Випробування відбулися 15 серпня. Ракетний двигун, що працює на гасі та рідкому кисні Thunder-R1 («Грім-Р1»), запалювався тричі, що імітувало старт та політ ракети.
Китайська компанія ExPace 14 серпня 2023 року запустила ракету-носій Kuaizhou-1A (KZ-1A) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю з п'ятьма супутниками на борту.
У неділю 13 серпня Китай успішно запустив ракету Long March 3B/E із супутником LDTC-4A. Старт відбувся зі Стартового комплексу 2 Центру запуску супутників Січан, Китайська Народна Республіка.
Найдокладнішу в історії карту структури поверхні Місяця буде опубліковано в Китаї цього року, повідомили на 1-му Фестивалі науки та техніки провінції Гуйчжоу, яка днями завершилася у місті Гуйян.
Повідомляється, що 10 серпня успішно запущено легку твердопаливну китайську ракету Ceres-1 (Церера-1 або Гушеньсін-1) зі стартової зони 95А Центру запуску супутників Цзюцюань, КНР.
Запуск китайської ракети Long March 2C (Чанчжен 2C) відбувся зі стартового комплексу 9 Центру запуску супутників Тайюань, Китайська Народна Республіка.
Ракетний двигун на керосиновому паливі та рідкому кисні було запущено на випробувальному стенді поблизу Сіаня, провінція Шеньсі, 22 липня, відповідаючи ключовим технічним вимогам до своїх характеристик. На кадрах видно помаранчеве полум'я, вихлопні гази та водяна пара, що вириваються з трибуни вниз по яру.
Анонс майбутнього запуску ракети Ceres-1 Y7, який може відбутися у серпні 2023 року, опубліковано на сторінці про компанії у Вікіпедії. А у Твіттері опубліковано логотип місії з назвою Lucky-7.
Китай запустив ракету «Чанчжен 4C» (CZ-4C або «Великий похід-4C») з метеорологічним супутником Фен'юнь-3F.
Перша ракета-носій Gravity-1 китайської компанії Orienspace (Dongfang Space) здійснить свій перший політ у грудні 2023 року, повідомляється на сторінці виробника в китайському соцесті Wechat.
Місячна програма Китаю швидко перетворилася на одну з найповніших і вражаючих у світі. Ще в 2007 році Китай не мав фізичного контакту з Місяцем, але за останні 15 років усе помітно змінилося.
Китай будує перший комерційний космодром у Веньчані, провінція Хайнань, на півдні Китаю. Будівництво знаходиться на завершальній стадії. Повноцінні комерційні запуски планує розпочати 2024 року, повідомляє китайське видання Global Times з посиланням на представника космодрому.
Китай у запустив ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D, «Великий похід-2Г» або CZ-2D) із групою з трьох супутників Yaogan 36 для дистанційного зондування Землі. Космічні апарати успішно виведено на заплановані орбіти.
У китайській соціальній мережі WeChat обговорюють ще одну ракету. Анонсують розробку ракети на метані «Space Chaser 1» від Nayuta Space та Aerospace Propulsion.
Китай у неділю успішно запустив ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Великий похід-2Г» або CZ-2D) із чотирма супутниками Skysight AS-01-03 та Lingxi-03.
Легка твердопаливна ракета Ceres-1 (Церера-1 або Гушеньсін-1) полетіла у космос з місією Lemon Tree (Лимонне дерево) зі стартової зони 95А Центру запуску супутників Цзюцюань, КНР.
Члени екіпажу пілотованого корабля «Шеньчжоу-16», що знаходяться на орбітальній станції «Тяньгун», здійснили свій перший вихід у відкритий космос у четвер. Про це повідомило Управління програми пілотованих космічних польотів КНР.
Китайська компанія ExPace 20 липня 2023 року відправила свою ракету-носій Kuaizhou-1A (KZ-1A) зі супутниками Tianmu-1 07~10 у якості корисного навантаження з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.
Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) оголосила про збір пропозицій щодо корисного навантаження для пілотованої місячної місії країни. У рамках цієї місії буде проведено наукові дослідження на поверхні Місяця.
Боліваріанське агентство з космічної діяльності Венесуели та Китайське національне космічне управління таки підписали в Каракасі декларацію про співпрацю у дослідженні космосу та участі Венесуели у проекті Міжнародної наукової місячної станції (МНМС або англійською International Lunar Research Station (ILRS)), що створюється Китаєм. Про це повідомила у вівторок у Twitter міністр науки та технології Венесуели Габріела Хіменес.
Китай офіційно оформив свої плани висадити пару астронавтів на поверхню Місяця до кінця десятиліття. Попередній план відправки двох астронавтів на Місяць на короткий період для виконання наукових завдань і збору зразків представив Чжан Хайлянь, заступник головного конструктора Китайського пілотованого космічного агентства (CMSA), на 9-му Китайському (міжнародному) комерційному аерокосмічному форумі в Ухані 12 липня.
План представив головний інженер програми пілотованих космічних польотів Китаю (CMSA) Чжан Хайлянь на 9-му китайському комерційному аерокосмічному форумі в Ухані (провінція Хубей).
Китайські вчені святкують після того, як транспортний засіб успішно вилетів з пустелі Гобі о 9 ранку в середу. Запуск Zhuque-2 ставить приватну аерокосмічну компанію LandSpace на перше місце в гонці ракетних технологій на рідкому кисні та метані.
Китай у неділю 9 липня запустив два нових експериментальних супутника для тестування технологій супутникового інтернету із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.
Китай успішно провів випробування рухової установки Jiaodian-1 тягою 15 т власної ракети Hyperbola-2 (SQX-2Y). Про це повідомила пекінська компанія-розробник i-Space.
Перші китайські симулятори космічної станції розпочали пробну експлуатацію, пропонуючи дослідникам зручний спосіб тестування обладнання, такого як компоненти супутників та скафандри.
Нещодавно Yidong Aerospace (Beijing Yidong Aerospace Technology Co., Ltd.), відома також як Easy Aerospace, успішно провела випробування на займання іонного двигуна Холла, в якому як робоче тіло використовується аргон.
Про це повідомив голова Космічного командування британських збройних сил, Пол Годфрі, в інтерв'ю газеті The Times. Особливий інтерес Пекіна полягає у можливості видобувати гелій-3, який може використовуватися як паливо для реакції термоядерного синтезу, додав він.
Головний конструктор ракети-носія Tianlong-3 (Тяньлун-3) Лю Сінлун заявив, що компанія намітила тестовий запуск у травні 2024 року, повідомив Shanghai Observer 25 червня.
Рекордный по скорости обращения двойной пульсар был обнаружен китайским телескопом FAST. Период обращения этого двойного пульсара составляет 53,3 минуты, что является самым коротким известным периодом для такой звездной системы.
Нещодавно Beijing Jianyuan Science and Technology Co., Ltd. (Jianyuan Technology), також відома як стартап Space Epoch, провела спільне випробування системи керування та двигуна ракети-носія Yuanxingzhe-1, і випробування пройшло повністю успішно.
Нещодавно ракетний двигун Canglong-1 на рідкому кисні/метані (CL-1), незалежно розроблений і сконструйований компанією Beijing Aerospace Propulsion Technology Co., Ltd., завершив кілька випробувань запалювання на системному рівні, зосереджуючись на надійності та моменту запалювання двигуна та тяги.
Китай у вівторок 20 червня 2023 року успішно вивів на орбіту експериментальний супутник Shiyan-25. Про це повідомила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки. Shiyan-25 буде використовуватися при проведенні геодезичних робіт, для потреб міського планування і для попередження про стихійні лиха, що насуваються.
