Європейські інженери та науковці провели масштабну репетицію майбутньої місії на Марс у пустелі Табернас на південному сході Іспанії. Прототип марсохода Charlie протягом восьми днів пересувався безлюдним ландшафтом, а команди йому надсилали фахівці з центру управління в Турині, розташованого приблизно за 1200 кілометрів від місця випробувань.
Випробування стали підготовкою до місії ExoMars Rosalind Franklin, яка має доставити європейський марсохід на поверхню Марса. Наразі його прибуття до Червоної планети заплановане на 2030 рік.
Пустелю Табернас обрали не випадково. Її кам’янистий і пересічений ландшафт дає змогу створити умови, достатньо схожі на марсіанські, щоб перевірити не лише можливості самого ровера, а й роботу наукової команди та операторів у максимально реалістичному сценарії.
Марсоходом керували з Турина
У випробуваннях взяли участь близько 100 інженерів і науковців із різних країн Європи. Прототип Charlie, побудований компанією Airbus, використовував те саме програмне забезпечення навігації, яке має допомогти майбутньому Rosalind Franklin самостійно обирати безпечний маршрут та оминати перешкоди.
За вісім днів Charlie подолав пустелею близько 220 метрів. В один із днів він самостійно пройшов понад 60 метрів без безпосереднього керування з боку оператора. При цьому навігаційна похибка становила менш як 1%.
Такий рівень автономності необхідний для роботи на Марсі. Радіосигнал між Землею та Червоною планетою може йти десятки хвилин, тому керувати марсоходом у реальному часі, як радіокерованою машиною, неможливо. Оператори мають заздалегідь планувати дії, а сам апарат — самостійно виконувати значну частину маршруту та уникати небезпечних ділянок.
На Землю Charlie передавав зображення, дані про своє положення та результати вимірювань. Науковці в Центрі управління операціями марсохода (ROCC) у Турині аналізували отриману інформацію, обирали найцікавіші ділянки та готували план роботи на наступний день.
Шукали місця для майбутнього пошуку життя
Випробування імітували не лише рух поверхнею Марса. Команда відпрацьовувала науковий сценарій майбутньої місії Rosalind Franklin — пошук місць, де могли зберегтися свідчення давнього мікробного життя.
Для цього використовували прототипи наукових приладів майбутнього марсохода: панорамні та навігаційні камери PanCam, камеру крупного плану CLUPI, інфрачервоний спектрометр Enfys і георадар WISDOM. Їхні дані давали змогу оцінювати склад поверхні та підповерхневих шарів, обирати цікаві геологічні об’єкти та визначати потенційні місця для буріння.
Це особливо важливо для Rosalind Franklin. Марсохід отримає бурову установку, здатну проникати в ґрунт на глибину до двох метрів. Науковці розраховують, що підповерхневі шари краще зберігають органічні молекули та можливі біологічні сліди, оскільки вони захищені від інтенсивного впливу радіації на поверхні Марса.
Репетиція перед справжнім Марсом
Випробування загалом тривали 20 днів, вісім із яких були присвячені безпосередній роботі Charlie у пустелі. Окрім перевірки техніки, фахівці відпрацьовували взаємодію між операторами, інженерами та науковими групами — саме так команда має працювати під час реальної місії.
Випробування також показали важливість непередбачених ситуацій. Наприклад, одного разу за даними марсохода було складно точно визначити крутизну схилу. Команда спочатку обрала безпечніший маршрут, а потім використала цифрову модель рельєфу, щоб підтвердити можливість перетнути цю ділянку. Іншого дня роботу довелося перервати через дощ.
Наступну подібну польову кампанію заплановано на літо 2027 року. Вона буде складнішою за нинішню: до неї додадуть нові елементи моделювання місії, зокрема взаємодію з орбітальним апаратом ExoMars Trace Gas Orbiter.
Rosalind Franklin має вирушити до Марса не раніше кінця 2028 року та прибути до Червоної планети приблизно через два роки. Її головне завдання — досліджувати поверхневі та підповерхневі шари Марса в пошуках ознак минулого або нинішнього життя.
