Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) готує запуск важкої ракети Long March 10 (Чанчжен 10) зі стартового комплексу LC-301 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань.
Китайська приватна компанія AZSpace оголосила про плани запустити перший модуль своєї майбутньої комерційної космічної станції у другому кварталі 2026 року. Апарат DEAR-11 (迪迩十一号) пройде ключові випробування на орбіті, включаючи стикування з іншим модулем та повернення на Землю.
Китай провів випробування зі зближення та проведення операцій у безпосередній близькості (RPO) за участю прототипу вантажного космічного корабля «Цинчжоу» (Qingzhou) та супутника-цілі. Цей експеримент став важливим кроком на шляху до створення недорогої орбітальної інфраструктури для постачання китайської космічної станції «Тяньгун».
У Китаї 17 квітня здійснили запуск ракети Long March 4C Y41 (Чанчжен 4C) зі стартового комплексу 94 (SLS-2) Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого космодрому КНР, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 85-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія CAS Space 14 квітня здійснила 12-й запуск своєї ракети Kinetica-1 Y12 (Lijian-1). Запуск відбувся зі стартового майданчика 130 Центру запуску супутників Цзюцюань, найбільшого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 81-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китай провів комплексні передстартові випробування із заправленням (Wet Dress Rehearsal) нової ракети-носія Long March 10B, що може відкрити шлях до її першого запуску вже в найближчі тижні.
11 квітня китайська компанія ChinaRocket здійснила морський запуск своєї чотириступеневої твердопаливної комерційної ракети-носія Smart Dragon-3 (SD-3 або Jielong 3) з морського стартового майданчика в акваторії біля узбережжя міста Янцзян у південній китайській провінції Гуандун. Це 79-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 8 квітня здійснила запуск ракети Long March 6A Y17 (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань у провінції Шаньсі на півночі Китаю. Це 77-й орбітальний запуск у 2026 році.
Російська наука офіційно приєднується до однієї з найамбітніших місячних місій десятиліття. Як повідомив директор Інституту космічних досліджень (ІКІ) РАН академік Анатолій Петрукович, прилад PmL, призначений для моніторингу місячного пилу, вже відправлено до Китаю та пройшов інтеграцію до складу автоматичної станції «Чан'е-7» (Chang'e 7).
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) 7 квітня успішно здійснила запуск ракети середньої вантажопідйомності Long March 8 з комерційного стартового майданчика LC-1 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Це 76-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китай робить черговий крок у бік космічного майбутнього — і водночас викликає дедалі більше запитань у військових аналітиків по всьому світу. Йдеться про проєкт орбітальної сонячної електростанції, яка здатна передавати енергію на Землю… і, як тепер визнають самі розробники, виконувати набагато ширший спектр завдань.
Китайська комерційна космічна компанія CAS Space оголосила про плани провести перший запуск багаторазового суборбітального апарату Li Hong 2 у жовтні 2026 року. Одночасно компанія оприлюднила технічні характеристики апарату та відкрила глобальний запит на розміщення корисного навантаження для наукових експериментів.
Китайська приватна космічна компанія Space Pioneer 3 квітня здійснила перший запуск ракети Tianlong-3 Y1 («Тяньлун-3»). Старт відбувся з Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого і найвідомішого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі, провінція Ганьсу автономного району Внутрішня Монголія.
Китайська компанія CAS Space 30 березня успішно здійснила перший запуск своєї нової ракети Kinetica-2 (Lijian-2). Запуск відбувся зі стартового майданчика 140 Центру запуску супутників Цзюцюань, найбільшого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 67-й орбітальний запуск у 2026 році.
У Китаї 27 березня запустили ракету Long March 2С («Чанчжен-2С») зі стартового комплексу 94 (SLS-2) Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого космодрому КНР, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 65-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 26 березня здійснила запуск ракети Long March 2D Y105 (Чанчжен 2D) зі стартового комплексу LC-9 (Launch Complex 9) космодрому Тайюань (Taiyuan Satellite Launch Center) у провінції Шаньсі, Китай. Це 63-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайський космічний стартап Astronstone успішно завершив раунд фінансування Pre-A+, залучивши 29 мільйонів доларів, щоб просунутися до першого польоту своєї багаторазової двоступеневої ракети AS-1. Раунд очолили інвестиційні компанії Hillhouse Capital та Xingxiang Capital, а також взяли участь Minghui Zhiyuan, Qiancheng Capital, Tuofeng Capital і Zhisheng Ruiying, що підкреслює змішаний характер фінансової, державної та промислової підтримки в китайському комерційному космічному секторі.
Китай готується до проведення своєї першої місії з відхилення астероїда — одного з ключових елементів майбутньої системи планетарного захисту Землі. Запуск місії заплановано на кінець 2027 року.
22 березня китайська комерційна компанія Chinarocket здійснила черговий запуск чотириступеневої твердопаливної комерційної ракети-носія Smart Dragon-3 (SD-3 або Jielong 3) з морської стартової платформи Oriental Spaceport Launch Ship (Area 2). Це 61-й орбітальний запуск у 2026 році.
