Використовуючи метеорити з Марса, робот-хімік зі штучним інтелектом (ШІ) зміг синтезувати сполуки, які можна використовувати для отримання кисню з води, оголосили вчені 13 листопада.
Китай 9 листопада запустив ракету Long March 3B Y94 («Чанчжен-3Б») з комунікаційним супутником ChinaSat 6E компанії China Satcom. Старт відбувся зі Стартового комплексу 2 Центру запуску супутників Січан, Китайська Народна Республіка.
Китайська космічна станція «Тяньгун» розширюватиметься і набуде хрестоподібної конфігурації. Найближчими роками вона також може мати більше додаткових модулів, які подвоїть її розмір.
Комерційний космічний сектор Китаю останнім часом показує значні успіхи. Пекінська компанія i-Space просунулась на крок ближче до створення власної багаторазової ракети-носія, провівши успішні повномасштабні випробування першого ступеня своєї ракети Hyperbola-2.
Китай 3 листопада 2023 року запустив ракету Long March 7A Y6 («Чанчжен-7А») з космодрому Веньчан (КНР). Корисне навантаження — супутник TJSW-10.
Китайські космонавти на космічному кораблі «Шеньчжоу-16» привезли п'яту партію зразків космічних наукових експериментів з Китайської космічної станції, яка вже доставлена вченим.
Запуск Einstein Probe планується у грудні 2023 року на ракеті Long March 2C («Чанчжен 2В») із космодрому Січан у Китаї. Супутник обертатиметься навколо Землі по круговій низькій орбіті висотою 600 км із нахиленням орбіти 29 градусів.
Китай 1 листопада 2023 року запустив ракету Long March 6A Y4 з Центру запуску супутників Тайюань. На борту ракети відправили на орбіту супутник Tianhui-5.
Китайська комерційна ракетобудівна компанія Space Pioneer оголосила про новий раунд фінансування розробки ракети Tianlong-3, яка може стати альтернативою американській SpaceX Falcon 9.
За інформацією Сіньхуа, космонавти Цзін Хайпен, Чжу Янчжу та Гуй Хайчао залишили капсулу пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-16», що повертається, і перебувають у доброму здоров'ї.
Екіпаж китайського космічного корабля «Шеньчжоу-16» збирається повертатися на Землю після передачі управління космічної станцією.
Агентство Сіньхуа повідомило, що китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-17» у четвер успішно зістикувався з комбінацією космічної станції, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
Приватні підприємства космічного сектора Китаю сподіваються, що розроблені ними комерційні ракети-носії будуть задіяні у запусках недорогих вантажних літальних апаратів для космічної станції країни, повідомив заступник глави Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) Лінь Сіцан у середу на прес-конференції.
Китай 26 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2F Y17 (серія Чанчжен) з Центру запуску супутників Цзюцюань з пілотованою місією до своєї космічної станції Тяньгун.
Білорусь приєдналася до китайської програми Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS) у понеділок після відеоконференції з Національним космічним управлінням Китаю.
Члени екіпажу «Шеньчжоу-16» виростили так званий «космічний город» на станції «Тяньгун». Урожай свіжого салату, цибулі-шалоту та томатів сорту «Червона вишня» збирають у двох спеціальних модулях.
Китай 23 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D Y85 (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан. Корисне навантаження — супутник дистанційного зондування Землі Yaogan 39 Group 04.
Національне космічне управління та Пакистанська рада з космічних та екзоатмосферних досліджень підписали меморандум про співпрацю в аерокосмічній сфері.
Прилад «Пиловий моніторинг Місяця» (ПМЛ), який не вдалося використати під час місії «Місяць-25», може вирушити на природний супутник Землі з китайською місією «Чан'є-7». Про це повідомив ТАРС науковий керівник Інституту космічних досліджень (ІКД) РАН, науковий керівник першого етапу місячної програми, академік Лев Зелений.
Китай готується розмістити новий супутник зв'язку на місячній орбіті, щоб полегшити майбутні амбітні місії з висадки на Місяць.
Китай 15 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Цзюцюань. Корисне навантаження – новий китайський супутник для спостереження за Землею «Юньхай-1 04».
За даними Обсерваторії Purple Mountain Китайської академії наук у понеділок, перший комплексний сонячний зонд Китаю, Передова сонячна обсерваторія космічного базування (Advanced Space-based Solar Observatory або ASO-S) був запущений у наукові спостереження.
Американське Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) «залишає двері відчиненими» для участі в китайсько-російському проекті будівництва Міжнародної наукової місячної станції (МНМС).
Китай з Азербайджаном 3 жовтня 2023 року під час 74-го Міжнародного астронавтичного конгресу, що відбувся в Баку, підписали угоду про співпрацю у програмі Міжнародної місячної науково-дослідної станції (International Lunar Research Station, ILRS).
Китай 5 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан з супутником Yaogan 39 Group 03.
Представники Національного космічного управління Китаю (CNSA) заявили на 74-му Міжнародному астронавтичному конгресі в Баку 2 жовтня, що Chang'e-8 планується запустити в 2028 році на ракеті Long March 5 з космодрому Веньчан.
