National Aeronautics and Space Administration (NASA) — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору — урядова агенція США, відповідальна за цивільну космічну програму та аеронавтику. Заснована 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA знаходиться у Вашингтоні, основний стартовий комплекс — Космічний центр Кеннеді на мисі Канаверал (Флорида).
NASA пройшло шлях від державного оператора всіх етапів космічного польоту до стратегічного замовника у приватної промисловості.
1960–1970-ті: Місячні перегони та «Аполлон». Програма «Аполлон» стала піком прямого державного управління: NASA проєктувала ракети Saturn V, командні модулі та місячні кабіни власними силами через підрядників. Висадка Ніла Армстронга у 1969 році стала головною перемогою цієї моделі.
1981–2011: Ера Спейс Шаттлів. Багаторазові кораблі мали зробити польоти рутинними та дешевими. Шаттли виконали 135 місій (побудували МКС, вивели на орбіту телескоп Hubble, ремонтували супутники), але дві катастрофи («Челленджер» у 1986-му, «Колумбія» у 2003-му) та висока вартість польотів показали межі цієї парадигми.
2010–2020-ті: Поворот до комерції. Після закриття програми Shuttle NASA зробило поворот: агентство перестало бути єдиним розробником і оператором, перетворившись на «розумного замовника». Воно купує послуги у приватних компаній (SpaceX, Northrop Grumman, Boeing), які володіють і керують своїми ракетами та кораблями. Програма Commercial Crew (Crew Dragon) та контракти CLPS на доставку вантажів на Місяць — прямий наслідок цієї нової філософії.
2020-ті та далі: «Артеміда» як синтез. Нова місячна програма поєднує обидва підходи: надважкий SLS та корабель Orion будує NASA за традиційною моделлю (через держпідрядників), а місячні посадкові модулі (Starship від SpaceX, Blue Moon від Blue Origin) та скафандри агентство купує як послугу. Така гібридна модель покликана зберегти державний контроль над ключовими елементами, але використовувати комерційну швидкість та конкуренцію для зниження витрат.
Агентство реалізує кілька десятків наукових та пілотованих місій. Серед головних напрямків на 2026 рік:
Програма «Артеміда» (Artemis) — повернення людей на Місяць. У рамках програми планується висадка астронавтів на Південному полюсі (Artemis-4 у 2028 році) та відпрацювання технологій для майбутнього польоту до Марса.
Mars Sample Return — спільна місія NASA та ESA з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту, зібраних ровером Perseverance.
Commercial Lunar Payload Services (CLPS) — програма доставки наукових приладів та вантажів на Місяць за участю приватних компаній (Astrobotic, Intuitive Machines, Blue Origin, Firefly Aerospace та ін.).
Телескоп Джеймс Вебб (JWST) — продовження спостережень за раннім Всесвітом, екзопланетами та формуванням зірок і галактик.
Europa Clipper — місія до супутника Юпітера Європи для вивчення підлідного океану та оцінки придатності для життя.
«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) — політична та юридична основа місячної програми. Сукупність 13 принципів мирного освоєння Місяця (прозорість, взаємодопомога, використання ресурсів, збереження спадщини). Станом на травень 2026 року угоди підписали 64 країни. Китай та Росія не приєдналися, просуваючи власні альтернативні програми.
Моніторинг клімату Землі. Окрім досліджень далекого космосу, NASA управляє флотом із понад 20 супутників для спостереження за Землею. Програми Landsat (спільно з USGS), GRACE-FO та PACE стежать за таненням льодовиків, рівнем океану, станом лісів та концентрацією парникових газів. Усі дані — безкоштовні та відкриті для глобальної наукової спільноти.
Агентство управляє мережею з 10 основних центрів по всій території США:
Космічний центр Кеннеді (KSC) — Флорида. Основний космодром, запуски пілотованих та важких ракет.
Космічний центр імені Джонсона (JSC) — Х'юстон, Техас. Центр управління польотами, тренування астронавтів.
Лабораторія реактивного руху (JPL) — Пасадена, Каліфорнія. Розробка та управління міжпланетними станціями (марсоходи, Europa Clipper).
Центр космічних польотів імені Маршалла (MSFC) — Гантсвілл, Алабама. Розробка ракетних двигунів та SLS.
Дослідницький центр Гленна (GRC) — Клівленд, Огайо. Рухові установки, аеронавтика.
Центр космічних польотів Годдарда (GSFC) — Грінбелт, Меріленд. Космічні телескопи (Габбл, Джеймс Вебб).
