Ось уже 2 роки, як китайський зонд «Тяньвень-1» (Tianwen-1, TW-1) приступив до роботи на орбіті Марса, звідки за допомогою наукових приладів на своєму борту він передав на Землю величезну кількість даних, що сприяло здійсненню багатьох відкриттів у ході міжпланетарних досліджень за таке коротке час.
Проект створить алгоритми штучного інтелекту для автономного моніторингу космічного сміття, яке створює зростаючі ризики для космічних місій. Європейське космічне агентство почало навчати штучний інтелект уникати орбітального сміття кілька років тому та закликало світову спільноту штучного інтелекту допомогти розробити такі системи.
Космонавти пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15», які наразі знаходяться на борту китайської космічної станції «Тяньгун», завершили свій перший вихід у відкритий космос у п'ятницю о 00:16 за пекінським часом, повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
За даними Шанхайської академії космічних технологій при Китайській корпорації аерокосмічної науки і технологій, почалася розробка 4-ї партії метеорологічних супутників Феньюнь-3 (FY-3).
Китайський стартап Space-Pioneer, зірка, яка сходить в китайському комерційному космічному секторі, вдруге випробувала свій двигун на керосині та кисні із тягою 110 тонн.
Останнім часом Європейське космічне агентство (ЕКА) все більше співпрацює з НАСА та Заходом. Майже шість років тому ЕКА здивувало своїх давніх партнерів з NASA, а також дипломатичних чиновників у Білому домі, оголосивши, що деякі з його астронавтів тренуються разом з китайськими астронавтами. Метою було відправити європейських астронавтів на китайську космічну станцію Tiangong до 2022 року.
Китай продовжить четвертий етап своєї програми дослідження Місяця в усіх відношеннях цього року. Очікується, що він завершить базову структуру для Міжнародної місячної дослідницької станції (International Lunar Research Station, ILRS) на південному полюсі Місяця протягом цього десятиліття за допомогою місій зондів Chang'e-7 та -8, сказав Ву Вейрен, головний розробник китайської програми дослідження Місяця.
2 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) провела друге гаряче випробування двигуна LH2/LOX YF-90 тягою 220 тонн.
Китайський Сіанський аерокосмічний інститут (XI'AN), який є дочірньою компанією Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації (CASC), 29 січня провів перше в 2023 році випробування гарячим вогнем двигуна YF-100.
В Китаї почалося встановлення обладнання на станції для запуску комерційних космічних кораблів у Веньчані, місті південної острівної провінції Китаю Хайнань. Завершити роботи на майданчику планують до кінця цього року.
Китайський стартап провів випробування гарячим вогнем у рамках розробки запланованої багаторазової ракети з нержавіючої сталі, очевидно, натхненною Starship SpaceX.
Китайський телекомунікаційний супутник Apstar-6E нещодавно відокремився від свого незалежного рухового модуля і почав процес зміни орбіти за допомогою електричного приводу. Про це заявила Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC), яка розробила цей супутник.
У Китаї кажуть, що планують використовувати свій новий комплекс «Складне око Китаю» (China Compound Eye, CCE), розташований на території міста Чунцін на південному заході країни, для спостереження за астероїдами та планетами земного типу на відстані сотень мільйонів кілометрів у рамках роботи із захисту Землі від зіткнення з астероїдами.
Згідно зі звітом компанії, опублікованим у середу, Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) планує запустити понад 200 космічних апаратів із понад 60 космічними місіями у 2023 році. У звіті CASC оприлюднено плани щодо космічної науково-технічної діяльності країни в 2023 році.
Китай у неділю успішно запустив у космос 14 нових супутників за допомогою ракети-носія Long March-2D Y71 («Чанчжен-2Г»). Запуск нових супутників, у тому числі «Цилу-2» та «Цилу-3», був здійснений об 11:14 за пекінським часом з космодрому Тайюань у провінції Шаньсі (Північний Китай). Усі супутники вивели на задані орбіти.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 13 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) з трьома супутниками на борту. Запуск відбувся зі Стартової зони 4 (SLS-1 / 921) космодрому Цзюцюань о 15:00 за пекінським часом.
Китайське національне космічне управління (CNSA) намагається зв'язатися з марсоходом Zhurong, але поки що безуспішно. Апарат занурився в сон більше шести місяців тому, в спробі пережити марсіанську зиму.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 12 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2C» (Long March 2C / YZ-1S). Тип корисного навантаження — телекомунікаційний спутник APSTAR-6E. Старт відбувся зі Стартового комплексу 3 (LC-3) Центру запуску супутників Січан.
Китайський стартап Aerospace Propulsion (Beijing Aerospace Propulsion Technology Co., Ltd.) нещодавно провів перше гаряче випробування двигуна на метані Canglong-2 тягою 10 т.
