Китайський супутник для дослідження Сонця передав своє перше зображення зірки з моменту його відправлення в космос у жовтні, повідомила розташована у східнокитайській провінції Цзянсу обсерваторія Цзицзіньшань при Академії наук Китаю.
Головний розробник місячної програми каже, що Китай працює над системою для забезпечення «довгострокових енергетичних потреб» місячної станції. Базова конфігурація станції включатиме посадковий модуль, хоппер, орбітальний апарат і лунохід, який буде заряджатися ядерною енергією.
У той час як NASA США проводить запуск ракети-носія SLS з місією «Artemis I» з першим амбіційним польотом корабля Orion та, зрештою, посадкою екіпажу на Марс, Китай демонструє модель пілотованої ракети-носія нового покоління країни на 14-ій Китайській міжнародній авіаційній та аерокосмічній виставці в Чжухаї, що у південнокитайській провінції Гуандун.
У Китаї відбулися випробування двигуна для супер-ракети власного виробництва. За задумом, за допомогою двигуна YF-130 ракета буде здатна виводити на орбіту до 140 тонн корисного навантаження. Для порівняння, вага всіх модулів нової китайської орбітальної станції «Тяньгун» — 90 тонн. Тяга нового двигуна складає 500 тонн, що перевищує тягу російського РД-180 — найпотужнішого двигуна у світі зараз. Це також у 4 рази більше, ніж показник найпотужнішого китайського двигуна на сьогодні — 120 тонн.
Раніше повідомлялося, що перший запуск ракети SD-3 заплановано на кінець листопада, і серед корисного навантаження знаходиться 6U супутник під назвою CAS-5A.
Китай у середу запустив ракету-носій Гушеньсін-1 Y4 («Церера-1 Y4» або «Ceres-1 Y4»), яка вивела в космос п'ять комерційних супутників. Ракета-носій стартувала о 14:20 пекінському часу з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, доставивши п'ять космічних апаратів Цзилінь-1 Гаофень 03D на заплановану орбіту.
Китай успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування сімейства «Яогань-34» з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю о 09:38 за пекінським часом у вівторок.
Китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-4», який використовувався для підтримки пілотованої космічної місії «Шеньчжоу-14», у вівторок знову увійшов в атмосферу Землі контрольованим чином, повідомили у понеділок у китайському космічному агентстві CMSA.
Китайська компанія China Siwei Surveying and Mapping Technology (CSSMT) до 2025 року побудує систему комерційних супутників дистанційного зондування нового покоління. Про це повідомила газета «Кецзі жибао».
Китайські вчені створили карту гірських порід Місяця з високою роздільною здатністю, надавши детальну інформацію про склад і розподіл матеріалів на поверхні Місяця. Випущена в масштабі 1:2500000 карта всього Місяця є результатом 10-річного дослідження, проведеного дослідниками з Університету Шаньдун, Китайської академії наук та інших установ. Він фіксує літологічні особливості 17 типів місячних порід.
Як передає Сіньхуа, китайська космічна вантажівка «Тяньчжоу-5» готова стартувати з космодрому Веньчан, який розташовано у провінції Хайнань, у Південному Китаї. Запуск «Тяньчжоу-5» стане останнім цьогорічним стартом з цього космодрому.
Уламки китайської ракети було виявлено в морі біля берегів двох провінцій Філіппін. Космічне агентство країни наполягає на тому, щоб Маніла ратифікувала конвенції ООН, які дозволяють людям добиватися компенсації за шкоду або каліцтво, отримані в результаті космічних запусків.
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) готує політ до своєї космічної станції Тяньгун-3 вантажного корабля Тяньчжоу-5 для поповнення запасів та доставки корисних вантажів. Запуск двоступеневої ракети Чанчжен-7 має стартувати з космодрому Веньчан на острові Хайнань орієнтовно 12 листопада 2022 року. Замовником є Китайське національне космічне управління (CNSA).
У Китаї завершилися перші випробування рідинного ракетного двигуна, який має найбільшу в країні тягу. Про це сьогодні повідомила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC), яка стала розробником цього двигуна.
За даними Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA), лабораторний модуль «Ментянь» успішно стикувався з китайським космічним «небесним палацем» (станцією «Тяньгун»).
Китай у понеділок за допомогою ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4 або «Великий похід-5B Y4») запустив лабораторний модуль «Ментянь», що означає перехід на завершальну стадію будівництва китайської космічної станції «Тяньгун» («Небесний палац»).
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) успішно запустила секретний супутник Шиянь-20В (Shiyan-20C) на низьку навколоземну орбіту. Чанчжен 2Г, запущений із місця 9401 (SLS-2) у Центрі запуску супутників Цзюцюань у Китаї, стартував о 9:01 ранку за місцевим часом (01:01 UTC) 29 жовтня.
