Новини космосу з Китаю

З розвитком суборбітальних космічних технологій очікується, що суборбітальні космічні подорожі для платних пасажирів стануть реальністю в найближчому майбутньому.

У той час як термін служби Міжнародної космічної станції (МКС) добігає кінця, а комерційна космічна індустрія США продовжує долати старі технологічні кордони, Америці потрібні нові орбітальні напрямки, щоб залишатися світовим лідером у космосі.

Китай 12 травня 2024 року запустив ракету Long March 4C («Чанчжен-4В») із Центру запуску супутників Цзюцюань. Запуском керує Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC). Це 89-й космічний запуск у 2024 році.

Міністерство науки, технологічного розвитку та інновацій Сербії підписало меморандум про взаєморозуміння з Китайським національним космічним управлінням (CNSA) про співпрацю щодо Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS) на початку цього тижня.

Китай 9 травня 2024 року запустив ракету Long March 3B («Чанчжен-3Б»). Старт відбувся з другого пускового комплексу (LC-2) Центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 87-й космічний запуск у 2024 році.

Перша нова ракета Long March 6C піднялася в повітря з Центру запуску супутників Тайюань на півночі Китаю ракета успішно вивела на орбіту чотири супутники під час свого дебютного польоту в понеділок.

Китай 7 травня 2024 року вперше запустив ракету Long March 6C із Центру запуску супутників Тайюань, що розташований у провінції Шаньсі на північний захід від однойменного міста в повіті Келань. Це 85-й космічний запуск у 2024 році.

Китайський космічний апарат «Чан'є-6», що стартував на ракеті Long March 5 з космодрому Веньчан 3 травня, судячи з усього, несе на борту неанонсований раніше місяцехід.

Китай у п'ятницю 3 травня запустив місячний зонд "Чан'е-6", який має зібрати зразки ґрунту зі зворотного боку Місяця. Це перше у своєму роді починання в історії дослідження Місяця людством.

Китай успішно запустив ракету-носій Long March 5 Y8 ("Чанчжен-5") з автоматичною міжпланетною станцією (АМС) Chang'e-6. Ракета стартувала з космодрому Веньчан 3 травня 2024 року. Це 83-й космічний запуск у 2024 році.

Європейське космічне агентство підписало угоду з компанією Arianespace про запуск місії SMILE для дослідження сонячного вітру на ракеті Vega C наприкінці 2025 року.

Запуск місячного зонда "Чан'е-6" заплановано на початок травня. Про це повідомили в Китайському національному космічному управлінні (CNSA).

Представники Китайського управління з проектування пілотованих космічних польотів (CMSEO) представили інформацію про місячну програму з екіпажем на пресконференції в космопорту Цзюцюань 24 квітня, згідно з якою Китай рухається до досягнення своєї мети — до кінця цього десятиліття висадити астронавтів на Місяць.

Китай 25 квітня 2024 року запустив ракету Long March 2F Y18 (серія Чанчжен) з Центру запуску супутників Цзюцюань з пілотованою місією Shenzhou 18 на свою космічну станцію Тяньгун. Це 78-й космічний запуск у 2024 році.

Як повідомляє новинне агентство Сіньхуа з посиланням на Китайське національне космічне управління (CNSA), у будівництві та експлуатації International Lunar Research Station (ILRS) братимуть участь ще одна держава і дві міжнародні організації.

Шість наукових приладів перебуватимуть на борту китайської місії з дослідження Місяця Chang'e-7. Їх розроблено шістьма країнами та однією міжнародною організацією, повідомило в середу Китайське національне космічне управління (CNSA).

Наступна пілотована китайська місія Шеньчжоу-18, яка вирушить 25 квітня до космічної станції Тяньгун із трьома тайконавтами на борту, використовуватиме режим прискореного зближення і стикування.

