Китайські вчені створили карту гірських порід Місяця з високою роздільною здатністю, надавши детальну інформацію про склад і розподіл матеріалів на поверхні Місяця. Випущена в масштабі 1:2500000 карта всього Місяця є результатом 10-річного дослідження, проведеного дослідниками з Університету Шаньдун, Китайської академії наук та інших установ. Він фіксує літологічні особливості 17 типів місячних порід.
Як передає Сіньхуа, китайська космічна вантажівка «Тяньчжоу-5» готова стартувати з космодрому Веньчан, який розташовано у провінції Хайнань, у Південному Китаї. Запуск «Тяньчжоу-5» стане останнім цьогорічним стартом з цього космодрому.
Уламки китайської ракети було виявлено в морі біля берегів двох провінцій Філіппін. Космічне агентство країни наполягає на тому, щоб Маніла ратифікувала конвенції ООН, які дозволяють людям добиватися компенсації за шкоду або каліцтво, отримані в результаті космічних запусків.
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) готує політ до своєї космічної станції Тяньгун-3 вантажного корабля Тяньчжоу-5 для поповнення запасів та доставки корисних вантажів. Запуск двоступеневої ракети Чанчжен-7 має стартувати з космодрому Веньчан на острові Хайнань орієнтовно 12 листопада 2022 року. Замовником є Китайське національне космічне управління (CNSA).
У Китаї завершилися перші випробування рідинного ракетного двигуна, який має найбільшу в країні тягу. Про це сьогодні повідомила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC), яка стала розробником цього двигуна.
За даними Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA), лабораторний модуль «Ментянь» успішно стикувався з китайським космічним «небесним палацем» (станцією «Тяньгун»).
Китай у понеділок за допомогою ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4 або «Великий похід-5B Y4») запустив лабораторний модуль «Ментянь», що означає перехід на завершальну стадію будівництва китайської космічної станції «Тяньгун» («Небесний палац»).
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) успішно запустила секретний супутник Шиянь-20В (Shiyan-20C) на низьку навколоземну орбіту. Чанчжен 2Г, запущений із місця 9401 (SLS-2) у Центрі запуску супутників Цзюцюань у Китаї, стартував о 9:01 ранку за місцевим часом (01:01 UTC) 29 жовтня.
Китайська комерційна компанія Changguang Satellite Technology, виробник і оператор супутників, що базується в Чанчуні, провінція Цзілінь на північному сході Китаю, заявляє, що розширить своє угруповання Jilin-1, що будується, зі 138 до 300 супутників.
Зібраний блок лабораторного модуля «Ментянь» китайської космічної станції та ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4) було доставлено в зону запуску космодрому Веньчан в острівній провінції Хайнань, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА) у вівторок.
Група вчених з Китаю проаналізувала місячні зразки, які пригнав на Землю китайський апарат «Чан'є-5», і запропонувала новий механізм того, як 2 млрд років тому на небесному тілі, яке поступово охолоджувалося, сформувалися молоді вулкани.
«Небесне око Китаю», FAST (китайський сферичний радіотелескоп з п'ятисотметровою апертурою) виявило величезну структуру атомарного газу у Всесвіті. Відкриття було зроблено, коли вчені направили найбільший у світі радіотелескоп FAST у напрямку Квінтет Стефана, групи з п'яти галактик, чотири з яких утворюють компактну групу.
Китай завершив випробування найпотужнішого вітчизняного вакуумного двигуна на рідкому киснево-метановому паливі, призначеного для комерційної ракети-носія. Про це повідомила сьогодні компанія-розробник. Розроблений китайською приватною ракетною компанією LandSpace двигун під кодовою назвою TQ-15A має вакуумну тягу до 836 кілоньютонів.
Китай успішно запуляв у космос новий супутник дистанційного зондування «Yaogan-36» з космодрому Січан, що в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Стартував за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March 2D») у суботу 15 жовтня 2022 року о 03:12 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.
Китай рано вранці в четвер запустив новий супутник з космодрому Тайюань в провінції Шаньсі у Північному Китаї. В основному, супутник буде використовуватися для оперативного дистанційного зондування з метою попередження стихійних лих, управління надзвичайними ситуаціями та моніторингу довкілля.
11 жовтня 2022 року ракету-носій «Чанчжен-7 Y6» (Великий похід-7 Y6), якою запустять в космос китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-5», у вівторок доставили на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань у південному Китаї.
Другий лабораторний модуль «Ментянь» для китайської космічної станції в неділю було заправлено паливом, каже в понеділок канцелярія Програми пілотованої космонавтики Китаю. За інформацією відомства, складання та випробування модуля «Ментянь» було проведено після його доставки на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань на півдні Китаю.
У неділю 9 жовтня о 07:43 за пекінським часом Китай провів успішний запуск обсерваторії космічного базування для дослідження Сонця Advanced Space-based Solar Observatory (ASO-S). Стартували з космодрому Цзюцюань у північно-західій провінції країни. Пишуть, що це новий етап для Китаю на шляху розкриття секретів Сонця. Обсерваторію названо «Куафу-1» на честь велетня з китайської міфології, який невпинно ганявся за Сонцем.
Запуск був успішним. Два експериментальні супутники CentiSpace-S5/S6, оснащені системою посилення супутникової навігації LEO, стартували о 21:10 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-11» («Великий похід-11»), після чого успішно вийшли на задану орбіту.
Автори звіту Центру стратегічних та міжнародних досліджень CSIS (аналітичний інститут США, що базується у Вашингтоні, в окрузі Колумбія) вважають, що південно-американські наземні супутникові станції можуть бути використані Китаєм для стеження за США та перехоплення конфіденційної інформації.
Група дослідників, що складається з китайських і зарубіжних учених, точно виміряла масу Чумацького Шляху, заявивши, що вона приблизно в 550 мільярдів разів перевищує масу Сонця, а результати дослідження опублікeвали в британському науковому журналі «Monthly Notices» Королівського астрономічного товариства.
За повідомленням агентства Xinhua 2 жовтня почався відбір до четвертої групи китайських космонавтів резерву. Про це заявили сьогодні в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю.
За повідомленнями агентства Сіньхуа китайський марсохід «Чжужун» (Zhurong), який було запущено 22 липня 2020 року разом з автоматизованою міжпланетною станцією (АМС) «Tianwen-1», автоматично вийде зі сплячого режиму в грудні.
Сьогодні о 21:38 за пекінським часом Китай запустив у космос супутник дистанційного зондування «Яогань-36». Апарат був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Д» (Long March 2D) з космодрому Січан у провінції Сичуань у Південно-Західному Китаї та успішно вийшов на задану орбіту.
Ще три нові китайські супутники у вівторок були запущені в космос за допомогою ракети-носія «Чанчжен-6» (Великий похід-6).
У неділю 25 вересня Китай успішно запустив два нових супутники «Шиянь-14» та «Шиянь-15». Старт відбувся з космодрому Тайюань, розташованого в провінції Шаньсі у Північному Китаї. Супутники були запущені о 06:55 за пекінським часом (або 1:55 за київським) за допомогою ракети-носія «Куайчжоу-1А» та успішно виведені на задані орбіти.
За повідомленням агентства Сіньхуа, 25 вересня 2019 року з космодрому Цзюцюань, що розташовано на північному заході Китаю, вранці о 08:54 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March-2D») було здійснено успішний запуск супутника серії «Юньхай-1».