Адміністратор NASA — Джаред Айзекман (Jared Isaacman). Призначений на посаду в грудні 2025 року після затвердження Сенатом (67 голосів «за», 30 — «проти»). Попередником Айзекмана був Білл Нельсон, який обіймав посаду адміністратора NASA з 2021 по 2025 рік. До цього він був астронавтом (політ на шаттлі Columbia STS-61-C у 1986 році), сенатором від Флориди та одним із головних прихильників комерційної космонавтики в Конгресі.
Айзекман — підприємець, пілот та астронавт-любитель. До приходу в NASA він командував двома приватними космічними місіями: Inspiration4 (2021) та Polaris Dawn (2024), під час якої здійснив перший в історії приватний вихід у відкритий космос. Засновник компаній Shift4 Payments (обробка платежів) та Draken International (підготовка військових льотчиків).
З моменту вступу на посаду Айзекман провів реорганізацію NASA, зробивши акцент на прискорення програм та скорочення бюрократичних процедур. Його пріоритети включають висадку астронавтів на Місяць не пізніше 2028 року, розвиток комерційних партнерств та повернення наукової дискусії про статус Плутона як планети.
Інформація актуальна на травень 2026 року.
Цей тиждень ознаменується приближенням трьох космічних гігантів розміром з хмарочоси, причому один з них настільки ж великий, як футбольне поле, кажуть провідні фахівці NASA.
Нова симуляція показує, як космічний телескоп NASA імені Ненсі Грейс Роман поверне назад космічний годинник, розкривши Всесвіт, що розвивається, як ніколи раніше, коли він буде запущений у травні 2027 року. Завдяки своїй здатності швидко знімати величезні простори космосу, «Роман» допоможе нам зрозуміти, як Всесвіт перетворився з первісного моря заряджених частинок у заплутану мережу величезних космічних структур, які ми бачимо сьогодні.
Командир Баррі Вілмор і пілот Суніта Вільямс, астронавти NASA, які полетять на Міжнародну космічну станцію на льотних випробуваннях екіпажу Boeing (CFT), завершили першу частину важливого двокомпонентного випробування інтерфейсу обладнання екіпажу (CEIT) на цьому тижні.
У досліднику міжзоряних кордонів NASA IBEX стався перезапуск бортового комп’ютера під час запланованого контакту, і 18 лютого космічний корабель перейшов у режим надзвичайних ситуацій.
Нове дослідження з використанням космічної рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» відстежило дві пари надмасивних чорних дірок у карликових галактиках на курсах зіткнення. Це перше свідчення такої зустрічі, що дає вченим важливу інформацію про зростання чорних дірок у ранньому Всесвіті.
Ultraviolet Transient Astronomy Satellite (ULTRASAT) — ультрафиолетовая обсерватория с большим углом обзора, будет исследовать тайны кратковременных событий во Вселенной, таких как взрывы сверхновых и слияние нейтронных звезд.
Ultraviolet Transient Astronomy Satellite (ULTRASAT) — ультрафіолетова обсерваторія з великим полем зору, досліджуватиме таємниці короткочасних подій у Всесвіті, таких як вибухи наднових і злиття нейтронних зірок.
Місія Crew-6 з чотирма астронавтами до Міжнародної космічної станції (МКС) мала бути запущена з Космічного центру Кеннеді NASA у Флориді рано вранці в неділю 26 лютого.
У п’ятницю NASA та Boeing провели телеконференцію для ЗМІ з оглядом місії, щоб повідомити про стан перших випробувань польоту астронавтів компанії CST-100 Starliner на Міжнародну космічну станцію.
Дослідники за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA вперше вивчили утворення зірок, газ і пил у сусідніх галактиках із безпрецедентною роздільною здатністю в інфрачервоному діапазоні. Ці дані дозволили зібрати початкову колекцію з 21 дослідницької статті, яка дає нове розуміння того, як деякі з найдрібніших процесів у нашому Всесвіті — початок утворення зірок — впливають на еволюцію найбільших об’єктів у нашому космосі — галактик.
Місія NASA Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP) провела критичний огляд дизайну (Critical Design Review, CDR) минулого тижня з Постійною оглядовою радою NASA (Standing Review Board, SRB). Цей огляд на рівні місії став кульмінацією окремих CDR, проведених для всіх приладів і підсистем.
У рентгенівському знімку телескопа з’являються деякі з найгарячіших точок в атмосфері Сонця.
