Орбітальна станція Starlab

Airbus Defence and Space

Airbus Defence and Space — космічний та оборонний підрозділ європейської корпорації Airbus. Компанія розробляє та виробляє супутники, космічні апарати й обладнання для телекомунікацій, навігації та спостереження Землі, бере участь у наукових і дослідницьких місіях, а також у програмах пілотованої космонавтики.

У космічній галузі Airbus є одним із найбільших європейських виробників. Компанія працює як із державними космічними агентствами, насамперед із Європейським космічним агентством (ESA), так і з комерційними замовниками.

Сфери діяльності компанії

Супутники та спостереження Землі

Один із основних напрямів Airbus — створення супутників різного призначення. Компанія розробляє апарати для спостереження Землі, метеорології, телекомунікацій і навігації, а також відповідне наземне обладнання та корисне навантаження.

Airbus брав участь у створенні низки європейських наукових та спостережних супутників. Серед них — Sentinel-2 програми Copernicus, метеорологічні апарати MetOp, а також космічні телескопи й наукові місії Gaia, CHEOPS та JUICE. За даними самої компанії, з 1986 року Airbus Defence and Space створив понад 70 супутникових систем для спостереження Землі, а нині на його підприємствах розробляються близько 30 нових супутників та численні корисні навантаження.

Дослідження космосу

Airbus є головним промисловим підрядником Європейського космічного агентства (ESA), створюючи найскладнішу техніку для вивчення Сонячної системи, фундаментальної фізики та пілотованої космонавтики.

У сфері міжпланетних досліджень компанія очолила створення зонда JUICE, що вирушив до крижаних супутників Юпітера, а також спільно з JAXA розробила апарат BepiColombo для вивчення Меркурія та зонд Solar Orbiter, який досліджує Сонце з близької відстані. Airbus відіграє важливу роль і в освоєнні Марса: інженери компанії побудували орбітальний апарат Trace Gas Orbiter, створили європейський марсохід Rosalind Franklin і розробляють модуль Earth Return Orbiter для амбітної місії з доставки марсіанського ґрунту на Землю.

Не менш вагомим є внесок компанії в астрофізику та вивчення Всесвіту. На рахунку Airbus створення космічної обсерваторії Gaia, яка склала найдокладнішу тривимірну карту нашої Галактики, та телескопа Euclid, що досліджує природу темної матерії й темної енергії. Зараз компанія працює над новими масштабними проєктами, зокрема мисливцем за екзопланетами PLATO та космічним детектором гравітаційних хвиль LISA.

Окремий напрям — місячна програма Artemis NASA. За контрактом ESA Airbus виробляє European Service Module (ESM) для космічного корабля Orion. Модуль забезпечує корабель енергією, рухом, водою, киснем та іншими необхідними системами під час польотів до Місяця.

Starlab і станції після МКС

Одним із найпомітніших сучасних проєктів Airbus у пілотованій космонавтиці є комерційна орбітальна станція Starlab. Airbus разом із Voyager Technologies та іншими партнерами входить до спільного підприємства Starlab Space, яке займається проєктуванням, будівництвом та експлуатацією станції.

Airbus виступає провідним розробником основного житлового та робочого модуля Starlab. В основі його архітектури лежить концепція LOOP — багатоцільового орбітального модуля, розрахованого на проведення наукових досліджень і роботу екіпажу. Airbus також розглядає технології LOOP для майбутніх проєктів на низькій навколоземній та інших орбітах.

Starlab має стати однією з комерційних платформ, які працюватимуть на низькій навколоземній орбіті після завершення експлуатації Міжнародної космічної станції. У вересні 2026 року ESA підписало зі Starlab угоду про наміри, яка передбачає можливе використання станції для європейських астронавтів і наукових програм.

Ракети та доступ до космосу

Airbus пов'язаний із європейською ракетною галуззю насамперед через ArianeGroup — спільне підприємство Airbus і Safran. ArianeGroup відповідає за розроблення та виробництво ракет сімейства Ariane, зокрема Ariane 6.

Водночас Airbus Defence and Space самостійно зосереджений переважно на космічних апаратах, супутниках та інфраструктурі. Такий розподіл важливо враховувати, щоб не приписувати Airbus безпосередньо всі проєкти ArianeGroup.

Airbus і майбутнє європейської космонавтики

У 2026 році Airbus опинився одразу в кількох ключових напрямах європейської космічної стратегії. Окрім участі у Starlab, компанія очолила один із двох промислових консорціумів, обраних ESA для дослідження можливої європейської станції на низькій навколоземній орбіті.

Таким чином, Airbus бере участь одразу в кількох можливих моделях розвитку європейської інфраструктури після МКС — від комерційних станцій до потенційного європейського орбітального комплексу. Результати досліджень ESA мають допомогти визначити подальшу стратегію агентства.

