На цьому яскравому зображенні, зробленому космічним телескопом Hubble NASA/ESA, зображено Z 229-15, небесний об’єкт, який знаходиться на відстані приблизно 390 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Ліри.
У Роскосмосі додали, що в курсі планів Європейського космічного агентства запустити марсохід без участі Росії у жовтні 2028 року.
За словами вчених, астероїд розміром з олімпійський басейн має невеликий шанс впасти на Землю в День Святого Валентина через 23 роки.
Чи допоможе мережа космічних електростанцій вирішити енергетичну кризу? Ідея не нова, але до сих пір її не було реалізовано в силу багатьох причин. Головне, що заважало — це висока вартість транспортування у космос необхідного обладнання. Але зараз, коли доступ у космос став набагато простіший і дешевший, отримання енергії з Сонця може зрушити з мертвої точки.
Цей рік розпочався з приємної можливості візуалізації для Solar Orbiter та можливості подальшого покращення якості його даних. 3 січня 2023 року внутрішня планета Меркурій перетнула поле зору зонду, в результаті чого транзит Меркурія з'явився як ідеально чорне коло, що рухається по обличчю сонця.
Місія ЄКА «Евклід» проходить останнє випробування перед запуском у липні 2023 року. Таке тестування є звичайним для космічних кораблів. Уся електроніка випромінює певну форму електромагнітних хвиль, які можуть створювати перешкоди іншим пристроям. Електроніка космічного корабля може спричиняти подібні перешкоди, але в космосі такі перешкоди можуть мати катастрофічні наслідки, тому всі системи необхідно перевірити перед запуском.
Астероїди, як і зірки, помітні тільки вночі. У сяйві нашого Сонця прихована невідома кількість астероїдів на шляху, який ми не можемо відстежити, багато з яких можуть прямувати до Землі, а ми просто не знаємо про це. Запланована місія ESA NEOMIR буде розташована між Землею та Сонцем і діятиме як система раннього попередження про астероїди розміром 20 метрів і більше, які неможливо побачити з Землі.
У рамках спільного комплексного проекту під назвою SMILE (Solar Wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer), реалізованого Академією наук Китаю (АНК) спільно з Європейським космічним агентством (ЕКА), було успішно завершено випробування ракети-носія зі супутником.
Під час перерви в дослідженні планет навколо інших зірок місія ESA ExOPlanet Satellite (Cheops) спостерігала карликову планету в нашій Сонячній системі та зробила вирішальний внесок у відкриття щільного кільця матеріалу навколо неї.
Останнім часом Європейське космічне агентство (ЕКА) все більше співпрацює з НАСА та Заходом. Майже шість років тому ЕКА здивувало своїх давніх партнерів з NASA, а також дипломатичних чиновників у Білому домі, оголосивши, що деякі з його астронавтів тренуються разом з китайськими астронавтами. Метою було відправити європейських астронавтів на китайську космічну станцію Tiangong до 2022 року.
Hera — це планетарна захисна місія, яка розробляється в рамках програми Asteroid Impact & Deflection Assessment (AIDA) — поєднання програм Double Asteroid Redirection Test (DART), розробленої NASA для зіткнення з астероїдом, та Asteroid Impact Mission (AIM), розробленої ЄКА, — для спостерігання космічного польоту.
Космічний апарат ESA Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) упаковується для транспортування до європейського космодрому у Французькій Гвіані.
Багато чого відбувається на Юпітері з його гігантськими штормами, потужними вітрами, полярними сяйвами та екстремальними умовами температури та тиску. Тепер космічний телескоп NASA/ESA/CSA Джеймса Вебба (JWST) зробив нові зображення планети. Спостереження JWST за Юпітером дадуть вченим ще більше підказок до внутрішнього життя Юпітера.
Останніми запусками наприкінці цього року, які були 63-ім та 64-им, Китай завершує свій найуспішніший рік космічних польотів: передостанній супутник Gaofen-11 був запущений 27 грудня, Shiyan 10-02 — 29 грудня. У 2022 році супутники дистанційного зондування, такі як Gaofen, були звичним явищем на китайських ракетах, але це також був рік комерційних запусків і значного розширення космічної станції Tiangong.
Перший європейський супутник Meteosat Third Generation Imager-1 (MTG-I1) піднявся ракетою Ariane 5 з європейського космодрому Куру у Французькій Гвіані 13 грудня о 21:20 за центральноєвропейським часом.
13 грудня в небо підніметься перший супутник нового покоління з серії космічних апаратів, які створять революцію в прогнозуванні погоди в Європі. ESA та Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників (Eumetsat) пропонують приєднатися до прямого ефіру трансляції запуску першого з таких супутників Meteosat третього покоління.