Сіньхуа повідомляє про успішний запуск п'яти супутників за допомогою ракети-носія «Гушеньсін-1 Y5» («Церера-1 Y5» або «CERES-1 Y5») 9 січня 2023 року з космодрому Цзюцюань на північному заході країни.
Вікно запуску для запуску супутника ракетою-носієм «Чанчжен-7а» (Long Marсh 7A Y4) звужено з 21:50 8 січня до 01:15 9 січня. Старт з космодрому LC-201 Центру запуску супутників Веньчан.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) повідомляє про завершення першої оцінки теплових випробувань воднево-кисневого ракетного двигуна безперервної детонації (OHCDRE).
Чи це будуть вогняні випробування, чи старт, поки невідомо. Як ми повідомляли раніше, китайський стартап Space-Pioneer, також відомий як Beijing Tianbing Technology Co., Ltd., нещодавно проводив випробування обтічника корисного навантаження, а перед цим вогняні випробування першого ступеня своєї ракети Tianlong-2.
Таку думку висловив керівник Національного управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) Білл Нельсон в інтерв'ю газеті Politico. Якщо Пекін здобуде перемогу в «конкуренції за Місяць», він може заявити свої права на володіння великими ділянками супутника Землі, стверджував глава NASA.
Останніми запусками наприкінці цього року, які були 63-ім та 64-им, Китай завершує свій найуспішніший рік космічних польотів: передостанній супутник Gaofen-11 був запущений 27 грудня, Shiyan 10-02 — 29 грудня. У 2022 році супутники дистанційного зондування, такі як Gaofen, були звичним явищем на китайських ракетах, але це також був рік комерційних запусків і значного розширення космічної станції Tiangong.
Китай у четвер 29 грудня успішно вивів на задану орбіту експериментальний супутник «Шиянь-10 02» (Shiyan-10 02). Запуск космічного апарату було здійснено о 12:43 за пекінським часом із космодрому Січан на південному заході Китаю за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (CZ-3B або Long March-3B).
Знову Китай запускає у космос супутник. У вівторок із космодрому Тайюань на півночі Китаю о 15:37 за пекінським часом ракетою-носієм «Чанчжен-4Б» (CZ-4B або Long March-4B) відправлено у космос на задану орбіту супутник дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності «Гаофень-11 04» (Gaofen-11 04).
Один із найбільш піонерських наукових журналів, Nature, опублікував список наукових здобутків у всьому світі, за якими потрібно стежити наступного року. Одним із ключових досягнень у галузі просунутого спостереження за зірками стане радіотелескоп Xinjiang Qitai Radio Telescope (QTT), розташований у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.
Китайський стартап Space-Pioneer, також відомий як Beijing Tianbing Technology Co., Ltd., нещодавно завершив випробування на відрив обтічника корисного навантаження своєї ракети Tianlong-2. У прес-релізі зазначається, що обтічник не пошкоджений і він буде використаний під час першого запуску. І поки Zhuque-2 від LandSpace не зміг вийти на орбіту, Tianlong-2 тепер може стати першим комерційним постачальником космічних стартів.
Китай успішно запустив і вивів на орбіту новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, розташованого в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник дистанційного зондування «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) у четвер о 02:25 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.
У понеділок 12 грудня 2022 року Китай запустив два експериментальних супутника з космодрому Цзюцюань у Північно-Західному Китаї. Запуск космічних апаратів «Шиянь-20А» та «Шиянь-20Б», які призначені для випробувань нових технологій космічного моніторингу, відбувся о 16:22 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-4В» («Великий похід-4В»).
Китайська чотириступенева твердопаливна комерційна ракета-носій Smart Dragon-3 (SD-3 або «Цзелун-3») здійснила свій перший політ у п’ятницю вдень, відправивши на орбіту 14 супутників. Ракета, розроблена Китайською академією технологій ракет-носіїв (CALT), вилетіла з стартової площадки Тайюань в Жовтому морі о 14:35 за пекінським часом.
Новий китайський супутник дистанційного зондування був запущений з космодрому Тайюань на півночі Китаю о 02:31 п'ятниці за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March-2D). Космічний апарат успішно досяг заданої орбіти.
Як повідомляє Сіньхуа, третю партію наукових експериментальних зразків з китайської космічної станції «Тяньгун» було доставлено до Пекіна після повернення екіпажу місії «Шеньчжоу-14» на Землю. Зразки включають три охолоджувальні пакети з рисом і резуховидкою Таля, а також мішок з чотирма коробками безконтейнерних матеріалів. Вони були доставлені до Технологічного та інженерного центру використання космічного простору при Академії наук Китаю.
Рослина резуховидка Таля (лат. Arabidopsis thaliana), відправлене в космос на пілотованому космічному кораблі «Шеньчжоу-15», почало рости, повідомила в понеділок газета China Science and Technology Daily.