Ключові напрями Airbus Defence and Space

  • супутники спостереження Землі та дистанційне зондування;
  • телекомунікаційні та навігаційні супутники;
  • наукові космічні апарати й телескопи;
  • європейська програма Artemis і модулі Orion;
  • комерційна орбітальна станція Starlab;
  • технології для майбутньої пілотованої та місячної інфраструктури;
  • участь у європейській ракетній галузі через ArianeGroup.

Нижче зібрані новини про космічні проєкти та програми за участю Airbus Defence and Space.

Новини Airbus

  • ESA готує Європу до епохи після МКС: станції та нові транспортні системи

    Європа починає конкретизувати стратегію роботи на низькій навколоземній орбіті після завершення експлуатації Міжнародної космічної станції. Розвиваючи співпрацю з комерційними станціями, Європейське космічне агентство (ESA) водночас розпочало опрацювання власного європейського орбітального комплексу.

  • Airbus встановив сонячні батареї на європейський службовий модуль корабля Orion для місії Artemis-3

    Європейське космічне агентство (ESA) та компанія Airbus досягли важливого етапу в підготовці до місії Artemis-3. Чотири сонячні панелі були встановлені на третій європейський службовий модуль (European Service Module, ESM), який забезпечить енергією космічний корабель Orion під час польоту до Місяця.

  • Spartan Space і Airbus завершили дослідження для CNES щодо місячного шлюзу — прототип успішно протестували в LUNA

    Французька стартап-компанія Spartan Space спільно з Airbus Defence and Space завершили п’ятнадцятимісячне техніко-економічне дослідження шлюзу (airlock) для переходу екіпажу з модульного житлового блоку на поверхню Місяця. Дослідження проводилося на замовлення французького космічного агентства CNES в рамках ініціативи LISE (Lunar Integrated Shelter for Exploration) — частини більш широкої програми Spaceship France.

  • Підтримка електроживлення в місячному модулі Gateway HALO

    Airbus робить черговий крок до реалізації амбітної програми NASA Artemis, яка повертає людство на Місяць. У рамках цього проєкту створюється місячна орбітальна станція Gateway, центральний елемент майбутніх місячних місій.

  • Airbus та Voyager завершують створення спільного підприємства Starlab

    Компанії Voyager Space та Airbus Defence and Space 9 січня оголосили про завершення створення спільного підприємства Starlab Space LLC, яке відповідає за проектування, будівництво та експлуатацію станції. Про плани створення такого підприємства компанії оголошували ще у серпні.

  • Voyager Space і Airbus створюють спільне підприємство для побудови комерційної космічної станції

    Компанії оголосили 2 серпня про створення спільного підприємства під назвою Starlab, яке відповідатиме за розробку та експлуатацію станції. Спільне підприємство базується на угоді, оголошеній ще у січні, згідно з якою Voyager вибрав Airbus для надання технічної підтримки для запропонованої станції.

  • Falcon 9 → Arabsat 7B (BADR-8)

    • Статус: Успіх
    • Дата запуску: 27.05.2023, 07:30

    У другій половині травня компанія SpaceX здійснила запуск комунікаційного супутника BADR-8. Старт відбувся з Космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал у Флориді, США.

  • Arianespace запустить супутники Pleiades Neo 5 & 6 ракетою «Vega C»

    • Дата запуску: 20.12.2022, 05:49

    Французька Arianespace запускає свою ракету малої підйомної сили Vega C з екваторіального стартового майданчика у Французькій Гвіані з парою супутників Pléiades Neo, Pléiades Neo 5 і 6 (рейс VV22). Це супутники спостереження Землі з високою роздільною здатністю, будуть працювати на сонячно-синхронній орбіті (SSO).

  • Falcon 9 → Eutelsat Hotbird-13F

    • Статус: Успіх
    • Дата запуску: 15.10.2022, 16:05

    Ракета-носій Falcon 9 1069-3, яка брала участь у місіях CRS-24 і Starlink 4-23, з Флориди вивела супутник Hotbird на геостаціонарну пересадкову орбіту. Запустили ракету в кінці вікна в суботу, 15 жовтня, о 1:22 ранку EDT (05:22 UTC). Falcon 9 стартував на схід на початкову паркувальну орбіту з кутом нахилу 28 градусів із космічного стартового комплексу 40 (SLC-40) на базі станції космічних сил на мисі Канаверал (CCSFS). Це стандарт для запусків на геосинхронну орбіту (GTO).

🚀

Підтримати проєкт

Паливо для космічних публікацій

Швидкий переказ через Monobank, Privat24 або картки Visa / Mastercard:

Donatello QR
Задонатити через Donatello ➔
Адресу скопійовано в буфер! 🚀