Космічний корабель NASA Orion приземляється у Тихий океан, на захід від Нижньої Каліфорнії, о 9:40 ранку за тихоокеанським стандартним часом у неділю після рекордної місії, пролетівши понад 1,4 мільйона миль по шляху навколо Місяця та безпечно повернувшись на Землю, завершивши місію «Artemis I» і льотні випробування.
Перший в Європі супутник Meteosat Third Generation Imager (MTG-I1), старт якого призначено на 13 грудня, розміщено в обтічнику ракети Ariane 5, який захищає супутник під час першої частини запуску. В обтічнику також розміщено два «супутні» супутники: Intelsat Galaxy-35 та 36.
У понеділок 5 грудня о 17:43 за центральноєвропейським часом європейський службовий модуль для Orion запустив свій головний двигун на відстані менш ніж 127 км від поверхні Місяця, щоб навести космічний корабель місії Artemis на курс зустріч із Землею.
Європейське космічне агентство (ЄКА) оголосило імена кандидатів, відібраних для участі у програмі підготовки астронавтів, а також затвердило збільшення свого трирічного бюджету до 17 млрд. євро. Ці рішення були оголошені на нараді міністрів 22 країн, що входять в агентство, що завершилася 23 листопада в Парижі. До європейського загону астронавтів, де перебуває улюбленець французів Тома Песке, потрапила його співвітчизниця — Софі Адено, єдина у Франції пілот-випробувач гелікоптерів. Астронавти нового набору розпочнуть підготовку наступного року для польоту на орбіту не раніше 2026 року.
«Artemis I» не лише запустив космічний корабель Orion на Місяць, але й 10 6U кубсатів, більшість із яких масою близько 14 кілограмів, які були викинуті з верхнього блоку проміжного кріогенного рухового ступеня (ICPS) після запуску.
Сонячні затемнення, мабуть вже звичне явище для багатьох жителів нашої планети. Особливо, коли точно зрозуміло його природу. Але все одно очі так і тягнуться вгору, щоб подивитись на це видовище, яке виникає внаслідок перекриття Місяцем сонячного диску.
Європейське космічне агентство ще 28 лютого заявило, що «дуже малоймовірно», що місія ExoMars запуститься у вересні цього року через санкції проти Росії через її вторгнення в Україну. У короткій заяві ESA майже виключило запуск, який був запланований на кінець вересня, місії ExoMars на ракеті-носії «Протон» з космодрому Байконур, викликаючи питання про те, коли та чи почнеться місія.
Європейське космічне агентство зараз планує запустити космічний телескоп і місію до астероїдів на ракетах «Falcon-9» через втрату доступу до кораблів «Союз» та затримки з впровадженням «Ariane 6». На брифінгу для преси 20 жовтня після засідання Ради ESA генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер заявив, що агентство вирішило запустити на Falcon 9 астрофізичну місію Euclid у 2023 році та астероїдну місію Hera у 2024 році.
Ariane 6, нова система запуску великої вантажопідйомності, яка розробляється Європейським космічним агентством, здійснить свій перший політ уже в четвертому кварталі 2023 року. Під час брифінгу для ЗМІ, який зібрався 19 жовтня в штаб-квартирі ESA в Парижі, генеральний директор Йозеф Ашбахер сказав, що протягом останніх кількох місяців було досягнуто достатнього прогресу, щоб передбачити перший політ у 4 кварталі 2023 року, а до того часу реалізувати три ключових етапи до квітня наступного року.
Після двотижневої переправи через Атлантику корабель з першим супутником третього покоління Meteosat пришвартувався до Паріакабо у Французькій Гвіані. Тепер у цілості та безпеці в одному з чистих приміщень космодрому інженери підготують його до старту ракетою Ariane 5 у грудні. Опинившись на геостаціонарній орбіті, цей новий супутник з двома новими високочутливими приладами обіцяє зміцнити лідерство Європи у прогнозуванні погоди.
Ракета-носій Falcon 9 1069-3, яка брала участь у місіях CRS-24 і Starlink 4-23, з Флориди вивела супутник Hotbird на геостаціонарну пересадкову орбіту. Запустили ракету в кінці вікна в суботу, 15 жовтня, о 1:22 ранку EDT (05:22 UTC). Falcon 9 стартував на схід на початкову паркувальну орбіту з кутом нахилу 28 градусів із космічного стартового комплексу 40 (SLC-40) на базі станції космічних сил на мисі Канаверал (CCSFS). Це стандарт для запусків на геосинхронну орбіту (GTO).
