Повідомляється, що Blue Arrow Aerospace планує у середині-кінці червня провести льотні випробування ракети Zhuque-2 Yao-2 на космодромі Цзюцюань, яка після успішного запуску стане першою у світі ракетою з рідким киснем на метані, що успішно вийде на орбіту.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила навігаційний супутник Beidou-3 G4 зі стартового комплексу 2 (LC-2) Центру запуску супутників Січан (Xichang Satellite Launch Center), Китайська Народна Республіка.
Китайські вчені виявили у зразках місячного ґрунту велику кількість скла, яку вони можуть використати у якості будівельного матеріалу для зведення бази на супутнику Землі.
Це п'ята місія доставки припасів за допомогою ракети-носія Long March 7 та вантажного корабля Tianzhou-6 на китайську космічну станцію. Старт відбувся з космодрому «Центр запуску супутників Веньчан», Китайська Народна Республіка.
Запуск «Тяньчжоу-6» стане першим космічним польотом з того часу, як китайська космічна станція вступила в стадію застосування та розвитку. На майданчику було проведено заключну підготовку та репетицію запуску, в ході яких було охоплено всі задіяні системи, включаючи заправку вантажного корабля та перенесення комбінації космічного апарату та ракети в район запуску.
Влада Китайської космічної галузі оголосила про повернення багаторазового космічного корабля без екіпажу на Землю в понеділок вранці, після 276 днів на орбіті, що перевищує більш ніж у 100 разів його перший політ менш як три роки тому.
Власти Китайской космической отрасли объявили о возвращении многоразового беспилотного космического корабля на Землю в понедельник утром, после 276 дней на орбите, превышающей более чем в 100 раз его первый полет менее трех лет назад.
Kyodo повідомляє про експерименти з динаміки рідини та згоряння в рамках спільного проекту китайського Університету Цінхуа та Токійського університету зі спалювання повітряних і ракетних двигунів, які будуть проводитися на китайській космічній станції з липня по вересень цього року.
Китай планує створити багаторазову надважку ракету Long March 9 (Чанчжен-9), яка використовуватиметься для запуску об'єктів інфраструктури та польотів у далекий космос.
Китай планує запустити зонд без екіпажу приблизно в 2025 році, щоб зібрати зразки з навколоземного астероїда та дослідити комету, повідомило в понеділок офіційне інформаційне агентство Сіньхуа з посиланням на старшого космічного експерта.
Документ був представлений космічним управлінням (CNSA) та Китайською академією наук. Карта була створена завдяки місії «Тяньвень-1»: орбітального апарату та китайського марсоходу «Чжужун». З камери зонда отримано 14,8 тис. кольорових знімків Марса.
Як планується місія дослідження глибокого космосу моєї країни? Як побудувати майбутню місячну науково-дослідну станцію? На цій аерокосмічній конференції тематична виставка «Китайська аерокосмічна промисловість йде у світ» об’єднала минуле, сьогодення та майбутнє аерокосмічної промисловості Китаю.
Про це заявив головний конструктор китайської програми дослідження Місяця У Вейжень напередодні національного Дня космонавтики, що відзначається 24 квітня.
23 квітня на церемонії запуску домашнього заходу «День аерокосмічної галузі Китаю» у 2023 році два випробувальні супутники технології зв'язку Queqiao, які планується запустити в рамках місії супутника-ретранслятора Queqiao-2, були офіційно названі «Tiandu-1» та «Tiandu -2».
Сіньхуа повідомляє, що ракета-носій «Чанчжен-7 Y7» (Long March-7 Y7 або «Великий похід-7 Y7»), яка має вивести на орбіту китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-6» до китайської космічної станції на початку або в середині травня, була доставлена на космодром Веньчан в провінції Хайнань на півдні Китаю, повідомили в неділю в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
У неділю 16 квітня 2023 року Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету-носій Long March 4B (Чанчжен 4Б) із науковим супутником Fengyun-3G (Фен'юнь-3G).
Дослідники з Уханьського університету кажуть, що вони надали технології повний контроль над супутником і «звільнили» його на 24 години. Штучний інтелект вибрав кілька місць і наказав маленькому навколоземному апарату придивитися на них ближче.
Цей китайський кубічний екстрений місячний транспортний засіб можна скласти та засунути в задню частину звичайного мандрівного автомобіля. Вчені кажуть, що Cubic Emergency Lunar Vehicle of China (CELV) може перевозити одну людину, яка сидить спереду, а друга стоїть позаду, і може рухатися на поверхні Місяця зі швидкістю до 10 км/год.
Китай у п'ятницю успішно вивів на орбіту комерційну твердопаливну ракету-носій «Гіпербола-1» (SQX-1 або Hyperbola-1). Про це повідомило агентство Сіньхуа з посиланням на Центральне телебачення Китаю.
Китай запросив південноамериканську країну взяти участь у проекті місячної дослідницької станції для розширення міжнародної співпраці та створення дослідницької бази на Місяці.
Китай нещодавно провів успішне випробування вертикальної посадки ракети в море, і розробники з Академії наук Китаю (CAS) заявили в четвер, що ця технологія закладе основу для майбутніх застосувань, включаючи переробну платформу для ближнього космосу, а також розробку космічних мандрівок.
Члени екіпажу китайського пілотованого космічного корабля «Shenzhou-15» завершили три виходи у відкритому космосі з моменту виходу на орбіту чотири місяці тому. Про це кажуть в Канцелярії програми пілотної космонавтики Китаю (CMSA).
Кільцеподібна система сонячного телескопа Daocheng Solar Radio Telescope (DSRT), розташована в повіті Даочен (провінція Сичуань, Південно-Західний Китай), після завершення налагодження стане найбільшою у своєму роді у світі.
