Китай успішно повернув свій перший багаторазовий випробувальний супутник Shijian-19, що повертається, на посадковий майданчик Дунфен у пустелі Гобі в автономному районі Внутрішня Монголія на півночі Китаю в п'ятницю, повідомило Китайське національне космічне управління.
У Китаї 10 жовтня 2024 року запустили ракету Long March 3B («Чанчжен-3Б»). Старт здійснили з другого пускового комплексу (LC-2) Центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 181-й космічний запуск у 2024 році.
Китайська ракета Long March 12, нова розробка Шанхайської академії технології космічних польотів, відновила випробування після супертайфуну «Яги».
Дев'ятнадцята за рахунком місія космічного корабля «Шеньчжоу-19», як заявляють у китайських ЗМІ з посиланням на Китайське національне космічне управління, має відправитися на станцію «Тяньгун» уже наприкінці жовтня.
Роботи зі створення супутника, призначеного для дослідження сонячного вітру, повністю завершилися в Китаї в п'ятницю, що стало новою віхою в китайсько-європейській космічній місії.
У рамках амбітного проекту освоєння Місяця, Китай активно готується до першої пілотованої місячної місії. Одним із ключових аспектів програми є розробка місячних скафандрів для астронавтів, яким доведеться працювати в суворих умовах супутника Землі. Канцелярія програми пілотованої космонавтики (China Manned Space Agency або CMSA) починає кампанію зі збору назв для місячного скафандра.
27 вересня 2024 року о 13:30 за київським часом Китай успішно провів запуск ракети-носія Long March 2D (Changzheng-2D) з космодрому Цзюцюань. На борту перебував перший супутник, що повертається, для проведення експериментів Shijian-19. Цей пуск є важливою подією в історії китайської космонавтики, оскільки він демонструє зростаючі можливості Китаю в галузі космічних технологій.
Китай 27 вересня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2D («Чанчжен-2Г») зі стартового майданчика 4 (SLS-2/603) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 177-й космічний запуск у 2024 році.
У рамках китайського проєкту з освоєння Місяця після місії Chang'e-6 буде запущено ще дві місії, щоб закласти основу для міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS), оголосило у вівторок Китайське національне космічне управління (CNSA).
Китайська компанія CAS Space відправила у четвертий орбітальний політ свою ракету Kinetica-1 Y4 (Lijian-1) 25 вересня 2024 року. Запуск відбувся з Центру запуску супутників Цзюцюань. Це був 174-й космічний запуск у 2024 році.
Китай працює над забезпеченням більш різноманітного асортименту продуктів харчування для майбутніх місій з дослідження далекого космосу. Про це повідомили на 2-му форумі «Рубежі космічної медицини», що проходить у місті Ханчжоу в провінції Чжецзян у Східному Китаї.
Китайська компанія Chinarocket 24 вересня 2024 року запустила чотириступеневу твердопаливну комерційну ракету-носій Smart Dragon-3 (SD-3) Y4 з морського стартового майданчика в провінції Шаньдун. Це 173-й космічний запуск у 2024 році.
22 вересня 2024 року китайська приватна ракетобудівна компанія Deep Blue Aerospace провела висотне випробування апарату вертикального зльоту і вертикальної посадки VTVL-1 Nebula 1 вперше з підйомом на висоту 10 км. Хоча більша частина випробувань була завершена успішно, на апарат чекала жорстка посадка.
Китайська компанія ExPace 20 вересня 2024 року запустила ракету-носій Kuaizhou-1A (KZ-1A) з чотирма новими супутниками, які увійдуть до угруповання «Тяньці». Старт відбувся з мобільної пускової установки в Центрі супутникових запусків Січан. Це 170-й космічний запуск у 2024 році.
Китай 20 вересня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2D («Чанчжен-2Г») зі стартового комплексу 9 (LC-9) Центру супутникових запусків Тайюань. Це 169-й космічний запуск у 2024 році.
У Китаї 19 вересня 2024 року запустили ракету Long March 3B YZ-1 («Чанчжен-3Б»). Старт здійснили з другого пускового комплексу (LC-2) Центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 168-й космічний запуск у 2024 році.