Китайська місія на Марс використовуватиме пару ракет Long March 5 для відправлення двох окремих груп космічних кораблів до Червоної планети приблизно в 2028-2030 роках з метою збирання та повернення 500 грамів зразків.
Наступного року Китай розпочне свою місію Chang’e-6 з повернення зразків ґрунту з Місяця, щоб спробувати вперше в історії зібрати матеріал із зворотного боку супутника Землі.
Китайське агентство пілотованих космічних польотів обрало чотири пропозиції для переходу до наступного етапу розробки недорогої системи транспортування вантажів для космічної станції країни.
Китай 26 вересня запустив ракету Long March 4C з Центру запуску супутників Цзюцюань з новим супутником дистанційного зондування Землі «Яогань-33 04».
Китайська компанія Galactic Energy запустила ракету Ceres-1 Y11 21 вересня із Центру запуску супутників Цзюцюань. Корисне навантаження — супутник Jilin-1 Gaofen-04B для комерційної компанії дистанційного зондування Changguang Satellite Technology (CGST).
Китай 17 вересня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан з супутником Yaogan 39 Group 02.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро пообіцяв відправити «першого венесуельського чоловіка чи жінку на Місяць» на китайському космічному кораблі в рамках нового стратегічного партнерства між двома країнами, заявив він у середу під час державного візиту до Пекіна.
Після виконання поставлених завдань китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-5» у понеділок відокремився від космічної станції та перейшов у самостійний політ, повідомила канцелярія Програми пілотованої космонавтики Китаю.
З 20 липня по 8 серпня 2023 року супутник Einstein Probe (EP) успішно пройшов теплове випробування в Інноваційній академії мікросупутників, CAS.
Китай запустив ракету Long March 6A з Центру запуску супутників Тайюань (Китайська Народна Республіка), з супутником спутник дистанційного зондування Землі Yaogan 40.
Китайська аерокосмічна науково-промислова корпорація (CASIC) 7 вересня випробувала електромагнітний прискорювач на високотемпературній надпровідній електричній системі левітації, який хочуть використовувати для космічного запуску.
Південна Африка офіційно приєдналася до очолюваного Китаєм проекту ILRS зі створення постійної бази на Місяці.
Китай успішно запустив ракету Long March 4C з Центру запуску супутників Цзюцюань із супутником дистанційного зондування Землі.
У понеділок Китай опублікував нові наукові дані, отримані його марсіанським зондом та місячним зондом. Державна астрономічна обсерваторія при Академії наук Китаю (NAOC) заявила, що дані, отримані завдяки трьом науковим навантаженням, включаючи камеру високої чіткості на борту китайського марсіанського зонда «Тяньвень-1», було опубліковано майже 68 гігабайт.
Перший морський запуск Galactic Energy Ceres-1S Y1 успішно відбувся 5 вересня. Цьогорічну морську місію виконав Тайюаньський космодром. Корисним навантаженням є 4 супутники GuoDianGaoKe Tianqi IoT Constellation: 21-24.
Китайські космічні вчені окреслили орієнтовну дорожню карту для створення мережі використання космічних ресурсів, яка простягається до зовнішніх просторів Сонячної системи.
Тенденції, що виникають у тому, як Китай використовує та експлуатує свою космічну станцію Тяньгун («Небесний палац»), можуть вплинути на те, як космічна програма країни розглядається на міжнародному рівні.
Китайська компанія AAENGINE нещодавно завершила перше випробування на своєму новозбудованому стенді. Двигун у цьому тесті, AY-1A, що працює на керосині та рідкому кисні, буде використовуватися для живлення випробувальної ракети з вертикальною посадкою AX-1S.
Китай 31 серпня запустив свою ракету «Чанчжен-2Г» (Long March 2D, «Великий похід-2Г» або CZ-2D). Корисне навантаження — три супутника дистанційного зондування Землі сімейства Yaogan-39.
Китайська ракета Galactic Energy Ceres-1 Y8 стартувала 25 серпня із Центру запуску супутників Цзюцюань. Корисним навантаженням є супутник Jilin-1 KF02A (HKUST-Xiongbin-1).
Старт китайської ракети Long March 4C (Чанчжен 4С) заплановано з Центру запуску супутників Цзюцюань, Китайська Народна Республіка.
Китай активно працює над розробкою амбітного космічного телескопа Xuntian, який обіцяє принести революційні наукові відкриття. Планується, що цей телескоп буде виведено на орбіту разом із національною космічною станцією. Про це повідомив офіційний представник Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю.
Випробування відбулися 15 серпня. Ракетний двигун, що працює на гасі та рідкому кисні Thunder-R1 («Грім-Р1»), запалювався тричі, що імітувало старт та політ ракети.
Китайська компанія ExPace 14 серпня 2023 року запустила ракету-носій Kuaizhou-1A (KZ-1A) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю з п'ятьма супутниками на борту.