Астронавти NASA Стівен Боуен і Уоррен «Вуді» Хобург, астронавт ОАЕ (Об’єднаних Арабських Еміратів) Султан Алнеяді та космонавт Роскосмосу Андрій Федяєв перейшли на офіційний карантин у неділю, 12 лютого, у рамках підготовки до польоту на Міжнародну космічну станцію.
NASA оголосило 9 лютого, що вибрало New Glenn для запуску двох космічних кораблів Escape і Plasma Acceleration and Dynamics Explorer (ESCAPADE). Ракета запустить ESCAPADE наприкінці 2024 року, а космічний корабель вийде на орбіту навколо Марса через 11 місяців.
Останнім часом Європейське космічне агентство (ЕКА) все більше співпрацює з НАСА та Заходом. Майже шість років тому ЕКА здивувало своїх давніх партнерів з NASA, а також дипломатичних чиновників у Білому домі, оголосивши, що деякі з його астронавтів тренуються разом з китайськими астронавтами. Метою було відправити європейських астронавтів на китайську космічну станцію Tiangong до 2022 року.
10 листопада 2022 року NASA розпочало випробування надувного уповільнювача на низькій навколоземній орбіті, щоб продемонструвати технологію надувного теплового екрану, яка може стати ключовою для висадки людей на Марс.
NASA та Astrobotic змінили місце посадки для першої місії компанії на Місяць незадовго до запланованого запуску, перемістивши місію в місце, яке представляє більший науковий інтерес.
NASA продовжує оцінювати дані та дізнаватися більше про дебютний політ ракети Space Launch System (SLS) під час запуску агентством місії Artemis I 16 листопада. Після первинної оцінки та перегляду даних, які показали, що ракета SLS відповідає або навіть перевершує всі очікування, інженери SLS тепер уважніше вивчають характеристики ракети на Місяць, щоб підготуватися до перших місій Artemis з екіпажем.
Фотокамера JunoCam на борту космічного корабля НАСА «Юнона» не отримала всіх запланованих зображень під час останнього прольоту орбітального апарату повз Юпітер 22 січня. Дані, отримані від космічного корабля, вказують на те, що камера зіткнулася з проблемою, подібною до тієї, яка виникла під час її попереднього близького прольоту біля газового гіганта минулого місяця, коли команда помітила аномальне підвищення температури після увімкнення камери під час підготовки до прольоту.
Поки NASA робить перші кроки до встановлення довгострокової присутності на поверхні Місяця, команда інженерів з розробки силових установок NASA розробила та випробувала перший повномасштабний обертовий детонаційний ракетний двигун NASA (Rotating Detonation Rocket Engine або RDRE) — передову конструкцію ракетного двигуна, який може істотно змінити спосіб побудови майбутніх силових установок.
Астероїд, який щойно промчав повз Землю, яку NASA описує як «одним з найбільших наближень навколоземного об’єкта, які будь-коли зареєстровані». Астероїд 2023 BU пролетів 26 січня о 19:27, проходячи над південним краєм Південної Америки лише на відстані 3500 км від поверхні Землі — це відстань, яка поміщає його в межах орбіти геосинхронних супутників.
Однією з основних завдань марсохода Perseverance за останні кілька тижнів був збір ретельно відібраних зразків марсіанської породи та ґрунту. Ці зразки були поміщені та запечатані в спеціальні пробірки для зразків і залишені у добре визначених місцях, щоб майбутня місія повернення зразків могла зібрати їх і повернути марсіанські зразки на Землю.
Космічному зонду NASA Lucy дорогою до «троянів» довжиною 4 мільярди миль додадуть ще одну зустріч з астероїдом. 1 листопада 2023 року Люсі побачить невеликий астероїд головного поясу великим планом і проведе інженерне випробування своєї інноваційної навігаційної системи відстеження астероїдів.
NASA перебуває на ранній стадії переговорів із SpaceX щодо можливості модифікації свого космічного корабля Crew Dragon, який може отримати оновлений щит. З огляду на аварію із космічним кораблем «Союз МС-22», NASA розглядає можливість попросити SpaceX посилити існуюче екранування капсули компанії Crew Dragon, повідомили представники агентства під час прес-конференції 25 січня.
Сучасні темпи освоєння космосу різними країнами та програми відправки астронавтів на Місяць та Марс у найближчі роки вимагають нових технологій, починаючи від життєзабезпечення та радіаційного захисту до потужності та руху. І що стосується останнього, то тут ядерні теплові та електричні двигуни (Nuclear Thermal / Nuclear Electric Propulsion, NTP/NEP) є головним претендентом!