Китайський місяцехід Yutu-2 у вівторок передав знімки місячної поверхні з дальнього боку Місяця, повідомляє China Media Group (CMG). Наразі ровер подолав 1 613 метрів, ставши місяцеходом на Місяці, який функціонує найдовше.
Як повідомляє новинне агентство Сіньхуа, китайська спільна група вчених у вівторок опублікувала першу дослідницьку роботу, присвячену зразкам ґрунту, отриманим під час місії Chang'e-6 з дальнього боку Місяця.
Компанія LandSpace, що спеціалізується на комерційних запусках, оголосила про завершення випробувань апарату вертикального зльоту і вертикальної посадки VTVL-1, який успішно піднявся і приземлився в Центрі запуску супутників Цзюцюань.
Космічне агентство Сенегалу 5 вересня підписало угоду про співпрацю з Міжнародною місячною дослідницькою станцією (ILRS), поповнивши лави учасників проєкту, очолюваного Китаєм.
Китайські дослідники всерйоз розглядають можливість виявлення і використання лавових трубок на Місяці, оскільки Китай планує створення великої місячної бази.
Китай планує запустити місію «Тяньвень-3» в рамках двох запусків приблизно у 2028 році з метою збору зразків з Марса і їх відправки на Землю, повідомив у четвер головний конструктор китайської місії в цій галузі Лю Цзічжун.
Китай 5 вересня 2024 року запустив ракету Long March 6 (Чанчжен 6) з 10 супутниками, що входять в угруповання «Цзілі 03», зі стартового комплексу 16 Центру запуску супутників Тайюань. Це 159-й космічний запуск у 2024 році.
У Китаї 3 вересня 2024 року запустили ракету-носій Long March 4B («Чанчжен-4Б») зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру супутникових запусків, розташованого в міському повіті Січан, провінції Сичуань. Це 156-й космічний запуск у 2024 році.
У китайській соціальній мережі weibo.com повідомляють, що китайська компанія Galactic Energy 29 серпня 2024 року успішно здійснила комерційний запуск ракети Ceres-1S Y3 з морської платформи в Жовтому морі поблизу провінції Шаньдун на сході Китаю. Це 153-й космічний запуск у 2024 році.
Китай «вивів» два своїх експериментальних супутники DRO-A і DRO-B на навколомісячну ретроградну орбіту за п'ять місяців після того, як вони опинилися в підвішеному стані через те, що верхній ступінь ракети-носія не спрацював належним чином. Про це повідомила газета South China Morning Post.
Китайські дослідники розробили новий метод масового отримання води шляхом реакції між місячним реголітом і ендогенним воднем. Їхнє дослідження було опубліковано в журналі The Innovation у четвер.
У Китаї 22 серпня 2024 року здійснили запуск ракети Long March 7A Y7 (Чанчжен-7А) зі стартового майданчика 201 космодрому Веньчан. Це 151-й космічний запуск у 2024 році.
Китайські вчені розробили магнітну установку, щоб забезпечити економічно ефективний спосіб відправки ресурсів, видобутих на місячній поверхні, назад на Землю. Її орієнтовна вартість становить $18 млрд.
Китай 16 серпня 2024 року запустив ракету-носій Long March 4B Y72 («Чанчжен-4Б») зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру супутникових запусків, розташованого в міському повіті Січан, провінції Сичуань. Це 148-й космічний запуск у 2024 році.
Розгінний ступінь китайської ракети, що розірвався в космосі цього тижня, утворив понад 700 уламків, наражаючи на ризик небезпечних зіткнень понад 1000 супутників та інших об'єктів у районі орбіти Землі з високим трафіком, повідомили в п'ятницю аналітики.
Китай 6 серпня 2024 року успішно запустив ракету Long March 6A (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань (Китайська Народна Республіка). Це 140-й космічний запуск у 2024 році.