Китайський пілотований космічний корабель "Шеньчжоу-18" готовий до старту на ракеті Long March 2F найближчими днями — повна репетиція системи була проведена в неділю в Центрі запуску супутників Цзюцюань.

У неділю Китай опублікував набір геологічних карт Місяця в масштабі 1:2 500 000, який є першим у світі набором геологічних карт Місяця високої чіткості. На знімку зображена сторінка з геологічною картою Місяця.

Китай 21 квітня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2D ("Чанчжен-2Г") зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру запуску супутників Січан. Це 75-й космічний запуск у 2024 році.

Китай 15 квітня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2D Y97 ("Чанчжен-2Г") зі стартового комплексу 4 (SLS-2/603) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 72-й космічний запуск у 2024 році.

Китайські досягнення в галузі космічних технологій здатні зробити революцію в галузі збереження продуктів харчування на Землі. Інженери, що створюють космічні кораблі, використовують спеціальну бар'єрну плівку, спочатку розроблену для орбітальної Китайської космічної станції (ККС), для ефективного збереження здоров'я і свіжості повсякденної їжі людей.

Китайське національне космічне управління (CNSA) заявило в п'ятницю, що запуск ключового супутника-ретранслятора сигналу був "повністю успішним", і він слугуватиме комунікаційним мостом для майбутніх місячних місій на довгі роки, повідомляють державні ЗМІ.

Китай 3 квітня 2024 року здійснив запуск ракети-носія Long March 2D ("Чанчжен-2Г") зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру запуску супутників Січан. Це 63-й космічний запуск у 2024 році.

Майбутні дослідження астероїдів у Китаї мають бути зосереджені на "недорогих і високочастотних місіях із повернення зразків, а також на посиленні координації між місіями", ідеться в статті, опублікованій нещодавно в Chinese Journal of Space Sciences. Створення груп наукових конструкторів також може допомогти Китаю в його майбутніх дослідженнях астероїдів.

Китай 27 березня 2024 року здійснив запуск ракети Long March 6A з Центру запуску супутників Тайюань (Китайська Народна Республіка) із супутником для моніторингу навколишнього середовища Yunhai 3-02. Це 58-й космічний запуск у 2024 році.

Супутник-ретранслятор Queqiao-2 ("Цюецяо-2") у понеділок після 112 годин польоту здійснив перилунне гальмування на відстані приблизно 440 кілометрів від поверхні Місяця і вийшов на місячну орбіту приблизно за 19 хвилин, повідомляє Китайське національне космічне управління (CNSA).

Китай здійснив новий запуск ракети-носія Long March 2D/YZ-3 («Чанчжен-2Г») зі стартового майданчика 4 (SLS-2/603) Центру запуску супутників Цзюцюань 21 березня 2024 року з групою супутників «Юньхай-2 02». Це 52-й космічний запуск у 2024 році.

Китай 20 березня 2024 року успішно запустив ракету-носій Long March 8 із космодрому Веньчан із місячним супутником-ретранслятором Queqiao-2. Це 51-й космічний запуск у 2024 році.

У четвер, 14 березня 2024 року, роботизована рука на китайській космічній станції "Тяньгун" успішно перенесла позакорабельну експериментальну установку з 407 зразками матеріалів із лабораторного модуля "Веньтянь" всередину станції.

Уряд Російської Федерації схвалив законопроект, що передбачає ратифікацію угоди з Китаєм про створення спільної Міжнародної наукової місячної станції.

Китайське національне космічне управління (CNSA) повідомляє, що ракету-носій "Чанчжен-5 Y8" (Long March 5 Y8) для запуску місячного зонда "Чан'е-6" привезли на космодром Веньчан у провінції Хайнань.

Китай запустить свої кораблі "Шеньчжоу-18" і "Шеньчжоу-19" у 2024 році, і наразі триває підготовка відібраного екіпажу астронавтів, ідеться в заяві Китайського пілотованого космічного агентства (CMSA).