Команда місії NASA Lucy вирішила призупинити подальші дії з розгортання сонячних батарей. Команда визначила, що експлуатація місії з сонячною батареєю в поточному незаблокованому стані несе в собі прийнятний рівень ризику, і подальші дії з розгортання наразі навряд чи принесуть користь. Космічний корабель Lucy продовжує рух по запланованій траєкторії.
Після 30 років перебування на орбіті місія спільного космічного корабля NASA і JAXA Geotail завершилася після повної відмови другого, останнього, реєстратора даних космічного корабля. З моменту свого запуску ракетою «Delta 2» 24 липня 1992 року з мису Канаверал, Geotail обертався навколо Землі, збираючи величезний обсяг даних про структуру та динаміку магнітосфери, захисної магнітної бульбашки Землі.
Dragonfly, унікальна роботизована дослідницька місія НАСА, яка буде використовувати гвинтокрил для польоту наукової лабораторії навколо поверхні Титану, супутника Сатурна, продовжує проходити етапи попереднього проектування. Тривають розробка ротора та випробування корабля, а також попередні аналізи проектів (PDR) від Lockheed Martin щодо частин підсистеми їхніх контрактних елементів для Dragonfly.
Людей завжди тягнуло досліджувати, відкривати та дізнаватися якомога більше про світ і Всесвіт. Це не завжди легко, але це в нашій природі. Після двох випробувальних польотів, місія Artemis III, яка запланована на 2025 рік, стане першим поверненням людства на поверхню Місяця через понад 50 років. NASA увійде в історію, відправивши перших людей досліджувати регіон біля Південного полюса Місяця.
Операційна група місії виявила, що три з чотирьох його двигунів не працюють незважаючи на те, що SmallSat в основному справний і підтримує зв’язок із мережею глибокого космосу (Deep Space Network, DSN) NASA. Місія зараз охарактеризовує ситуацію та розробляє модифікований план подорожі супутника до Місяця.
«Psyche» (Психея) — це водночас назва астероїда, що обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером, і назва космічної місії НАСА для відвідування цього астероїда, якою керує Університет штату Арізона. Місія була обрана NASA 4 січня 2017 року як одна з декількох місій для програми «Діскавері», серії відносно недорогих місій до цілей Сонячної системи.
Дослідники вперше за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA підтвердили наявність екзопланети, яка обертається навколо своєї зірки. Офіційно класифікована як LHS 475 b, планета майже такого ж розміру, як наша, і становить 99% діаметра Землі.
Програма NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS) наближається до реалізації своїх перших місій на поверхню Місяця вже цього року після затримок, спричинених пандемією COVID-19 та іншими факторами. За програмою CLPS на поверхню Місяця доставлятимуть наукові дослідження на підтримку місячної програми Artemis. Про це було оголошено у квітні 2018 року, і дев’ять компаній виграли право брати участь у торгах за контрактами CLPS у листопаді.
Використовуючи дані супутника NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite, вчені ідентифікували світ розміром із Землю під назвою TOI 700 e, який обертається в межах зони проживання своєї зірки – діапазону відстаней, де на поверхні планети може бути вода в рідкому стані. Планета становить 95% розміру Землі та, ймовірно, скеляста.
Супутник Earth Radiation Budget Satellite (ERBS) знову увійшов в атмосферу Землі 8 січня 2023 року о 23:04 за східним літнім часом (09 січня 2023 року о 04:04 UTC) згідно з космічним треком космічних сил США з кінцевим місцем падіння біля узбережжя Аляски поблизу Алеутських островів.
Очікується, що рештки супутника ERBS (Earth Radiation Budget Experiment) вагою 2,5 тонн, які не встигнуть згоріти в атмосфері, гепнуться на Землю в неділю ввечері (8 січня), за прогнозами Збройних сили США 23:40 GMT (9 січня 1:40 за київським часом), плюс-мінус 17 годин, повідомили представники NASA.
6 грудня сонячний зонд NASA Parker Solar Probe почав 14-те із 24 запланованих зближень із Сонцем, врешті-решт наблизившись на відстань 5,3 мільйона миль від сонячної поверхні.