Згідно зі звітом державної газети Ta Кунг Пао, Китай заявляє, що низка країн зобов'язалася приєднатися до його ініціативи Міжнародної місячної дослідницької станції. Росія, Пакистан, Об'єднані Арабські Емірати та Організація Азіатсько-Тихоокеанського космічного співробітництва (APSCO) підписали угоди про участь в ILRS, і ще більше десяти країн та організацій наразі ведуть переговори про укладання угод.
У Китаї розробляється проект космічного туризму, який здійснюватиметься завдяки стрімкому розвитку пілотованої космонавтики в країні. Головна мета цього проекту — надати можливість звичайним людям вирушити до космосу.
Новий китайський місячний зонд «Чан'є-6» доставить на поверхню Місяця корисне навантаження європейських та французьких космічних агентств. Про це повідомила у вівторок Китайська корпорація аерокосмічної науки та технологій.
Китайська агенція Сіньхуа повідомляє, що 41 китайський супутник успішно був запущений у четвер із космодрому Тайюань у провінції Шаньсі у Північному Китаї, що стало рекордом країни за кількістю супутників, виведених на орбіту за один раз.
Твердопаливна ракета Kuaizhou-1A 9 червня злетіла з центру запуску супутників Цзюцюань у пустелі Гобі. Корпорація китайської аерокосмічної науки та промисловості (CASIC) незабаром підтвердила успішний запуск.
У середу китайська компанія з комерційного запуску здійснила свою другу орбітальну місію, відправивши на орбіту рекордні 26 супутників.
Наприкінці травня 2023 року будуть повністю зібрані основні частини та вузли ракети-носія Zhuque-2 (Yao-3), самостійно розробленої компанією LandSpace, і на ракетобудівній базі у Цзясіні буде розпочато роботи з остаточного складання.
Китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-15» у суботу о 21.29 за пекінським часом відстикувався від комплексу китайської космічної станції Тяньгун. Про це повідомила Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
Китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-16» у вівторок успішно здійснив стикування з комбінацією космічної станції, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
Китай успішно запустив 30 травня ракету-носій Чанчжен 2F/G (Long March 2F/G) з пілотованим космічним кораблем «Шеньчжоу-16» до своєї космічної станції Тяньгун з трьома тайконавтами (астронавтами) на борту.
29 травня в Пекіні Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) оголосила про збір пропозицій щодо розробки першого китайського пілотованого місяцехода, який керуватиметься двома космонавтами.
Згідно з планом, члени екіпажу пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-16» проведуть на орбіті великомасштабні експерименти та випробування у різних галузях, повідомив заступник директора Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) Лінь Сіцан у понеділок на прес-конференції.
Китайські космонавти Цзін Хайпен, Чжу Янчжу та Гуй Хайчао вирушать для виконання космічної місії «Шеньчжоу-16», повідомила в понеділок Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА).
Запуск ракети Space Pioneer Tianlong-2, що працює на вугільному авіаційному гасі, вітають як прорив аерокосмічної галузі. Інновація може забезпечити безпечну, ефективну та сталу енергію для аерокосмічної промисловості Китаю.
Космічний телескоп «Тяньлінь» (天邻 Небесний сусід), що розробляється Китаєм, буде оснащений спектральним аналізатором для визначення наявності води, кисню та озону на планетах у навколишніх сонячних системах. Ці дані допоможуть встановити, чи існують довкола сусідніх зірок планети, здатні підтримувати життя.
Як повідомило Китайське національне космічне управління (CNSA), супутник було запущено о 16:00 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2С» («Великий похід 2С» або Long March 2C) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю і успішно виведено на задану орбіту.
Вранці 17 травня в складальному цеху Anhui Xinghe Power Technology Co. Ltd. офіційно презентували рідинну ракету Galaxy Energy заввишки 49 метрів. Це знаменує офіційний початок роботи найбільшої приватної багаторазової промислової бази комерційної рідинної ракети в Китаї в Сучжоу.