Міжнародна дослідницька група під керівництвом китайських учених визначила чотири потенційні райони посадки для першої пілотованої місії Китаю на Місяць, запланованої орієнтовно до 2030 року. Результати роботи опубліковано в журналі Nature Astronomy.
Березень 2026 року став важливим етапом у розробці ракети Nebula-1 компанії Deep Blue Aerospace. У мережі з'явилися свіжі знімки носія на випробувальному полігоні, що вказує на перехід проєкту до завершальної стадії інтеграційних тестів перед першим орбітальним запуском.
Китай активно розвиває свої концепти китайських роботів на Місяці, які стануть частиною майбутньої інфраструктури Місячної бази та автоматичної підтримки роботизованого освоєння Місяця в рамках національної програми дослідження супутника Землі. Нові розробки включають як універсальних помічників для будівельних і наукових завдань, так і спеціалізовані автономні системи для розвідки, пересування пересіченою поверхнею та виконання складних операцій.
Ось переклад тексту українською мовою зі збереженням усієї розмітки HTML та форматування:
Китайські науковці використали технології штучного інтелекту для аналізу хімічного складу зворотного боку Місяця, зробивши важливий крок у вивченні одного з найзагадковіших регіонів супутника Землі. Дослідження базується на даних місії Chang'e 6 та опубліковане в науковому журналі Nature Sensors.
Китайська компанія ExPace 16 березня запустила ракету-носій Kuaizhou-11 Y7 (KZ-11). Старт мав відбутися з майданчика 95A Центру запуску супутників Цзюцюань, розташованого на кордоні провінції Ганьсу та Внутрішньої Монголії в Китаї. Це 53-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 15 березня успішно здійснила запуск ракети Long March 6A (Чанчжен 6А) із супутником Yaogan‑50‑02 зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань у провінції Шаньсі на півночі Китаю. Це 52-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайські інженери представили концепцію недорогої системи доставки вантажів на Місяць, яка може стати частиною логістичної інфраструктури майбутньої місячної бази. Проєкт було продемонстровано на виставці Shanghai Commercial Aerospace Conference and Exhibition 2026 (CACE 2026) у Шанхаї.
Китайська місія з доставлення зразків марсіанського ґрунту Tianwen-3 у 2026 році перейде до нового етапу розробки. Вже цього року фахівці планують розпочати створення льотних зразків космічних апаратів, які будуть використовуватися в місії.
У КНР 13 березня провели запуск ракети-носія Long March 2D («Чанчжен-2Г») з двома новими випробувальними супутниками з пускового комплексу №3 (LC-3) космодрому Січан (Xichang Satellite Launch Center) у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 49-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 12 березня здійснила запуск ракети Long March 8А з 20-ю групою низькоорбітальних інтернет-супутників з комерційного стартового майданчика LC-1 космодрому Веньчан, розташованого на північно-східному узбережжі острова Хайнань у Південному Китаї. Це 48-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська комерційна космічна компанія LandSpace провела тривале комплексне випробування нового рідинного ракетного двигуна Lanyan, що працює на рідких метані та кисні. Тест став важливим етапом у розробленні китайських двигунів нового покоління для важких ракет-носіїв.
Китайським дослідникам слід прискорити розроблення космічних сонячних електростанцій, оскільки такі системи в майбутньому можуть виконувати не лише енергетичні завдання, а й потенційно впливати на погодні явища. Про це заявив китайський інженер Дуань Баоянь, один із керівників проєкту орбітальної енергетичної станції.
Китайські вчені успішно провели експеримент із лазерного зв'язку між супутником на високій орбіті та наземною станцією, забезпечивши двосторонню передачу даних зі швидкістю 1 Гбіт/с на відстані понад 40 000 кілометрів. Про це повідомило видання China Science Daily.
Китайська аерокосмічна компанія CAS Space (комерційний підрозділ Академії наук КНР) офіційно підтвердила плани щодо проведення дебютного пуску своєї нової рідиннопаливної ракети-носія Kinetica-2 наприкінці березня 2026 року. Стартовий майданчик у пустелі Гобі (космодром Цзюцюань) уже готується до прийому носія, який має стати ключовим елементом у стратегії КНР зі зниження вартості логістики на навколоземній орбіті.
Ось переклад українською мовою зі збереженням HTML-розмітки та структури:
Китай представив детальний план пілотованих космічних місій на 2026 рік, опублікований національним агентством China Manned Space Agency. У 2026 році заплановано дві пілотовані експедиції та одна вантажна місія постачання національної орбітальної станції Tiangong.
Дослідники з Tsinghua University представили нову модель штучного інтелекту для астрономічної візуалізації, здатну значно підвищити чутливість космічних спостережень. Розробка під назвою ASTERIS (Astronomical Spatiotemporal Enhancement and Reconstruction for Image Synthesis) поєднує методи обчислювальної оптики та сучасні алгоритми ШІ.
