Метеори Ліриди, пік падіння яких припадає на кінець квітня, є одними із найдавніших відомих метеорних потоків. Ліриди спостерігають вже протягом 2700 років. Перше зареєстроване спостереження метеорного потоку Ліриди датується 687 роком до нашої ери в Китаї.
За допомогою рентгенівської обсерваторії NASA Chandra вперше було виміряно рух дивовижної космічної структури у вигляді руки. Вибухова хвиля та уламки зірки, що вибухнула, видно, як віддаляються від місця вибуху та стикаються зі стіною навколишнього газу.
Нове зображення в середньому інфрачервоному діапазоні, отримане космічним телескопом імені Джеймса Вебба НАСА, є одним із приголомшливих прикладів залишків наднової «Касіопеї A» (Cassiopeia A), що утворився внаслідок вибуху зірки 340 років тому з погляду Землі.
Спалахи класу M — це середні з великих спалахів. Вони викликають від невеликого до помірного рівня радіоперешкоди на денній стороні Землі. Деякі спалахи M-класу можуть спричинити сонячний радіаційний шторм.
Він тривав 28 хвилин і вже призвів до порушень короткохвильового радіозв'язку. Сильний спалах класу M3.0 на Сонці зафіксували вчені 6 квітня. Є вірогідність, що 7 квітня на Сонці можливі ще спалахи найвищого та найнебезпечнішого класу Х.
Каліфорнійський технологічний інститут, використовуючи дані з орбітального апарату NASA Mars Reconnaissance Orbiter, створив інтерактивну карту Марсу, яка тепер доступна онлайн.
Дві групи вчених використали космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) у своєму дослідженні і зробили новаторські, перші у своєму роді відкриття на двох екзопланетах.
Повний місяць квітня 2023 року стане першим після дня весняного рівнодення, і його можна буде спостерігати з 4-5 квітня та до 7-8 числа. У четвер, 6 квітня, о 06:34 за київським часом відбудеться пік цього природнього явища.
CoRoT-7b — суперземна екзопланета, яка обертається навколо зірки K-типу. Маса планети становить 4,07661 земної маси, їй потрібно 0,9 дня, щоб здійснити один оберт навколо своєї зірки, і знаходиться на відстані 0,017016 астрономічних одиниць від своєї зірки (одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані Землі від Сонця (≈149,6 млн. км)).
Місія ESA Gaia допомогла відкрити новий вид чорної діри. Нова родина вже має двох членів, і обидва знаходяться ближче до Землі, ніж будь-яка інша чорна діра, про яку ми знаємо.
На цьому яскравому зображенні, зробленому космічним телескопом Hubble NASA/ESA, зображено Z 229-15, небесний об’єкт, який знаходиться на відстані приблизно 390 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Ліри.
Кільцеподібна система сонячного телескопа Daocheng Solar Radio Telescope (DSRT), розташована в повіті Даочен (провінція Сичуань, Південно-Західний Китай), після завершення налагодження стане найбільшою у своєму роді у світі.
Марсохід продовжує пошуки каменів, які варто доставити на Землю для подальшого вивчення. У четвер, 30 березня, марсохід NASA Perseverance зібрав і зберіг перший зразок останньої наукової кампанії місії.
На поверхні Венери десятки тисяч вулканів. Ці вулкани дають підказки щодо внутрішніх властивостей планети, властивостей, які в іншому випадку в основному недоступні для вчених на даний момент.
Пік спалаху припав на 06:33 ранку за киівським часом. Обсерваторія сонячної динаміки (SDO) NASA , яка стежить за Сонцем, спостерігала цю подію.
І хоча вченим уже давно відомо, що на Місяці є вода, що міститься у вигляді льоду на полюсах, дослідники кажуть, що скляні кульки можуть стати одним із ключових джерел води для майбутніх колонізаторів Місяця.
П'ять днів зйомок, близько 90 000 кадрів Сонця — це все було об'єднано в деталізований 140-мегапіксельний колаж.
У суботу ввечері між Землею та Місяцем пролетів величезний астероїд розміром з літак, падіння якого здатне було б знищити ціле місто. Але NASA заспокоїло, траекторія його польоту не перетиналася із нашою планетою.
З моменту свого запуску в 1990 році космічний телескоп «Хаббл» НАСА/ЄКА був міжпланетним погодним спостерігачем, що стежить за постійно мінливою атмосферою значною мірою газоподібних зовнішніх планет. І це немиготливе око, яке дозволяє гостроті і чутливості Хаббла відстежувати калейдоскоп складних дій з часом. Днями опубліковано нові зображення Юпітера та Урану.
Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба (JWST) зробив ще одне приголомшливе відкриття, зазирнувши прямо в атмосферу гігантської екзопланети з двома сонцями, відомої як VHS 1256 b, і виявив бурхливий світ із бурхливими хмарами, які складаються із силікатів, схожих на пісок тут на Землі, як було оголошено в нещодавно опублікованій статті в журналі Astrophysical Journal Letters.