Китай успішно запустив у космос, як офіційно повідомляють, новий супутник дистанційного зондування сімейства «Яогань-34» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю о 14:27 за пекінським часом у п'ятницю.
Китай у четвер 30 березня успішно запустив 4 супутники X-SAR «Хунту 1» (Hongtu-1) угруповання PIESAT-1 за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» із космодрому Тайюань.
Ракета Kuaizhou-1A (KZ-1A) знову полетить у космос з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю з невідомим навантаженням.
Ракета Kuaizhou-1A (KZ-1A) вивела у космос чотири китайські метеорологічні супутники з космодрому Цзюцюань на північному заході країни.
Космос стає все більшою сферою уваги для близькосхідної країни, оскільки вона перетворюється з великого виробника нафти на технологічний центр.
Китайські вчені пропонують кілька цілей для майбутньої міжнародної місячної дослідницької станції. Це будуть спостереження за Сонцем та Землею з поверхні Місяця та використання місячних ресурсів, повідомила в п'ятницю газета China Science Daily.
Китай 17 березня запустив ракету Чанчжен-3Б/Е (Long March 3B/Е) з супутником дистанційного зондування Землі «Гаофень-13 02» (Gaofen-13 02), повідомило Сіньхуа.
Сіньхуа пише, що у середу Китай успішно запустив новий експериментальний супутник «Шиянь-19» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.
Сіньхуа з посиланням на Китайське пілотоване космічне агентство (CMSA) повідомляє в неділю, що екіпаж китайського корабля Shenzhou-15 повернеться на Землю в червні.
Сіньхуа повідомляє, що новий китайський супутник дистанційного зондування Землі в понеділок успішно стартував з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.
За даними China Aerospace Science and Technology Corp, у п'ятницю вранці Китай відправив у космос два супутники для спостереження за Землею.
Сіньхуа повідомляє, що за даними Сіньцзянської астрономічної обсерваторії (XAO), яка підпорядковується Академії наук Китаю, однометровий телескоп із широким полем зору «Наньшань» виявив новий астероїд, що зближується із Землею.
Китайська приватна космічна компанія Orienspace планує перший запуск своєї ракети Gravity-1 (Yinli-1) у 4-му кварталі 2023 року, а другий — у другому кварталі 2024 року.
Китай планує запустити нову міжпланетну місію до невеликого навколоземного астероїда, повідомили в Китайському національному космічному управлінні (CNSA).
До неї пристикують новий модуль, який у майбутньому дозволить продовжити розвиток станції, повідомляє інформслужба «Росія-Китай: головне». Він являє собою вузлову кабіну з кількома відсіками стикувань, до яких можуть «швартуватися» космічні кораблі.
Китай розглядає можливість запросити іноземних астронавтів відвідати свою космічну станцію, ймовірно, за аналогією з радянським проектом «Інтеркосмос», маючи на увазі гостей із дружніх країн, наголошуючи на лідерстві приймаючої сторони.
Китай представив концепцію місячного посадкового модуля, який, як він сподівається, відправить астронавтів на Місяць приблизно наприкінці десятиліття.
Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) розпочала попередній відбір іноземних космонавтів. Вони братимуть участь у місіях на китайській орбітальній станції «Тяньгун». Про це повідомив заступник головного інженера CMSA Чень Шаньгуан.
Угруповання супутників, ймовірно, буде швидко запущено, щоб запобігти видобутку SpaceX «низькоорбітальних ресурсів», за словами вчених PLA. Проект під кодовою назвою «GW» надаватиме інтернет-послуги та може використовуватися для шпигування за конкуруючими мережами та виконання місій проти Starlink, повідомляє South China Morning Post.
Як пише Сіньхуа, у п'ятницю, 24 лютого з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю було здійснено успішний запуск неідентифікованого супутника дистанційного зондування Землі.
Протягом 2023 року Китай запустить ще два метеорологічні супутники серії «Феньюнь»: Феньюнь-3F (FY-3F) і Феньюнь-3G (FY-3G). Про це повідомляє Сіньхуа з посиланням на Управління у справах метеорології КНР.
Агентство Сіньхуа повідомляє, що у четвер Китай із космодрому Січан у провінції Сичуань (Південно-Західний Китай) успішно здійснив старт та вивів на заплановану орбіту супутник «Чжунсін-26» (ChinaSat 26). Запуск було здійснено о 19:49 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (Long March-3B, CZ-3B).
Через сімдесят п'ять днів після повернення на землю члени екіпажу Шеньчжоу-14 зустрілися з пресою в п'ятницю і були в гарному настрої. Вони також були в хорошій фізичній і психічній формі, сказали медичні експерти на прес-конференції, зазначивши, що зараз вони перейшли в стадію спостереження за відновленням і зможуть повернутися до нормального стану незабаром.
Китай оприлюднив 34-у за рахунком партію даних, здобутих за допомогою встановленого корисного навантаження на китайському зонді «Чан'є-4». Відповідну інформацію розміщено на сайті China's Lunar and Planetary Data Release System.
У рамках спільного комплексного проекту під назвою SMILE (Solar Wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer), реалізованого Академією наук Китаю (АНК) спільно з Європейським космічним агентством (ЕКА), було успішно завершено випробування ракети-носія зі супутником.
14 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорация (CASC) провела вогневі випробування багаторазового металоксового (метан + кисень) двигуна YF-209 із тягою 80 т.
У південно-західному муніципалітеті Чунцін на південному заході Китаю стартувала друга фаза створення об’єкта активного спостереження за глибоким космосом високої чіткості — China Fuyan, який називають найдальшою радіолокаційною системою в світі, повідомив Global Times керівник проекту Пекінський інститут Технології (BIT) у вівторок.