Ще одна китайська комерційна космічна компанія Spark Space (星火空间) повідомила про перші вогневі випробування рідинного ракетного двигуна Lieyan-2 (烈焰二号). Це перший у Китаї двигун із електронасосним циклом подачі палива — технологія, за якої гас і рідкий кисень подаються в камеру згоряння електричними насосами замість турбонасосів.
Китайська комерційна космічна компанія Space Epoch (Beijing Jianyuan Technology Co., Ltd.) оголосила про залучення інвестицій у рамках раунду серії B. Отримані кошти спрямовані на реалізацію завершального етапу розробки багаторазової ракети-носія Yuanxingzhe-1 (YXZ-1). Згідно з офіційною заявою компанії від 12 лютого, залучене фінансування дозволяє перейти до стадії великосерійного виробництва та підготувати перший орбітальний політ зі спробою повернення першого ступеня до кінця 2026 року.
Китай зробив ще один крок до висадки людей на Місяць. Державна корпорація China Aerospace Science and Technology Corporation провела комплекс ключових випробувань важкої ракети Long March-10 — майбутнього носія національної пілотованої місячної програми. Одночасно перевірялася система аварійного порятунку корабля Mengzhou, який має доставляти екіпажі до супутника Землі.
12 лютого китайська компанія Chinarocket успішно здійснила запуск чотириступеневої твердопаливної комерційної ракети-носія Smart Dragon-3 (SD-3 або Jielong 3) з морської стартової платформи Oriental Spaceport Launch Ship (Area 2). Це 28-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайський супутник «Тяньгуань» (Tianguan), також відомий у світовій науковій спільноті як Einstein Probe, здійснив відкриття, що претендує на звання сенсації року. За даними Національної астрономічної обсерваторії Китайської академії наук (NAOC), апарат, ймовірно, став першим свідком найрідкіснішої космічної драми: того, як чорна діра середньої маси буквально розриває на шматки та поглинає надщільний білий карлик.
Приватний космічний сектор Китаю продовжує дивувати швидкістю розробок. Компанія Zenk Space (Zhihang Space) офіційно оголосила про успішне проведення статичних вогневих випробувань першого ступеня своєї перспективної ракети-носія ZhiHang-1.
Сьогодні, 11 лютого 2026 року, китайська місячна програма перейшла зі стадії «креслень та статичних тестів» у фазу активних льотних випробувань. На космодромі Веньчан (острів Хайнань) відбувся подвійний технологічний тріумф: перший політ прототипу надпотужної ракети Long March-10 (CZ-10) та критичне тестування системи аварійного порятунку (САП) нового пілотованого корабля Mengzhou («Менчжоу»).
В КНР 7 лютого провели запуск ракети Long March 2F (Чанчжен-2F) зі стартового майданчика 92 (SLS-1) Центру запуску супутників Цзюцюань, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 25-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китай готується до найважливішого етапу своєї місячної програми — аварійному випробуванню пілотованого корабля Mengzhou під час польоту. Тест системи порятунку екіпажу може відбутися вже 11 лютого на космодромі Веньчан.
У космічній індустрії формується новий технологічний тренд: супутники припиняють бути просто передавачами інформації та перетворюються на повноцінні обчислювальні вузли. Китай повідомив про перше успішне виконання складної задачі штучним інтелектом прямо на орбіті — без передачі даних на Землю.
Китай планує запустити сонячний дослідницький супутник Xihe-2 у раніше не освоєну сонячно-земну точку Лагранжа L5 у період з 2028 по 2029 рік. Про це стало відомо за підсумками профільного семінару, присвяченого розвитку національної програми сонячних досліджень. Місія орієнтована на вивчення сонячної активності та довгостроковий моніторинг космічної погоди.
31 січня в Китаї відбувся запуск ракети Long March 2С (Чанчжен 2С) зі стартового комплексу 94 (SLS-2) Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого космодрому КНР, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 22-й орбітальний запуск у 2026 році.
Напередодні березневих політичних сесій у Пекіні, де буде затверджено 15-й п'ятирічний план (2026–2030), головний космічний гравець Піднебесної — корпорація CASC — представила стратегію, яка більше нагадує сценарій науково-фантастичного роману, ніж сухий звіт держкомпанії. Йдеться про фундаментальний зсув: Китай припиняє розглядати космос як окрему наукову галузь і вводить концепцію «Space+». Тепер це базова інфраструктура, яка має пронизувати всю економіку країни — від сільського господарства до високотехнологічних обчислень.
Пекін, 23 січня 2026 р. — Піднебесна готується до історичного кроку в освоєнні комерційного космосу. Перша в країні морська платформа, призначена не лише для запуску, а й для вертикальної посадки багаторазових рідинних ракет, виходить на фінішну пряму будівництва.
Китайська компанія InterstellOr повідомила про завершення перших ключових випробувань суборбітальної туристичної капсули Transcender-1 (穿越者壹号). У грудні 2025 року та січні 2026-го розробник провів серію тестів системи м'якої посадки, підтвердивши працездатність високонапірної газової та амортизаційної архітектури апарата.