Після своєї місії довжиною 1,4 мільйона миль за Місяць і назад космічний корабель Orion для місії Artemis I повернувся в космічний центр Кеннеді NASA 30 грудня. Капсула, яка після повернення на Землю впала в Тихий океан 11 грудня, була транспортована вантажівкою по всій країні від військово-морської бази Сан-Дієго в Каліфорнії до заводу Кеннеді у Флориді.
Камери космічного апарата Surface Water and Ocean Topography (SWOT) знімали процесс розгортання сонячних панелей зонду та антени свого головного наукового приладу на орбіті Землі. Команда місії відстежує та контролює супутник за допомогою телеметричних даних, також вона оснастила космічний корабель чотирма налаштованими комерційними камерами для запису дій.
High-resolution Volatiles and Minerals Moon Mapper (HVM3), передовий інструмент JPL, був вбудований у малий супутник Lunar Trailblazer, який є частиною місії NASA з вивчення місячної води та кругообігу води на Місяці під керівництвом Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені (Каліфорнія). Це ще на один крок наблизило дату запуску вже у наступному році.
NEO Surveyor — це перший спеціально створений космічний телескоп, який сприятиме зусиллям NASA щодо захисту планети шляхом пошуку та відстеження небезпечних навколоземних об’єктів.
Заповнена зразками ґрунту трубка для зразків буде однією з 10 таких контейнерів, які планують відправити на Землю в рамках кампанії повернення зразків з Марса. Протягом наступних двох місяців марсохід NASA Perseverance Mars розмістить загалом 10 таких титанових пробірок у місці під назвою «Три вилки», побудувавши перше в людстві «депо зразків» на іншій планеті.
Ракета Falcon 9 компанії SpaceX полетіла у космос зі спільною місією NASA/CNES Surface Water and Ocean Topography із космічного стартового комплексу 4E на базі космічних сил Ванденберг у п’ятницю, 16 грудня, після 24-годинної затримки, яка дозволила командам підготовки завершити огляд ракети і аналіз даних після виявлення вологи в двох двигунах Merlin першого ступеня.
Інженери компанії Ball Aerospace, одного з промислових партнерів космічного телескопа NASA Nancy Grace Roman Space Telescope (NGRST або RST), встановили та вирівняли вузол елементного колеса у приладі Wide Field Instrument телескопа. Збірка містить вісім наукових фільтрів, два дисперсійні елементи і «порожній» елемент (використовується для внутрішнього калібрування) — ці прилади допоможуть вченим розгадати деякі з найглибших таємниць в астрофізиці, після запуску NGRST у травні 2027 року.
«Місячний ліхтарик» NASA успішно вийшов на зв'язок з диспетчерами місії. Дані показують, що він справний і всі системи працюють нормально. Веб-інструмент візуалізації NASA «Eyes on the Solar System» дозволяє прослідкувати за шляхом «Lunar Flashlight» до Місяця та його роботу у пошуках водяного льоду у найтемніших кратерах.
Космічний корабель NASA Orion приземляється у Тихий океан, на захід від Нижньої Каліфорнії, о 9:40 ранку за тихоокеанським стандартним часом у неділю після рекордної місії, пролетівши понад 1,4 мільйона миль по шляху навколо Місяця та безпечно повернувшись на Землю, завершивши місію «Artemis I» і льотні випробування.
Коли зонд низько пролітав над вершинами хмар гігантської планети, його прилад JunoCam зафіксував цей погляд на два найбільші супутники Юпітера. На передньому плані можна побачити схожі на ураган спіральні візерунки вітру, які називаються вихорами, що обертаються в північній полярній області планети. Ці потужні шторми можуть досягати понад 30 миль (50 кілометрів) у висоту та сотні миль у поперечнику.
Керівники запуску NASA, SpaceX і Surface Water and Ocean Topography (SWOT) зустрілися 9 грудня для проведення перевірки готовності до польоту (FRR) на базі космічних сил Ванденберг у Каліфорнії. Під час FRR команди надали оновлену інформацію про статус місії, завершили дії з попередніх перевірок готовності та засвідчили готовність розпочати остаточні заходи з підготовки до запуску.
Команди управління польотами в Х’юстоні провели перевірку системи космічного корабля перед запланованим приземленням Оріон 11 грудня, а група відновлення дослідницьких наземних систем вирушила до місця посадки біля узбережжя Баха біля острова Гвадалупе.
NASA нещодавно втратило зв’язок із супутником для вивчення атмосфери, який працював понад проектний термін служби. Космічний апарат затих ще 25 листопада і припинив реагувати на команди.