Китай 13 березня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2С ("Чанчжен-2В") зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру запуску супутників Січан. Це 48-й орбітальний запуск у 2024 році.

Депутат НПК і головний конструктор космічного корабля «Тяньвень-1» Сунь Цзечжоу каже, що ключові технології, необхідні для місії «Тяньвень-3», «вже на місці».

Рейтерс повідомляє, що Росія та Китай розглядають можливість розміщення атомної електростанції на Місяці у 2033-35 роках, заявив у вівторок Юрій Борисов, голова Роскосмосу, що, за його словами, може дозволити побудувати місячні бази.

Основний державний підрядник Китаю планує випробувальні польоти двох нових багаторазових ракет великої вантажопідйомності в найближчі два роки, незважаючи на наявні схожі комерційні проєкти.

Приблизно через 8 годин перебування у відкритому космосі, о 13:32 за пекінським часом три китайські космонавти за підтримки роботизованого маніпулятора космічної станції "Тяньгун" і при взаємодії з науково-дослідним персоналом наземних служб успішно виконали всі поставлені перед ними. /p>

Китай 29 лютого запустив ракету Long March 3B Y94 ("Чанчжен-3Б") із супутником зв'язку WHG-01. Старт відбувся з Центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 40-й орбітальний запуск у 2024 році.

Китайська корпорація аерокосмічної науки і технологій (CASC) планує власними силами провести близько 70 запусків, відправивши в космос понад 290 космічних апаратів. Залишок буде заповнений зростаючим сектором китайських комерційних запусків.

З'являються нові подробиці про можливу місію Китаю до Венери в рамках програми освоєння космосу, що розширюється.

У суботу Китайське пілотоване космічне агентство (CMSA) оприлюднило назви нових апаратів для майбутніх пілотованих місій дослідження Місяця.

В останні роки Китай активно займається вивченням внутрішньої частини Сонячної системи. Їхню першу незалежну міжпланетну місію, Tianwen-1, було запущено до Марса в 2020 році. Tianwen-2 знаходиться у стадії розробки та буде запущений у 2025 році з метою дослідження навколоземного астероїду та комети головного поясу. Tianwen-3, амбітний проект щодо повернення зразків з Марса, знаходиться на стадії планування.

Китай 23 лютого 2024 року успішно запустив ракету-носій Long March 5 («Чанчжен-5») з космодрому Веньчан. Корисним навантаженням ракети став таємний військовий супутник TJSW-11 на геостаціонарну перехідну орбіту. Це 37-й орбітальний запуск у 2024 році.

Група астрономів під керівництвом Китаю виявила екзотичну подвійну систему, в якій знаходиться найменша з колись виявлених зірок. За даними дослідників з Університету Цінхуа, обсерваторій Юньнані, а також з Австралії, Європи та США, зірка, відома як гарячий субкарлик, всього в сім разів більше за Землю і менше за Сатурн.

Національне космічне управління Китаю (CNSA) звернулося до міжнародних та галузевих партнерів із закликом надати наукове корисне навантаження для місячного корабля Chang'e-8, запуск якого на Місяць заплановано на 2028 рік.

Муніципальний уряд Пекіна планує створити спеціальну «Ракетну вулицю» у якості науково-виробничого центру для розвитку комерційної аерокосмічної галузі.

Китай запустить два експериментальні супутники на місячну орбіту, щоб встановити канал зв'язку між Місяцем і Землею, повідомила в суботу Лабораторія дослідження глибокого космосу (DSEL).

Китай 3 лютого 2024 року здійснив запуск ракети-носія Long March 2С (Чанчжен-2В) зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру запуску супутників Січан. Це 24-й орбітальний запуск у 2024 році.

Китай 3 лютого 2024 року запустив чотириступінчасту твердопаливну комерційну ракету-носій Smart Dragon-3 (SD-3) Y3, також відому як Jielong-3 («Цзелун-3»). Це 23-й орбітальний запуск у 2024 році.