Це 23-й політ ракет-носіїв серії Kuaizhou, розроблених Китайською аерокосмічною науково-промисловою корпорацією для комерційного використання. Старт відбувся о 9:15 ранку за пекінським часом у середу 7 грудня 2022 року з північно-західного китайського центру запуску супутників Цзюцюань. На цільову орбіту відправлено експериментальний супутник комунікаційних технологій.
Китайську ракету «Zhuque-2» встановлено на стартовому майданчику космодрому Цютсуань у пустелі Гобі на північному заході Китаю. Стартувати може 10 грудня о 11:30 київським часом. Якщо запуск стане успішним, то ця ракета стане першим космічним транспортним засобом на метані, який дістався до орбіти, і зможе обійти StarShip від SpaceX та «Terran-1» від Relativity Space, які тільки готуються до першого запуску.
Три члени екіпажу китайського пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-14» сьогодні благополучно повернулися на Землю, завершивши свою шестимісячну місію на космічній станції. Як повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю, капсула «Шеньчжоу-14» з тайконавтами Чень Дуном, Лю Ян і Цай Сюйчже на борту приземлилася, як і було заплановано, на посадковий майданчик «Дунфен» в автономному районі Внутрішня Монголія о 20:09 за пекінським часом.
Китайські космонавти (тайконавти, як їх кличуть у Китаї), члени екіпажу космічного корабля «Шеньчжоу-14», які завершили всі заплановані місії, повернуться на Землю 4 грудня, передавши чергування на орбіті своїм колегам з екіпажу «Шеньчжоу-15».
Два китайські метеорологічні супутники разом з їхніми наземними прикладними системами були офіційно введені в експлуатацію, повідомили в Управлінні у справах метеорології КНР. Пробна експлуатація супутників Феньюнь-3Е (FY-3E) та Феньюнь-4B (FY-4B) розпочалася у червні цього року. Вони будуть надавати користувачам у всьому світі дані моніторингу та прикладні послуги.
Стартувала у космос пілотована місія «Шеньчжоу-15» 29 листопада 2022 року з космодрому Цзюцюань (Північно-Західний Китай) о 23:08 за пекінським часом. Полетіли ракетою-носієм «Чанчжен-2F Y15» (Long March-2F Y15). На борту знаходяться три космонавти. Про це повідомила Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА).
Запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15» заплановано на вівторок о 23:08 за пекінським часом з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, пише Сіньхуа. Космічний корабель завезе у космос трьох тайконавтів: Фей Цзюньлуна, Ден Цінміна та Чжан Лу. Командиром екіпажу призначено Фей Цзюньлуна, заявив помічник начальника CMSА Цзі Цімін на прес-конференції.
Чень Донг провів найбільше часу з усіх китайських астронавтів, живучи та працюючи в космосі протягом кількох місій – понад 200 днів. Чень побив рекорд, встановлений першою жінкою-астронавтом Китаю Ван Янпін, яка провела на орбіті загалом 198 днів у двох місіях.
Сіньхуа з посиланням на Академію аерокосмічної рухової техніки Китаю повідомляє, що ракетний двигун багаторазового використання, який працює на рідкому кисні та гасі із ступінчастим циклом згоряння потужністю 130 тонн двічі успішно завершив випробування.
Китай сьогодні успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, що розташовано в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2D» (Long March-2D) о 20:23 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.
Китайський супутник для дослідження Сонця передав своє перше зображення зірки з моменту його відправлення в космос у жовтні, повідомила розташована у східнокитайській провінції Цзянсу обсерваторія Цзицзіньшань при Академії наук Китаю.
Головний розробник місячної програми каже, що Китай працює над системою для забезпечення «довгострокових енергетичних потреб» місячної станції. Базова конфігурація станції включатиме посадковий модуль, хоппер, орбітальний апарат і лунохід, який буде заряджатися ядерною енергією.
У той час як NASA США проводить запуск ракети-носія SLS з місією «Artemis I» з першим амбіційним польотом корабля Orion та, зрештою, посадкою екіпажу на Марс, Китай демонструє модель пілотованої ракети-носія нового покоління країни на 14-ій Китайській міжнародній авіаційній та аерокосмічній виставці в Чжухаї, що у південнокитайській провінції Гуандун.
У Китаї відбулися випробування двигуна для супер-ракети власного виробництва. За задумом, за допомогою двигуна YF-130 ракета буде здатна виводити на орбіту до 140 тонн корисного навантаження. Для порівняння, вага всіх модулів нової китайської орбітальної станції «Тяньгун» — 90 тонн. Тяга нового двигуна складає 500 тонн, що перевищує тягу російського РД-180 — найпотужнішого двигуна у світі зараз. Це також у 4 рази більше, ніж показник найпотужнішого китайського двигуна на сьогодні — 120 тонн.
Раніше повідомлялося, що перший запуск ракети SD-3 заплановано на кінець листопада, і серед корисного навантаження знаходиться 6U супутник під назвою CAS-5A.