Китайська комерційна компанія Changguang Satellite Technology, виробник і оператор супутників, що базується в Чанчуні, провінція Цзілінь на північному сході Китаю, заявляє, що розширить своє угруповання Jilin-1, що будується, зі 138 до 300 супутників.
Зібраний блок лабораторного модуля «Ментянь» китайської космічної станції та ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4) було доставлено в зону запуску космодрому Веньчан в острівній провінції Хайнань, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА) у вівторок.
Група вчених з Китаю проаналізувала місячні зразки, які пригнав на Землю китайський апарат «Чан'є-5», і запропонувала новий механізм того, як 2 млрд років тому на небесному тілі, яке поступово охолоджувалося, сформувалися молоді вулкани.
«Небесне око Китаю», FAST (китайський сферичний радіотелескоп з п'ятисотметровою апертурою) виявило величезну структуру атомарного газу у Всесвіті. Відкриття було зроблено, коли вчені направили найбільший у світі радіотелескоп FAST у напрямку Квінтет Стефана, групи з п'яти галактик, чотири з яких утворюють компактну групу.
Китай завершив випробування найпотужнішого вітчизняного вакуумного двигуна на рідкому киснево-метановому паливі, призначеного для комерційної ракети-носія. Про це повідомила сьогодні компанія-розробник. Розроблений китайською приватною ракетною компанією LandSpace двигун під кодовою назвою TQ-15A має вакуумну тягу до 836 кілоньютонів.
Китай успішно запуляв у космос новий супутник дистанційного зондування «Yaogan-36» з космодрому Січан, що в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Стартував за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March 2D») у суботу 15 жовтня 2022 року о 03:12 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.
Китай рано вранці в четвер запустив новий супутник з космодрому Тайюань в провінції Шаньсі у Північному Китаї. В основному, супутник буде використовуватися для оперативного дистанційного зондування з метою попередження стихійних лих, управління надзвичайними ситуаціями та моніторингу довкілля.
11 жовтня 2022 року ракету-носій «Чанчжен-7 Y6» (Великий похід-7 Y6), якою запустять в космос китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-5», у вівторок доставили на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань у південному Китаї.
Другий лабораторний модуль «Ментянь» для китайської космічної станції в неділю було заправлено паливом, каже в понеділок канцелярія Програми пілотованої космонавтики Китаю. За інформацією відомства, складання та випробування модуля «Ментянь» було проведено після його доставки на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань на півдні Китаю.
У неділю 9 жовтня о 07:43 за пекінським часом Китай провів успішний запуск обсерваторії космічного базування для дослідження Сонця Advanced Space-based Solar Observatory (ASO-S). Стартували з космодрому Цзюцюань у північно-західій провінції країни. Пишуть, що це новий етап для Китаю на шляху розкриття секретів Сонця. Обсерваторію названо «Куафу-1» на честь велетня з китайської міфології, який невпинно ганявся за Сонцем.
Запуск був успішним. Два експериментальні супутники CentiSpace-S5/S6, оснащені системою посилення супутникової навігації LEO, стартували о 21:10 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-11» («Великий похід-11»), після чого успішно вийшли на задану орбіту.
Автори звіту Центру стратегічних та міжнародних досліджень CSIS (аналітичний інститут США, що базується у Вашингтоні, в окрузі Колумбія) вважають, що південно-американські наземні супутникові станції можуть бути використані Китаєм для стеження за США та перехоплення конфіденційної інформації.
Група дослідників, що складається з китайських і зарубіжних учених, точно виміряла масу Чумацького Шляху, заявивши, що вона приблизно в 550 мільярдів разів перевищує масу Сонця, а результати дослідження опублікeвали в британському науковому журналі «Monthly Notices» Королівського астрономічного товариства.
За повідомленням агентства Xinhua 2 жовтня почався відбір до четвертої групи китайських космонавтів резерву. Про це заявили сьогодні в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю.
Сьогодні о 21:38 за пекінським часом Китай запустив у космос супутник дистанційного зондування «Яогань-36». Апарат був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Д» (Long March 2D) з космодрому Січан у провінції Сичуань у Південно-Західному Китаї та успішно вийшов на задану орбіту.
Ще три нові китайські супутники у вівторок були запущені в космос за допомогою ракети-носія «Чанчжен-6» (Великий похід-6).
У неділю 25 вересня Китай успішно запустив два нових супутники «Шиянь-14» та «Шиянь-15». Старт відбувся з космодрому Тайюань, розташованого в провінції Шаньсі у Північному Китаї. Супутники були запущені о 06:55 за пекінським часом (або 1:55 за київським) за допомогою ракети-носія «Куайчжоу-1А» та успішно виведені на задані орбіти.
За повідомленням агентства Сіньхуа, 25 вересня 2019 року з космодрому Цзюцюань, що розташовано на північному заході Китаю, вранці о 08:54 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March-2D») було здійснено успішний запуск супутника серії «Юньхай-1».
