міжнародної космічної станції 13 жовтня через прогнозоване посилення вітру в зоні припливу. Команди місії зустрінуться пізніше цього дня, щоб визначити наступну ціль для відстикування Екіпажу-4, щоб розпочати свою зворотну подорож на Землю, завершивши майже шестимісячну наукову місію на орбіті. Наступна доступна можливість від’єднатися не раніше 11:35 ранку EDT п’ятниці, 14 жовтня.
NASA та SpaceX зараз заново планують виліт Crew-4 не раніше 17:05 за київським часом, у четверг, 13 жовтня. Новий орієнтовний час висадки планується через кілька годин, о 00:43 у п'ятницю (за київським часом) біля узбережжя Флориди. Хотіли полетіти раніше, але на заваді стала погода. Холодний фронт, що проходить над Флоридою, може спричинити сильний вітер і дощову погоду поблизу зон приземлення біля узбережжя Атлантики та Мексиканської затоки. Команди місії продовжуватимуть спостерігати за погодою.
Корабель «Дракон» з Екіпажем-4 має відправитися з МКС о 19:05 ET (четверг, 02:05 за київським часом), повідомили представники NASA у заяві, надісланій у вівторок увечері, 11 жовтня. Процесс буде транслюватися в прямому ефірі каналу НАСА. Відео трансляції опубліковано нижче.
