Супутники та спостереження Землі
Один із основних напрямів Airbus — створення супутників різного призначення. Компанія розробляє апарати для спостереження Землі, метеорології, телекомунікацій і навігації, а також відповідне наземне обладнання та корисне навантаження.
Airbus брав участь у створенні низки європейських наукових та спостережних супутників. Серед них — Sentinel-2 програми Copernicus, метеорологічні апарати MetOp, а також космічні телескопи й наукові місії Gaia, CHEOPS та JUICE. За даними самої компанії, з 1986 року Airbus Defence and Space створив понад 70 супутникових систем для спостереження Землі, а нині на його підприємствах розробляються близько 30 нових супутників та численні корисні навантаження.
Дослідження космосу
Airbus є головним промисловим підрядником Європейського космічного агентства (ESA), створюючи найскладнішу техніку для вивчення Сонячної системи, фундаментальної фізики та пілотованої космонавтики.
У сфері міжпланетних досліджень компанія очолила створення зонда JUICE, що вирушив до крижаних супутників Юпітера, а також спільно з JAXA розробила апарат BepiColombo для вивчення Меркурія та зонд Solar Orbiter, який досліджує Сонце з близької відстані. Airbus відіграє важливу роль і в освоєнні Марса: інженери компанії побудували орбітальний апарат Trace Gas Orbiter, створили європейський марсохід Rosalind Franklin і розробляють модуль Earth Return Orbiter для амбітної місії з доставки марсіанського ґрунту на Землю.
Не менш вагомим є внесок компанії в астрофізику та вивчення Всесвіту. На рахунку Airbus створення космічної обсерваторії Gaia, яка склала найдокладнішу тривимірну карту нашої Галактики, та телескопа Euclid, що досліджує природу темної матерії й темної енергії. Зараз компанія працює над новими масштабними проєктами, зокрема мисливцем за екзопланетами PLATO та космічним детектором гравітаційних хвиль LISA.
Окремий напрям — місячна програма Artemis NASA. За контрактом ESA Airbus виробляє European Service Module (ESM) для космічного корабля Orion. Модуль забезпечує корабель енергією, рухом, водою, киснем та іншими необхідними системами під час польотів до Місяця.
Starlab і станції після МКС
Одним із найпомітніших сучасних проєктів Airbus у пілотованій космонавтиці є комерційна орбітальна станція Starlab. Airbus разом із Voyager Technologies та іншими партнерами входить до спільного підприємства Starlab Space, яке займається проєктуванням, будівництвом та експлуатацією станції.
Airbus виступає провідним розробником основного житлового та робочого модуля Starlab. В основі його архітектури лежить концепція LOOP — багатоцільового орбітального модуля, розрахованого на проведення наукових досліджень і роботу екіпажу. Airbus також розглядає технології LOOP для майбутніх проєктів на низькій навколоземній та інших орбітах.
Starlab має стати однією з комерційних платформ, які працюватимуть на низькій навколоземній орбіті після завершення експлуатації Міжнародної космічної станції. У вересні 2026 року ESA підписало зі Starlab угоду про наміри, яка передбачає можливе використання станції для європейських астронавтів і наукових програм.
Ракети та доступ до космосу
Airbus пов'язаний із європейською ракетною галуззю насамперед через ArianeGroup — спільне підприємство Airbus і Safran. ArianeGroup відповідає за розроблення та виробництво ракет сімейства Ariane, зокрема Ariane 6.
Водночас Airbus Defence and Space самостійно зосереджений переважно на космічних апаратах, супутниках та інфраструктурі. Такий розподіл важливо враховувати, щоб не приписувати Airbus безпосередньо всі проєкти ArianeGroup.