У Китаї 1 серпня 2024 року запустили ракету Long March 3B («Чанчжен-3Б») із супутником інтернет-зв'язку WHG-02. Старт здійснено з другого пускового комплексу (LC-2) Центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 135-й космічний запуск у 2024 році.
Китайські вчені пропонують інфраструктуру навколомісячного простору для підтримки освоєння Місяця, розвитку космічної промисловості країни і міжнародного співробітництва.
У Харбіні (північно-східний Китай) проходив масштабний захід, присвячений Міжнародному дню Місяця, який відзначають щорічно 20 липня.
Рентгенівський телескоп Einstein Probe (EP) пройшов важливий іспит і дістав офіційний дозвіл приступити до виконання своїх номінальних оперативних завдань із дослідження і спостереження динамічного рентгенівського Всесвіту.
Розташування місячної бази на глибині в три метри дасть змогу загону колонізаторів прожити 22 роки без перевищення допустимих меж опромінення, підрахували китайські дослідники.
Група китайських учених виявила в доставлених зондом «Чан'е-5» зразках місячного ґрунту мінерал, молекулярна структура якого збагачена водою.
Китай має намір налагодити співпрацю з 50 країнами в рамках програми створення місячної бази ILRS на південному полюсі і продовжує залучати партнерів.
Китай має намір розширити свої можливості із запуску космічних апаратів, у зв'язку з чим у новому комерційному центрі космічних запусків триває підготовка до першого запуску ракети Long March 12.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету-носій Long March 4B (Чанчжен 4Б) Y58 зі стартового комплексу 9 Центру супутникових запусків Тайюань 19 липня 2024 року. Це 130-й космічний запуск у 2024 році.
У своєму виступі 15 липня в Комітеті з космічних досліджень (COSPAR) 45-ї Наукової асамблеї, що проходить зараз у Південній Кореї, Лі Мінгтао з Національного центру космічної науки Китайської академії наук сказав, що 2027 рік — це нова дата запуску місії, яка відправить один космічний апарат для зіткнення з невеликим астероїдом, а інший — для спостереження за зіткненням.
Згідно з повідомленням китайського новинного агентства "Сіньхуа", у Пекіні розпочалося будівництво проєкту "ракетний проспект", метою якого є створення дослідницького і виробничого центру для розвитку комерційної аерокосмічної промисловості.
Російське агентство ТАСС повідомляє, що дослідницький центр імені М. В. Келдиша, який входить до Роскосмосу, спільно з Академією технологій космічних двигунів Китаю створить міжнародну лабораторію для досліджень і розробок ракетної техніки. Відповідний меморандум про взаєморозуміння було підписано Центром Келдиша, МФТІ та Шанхайським інститутом космічних двигунів, повідомили в Роскосмосі.
Запланований на 11 липня 2024 року сьомий запуск комерційної твердопаливної ракети-носія "Гіпербола-1" (Hyperbola-1) Y8 (також відомої як Shuangquxian-1 (SQX-1)) китайської компанії i-space (Beijing Interstellar Glory Space Technology Ltd) із Центру запусків супутників Цзюцюань закінчився невдачею.
Казахстан підписав меморандум про співпрацю в рамках китайської програми ILRS, а також вивчить можливість комерційного використання космодромів обох країн.
Китай 5 липня 2024 року здійснив запуск ракети Long March 6A (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань (Китайська Народна Республіка). Це 126-й космічний запуск у 2024 році.
Члени екіпажу пілотованого космічного корабля Шеньчжоу-18, які наразі перебувають на борту китайської космічної станції Тяньгун, здійснили другий вихід у відкритий космос, повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) у середу.
Перший у Китаї стартовий комерційний майданчик для запуску космічних апаратів у провінції Хайнань на півдні Китаю готовий до роботи станом на неділю, завершивши імітаційну репетицію запуску ракети з використанням двох стартових майданчиків.
Провідний американський вчений-ракетник стверджує, що США та їхні союзники-однодумці ще мають можливість завадити стрімкому освоєнню космосу Китаєм, яке залежить від постійних іноземних інвестицій, і запобігти потенційній війні в космосі.
