На новому знімку, отриманому космічним телескопом NASA James Webb, здається, що космос оживає від вибухів піротехніки. Зняті приладом MIRI (Mid-Infrared Instrument), цей вогняний "пісочний годинник" відзначає сцену перетворення дуже молодого об'єкта на зірку. Центральна протозірка росте в шийці пісочного годинника, накопичуючи матеріал з тонкого протопланетного диска, який видно на краю у вигляді темної лінії.
Нові спостереження Великої червоної плями на Юпітері показали, що атмосфера планети над і навколо знаменитого шторму напрочуд цікава й активна. На цьому малюнку показано область, спостережувану "Веббом": спочатку її розташування на знімку всієї планети, зробленому приладом NIRCam (ліворуч), і саму область (праворуч), отриману спектрографом ближнього інфрачервоного діапазону (NIRSpec) "Вебба".
Візуально вражаюче скупчення міжзоряного газу і пилу — у центрі уваги знімка тижня, зробленого "Хабблом". Туманність, що отримала назву RCW 7, розташована на відстані трохи більше 5300 світлових років від Землі в сузір'ї Цуценя.
Сонцестояння — найдовший день у році в північній півкулі та найкоротший у південній — настане в четвер, 20 червня, о 20:50 за всесвітнім часом (23:50 за київським).
У внутрішній частині Сонячної системи дебютує нова комета C/2024 G3 (ATLAS), виявлена 5 квітня 2024 року пошуковою програмою Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System (ATLAS).
Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа NASA James Webb вивчила газово-пиловий диск навколо молодої зірки з дуже низькою масою. Отримані результати свідчать про найбільшу кількість вуглецевмісних молекул, виявлених на сьогоднішній день у такому диску. Ці висновки впливають на можливий склад планет, які можуть сформуватися навколо цієї зірки.
Цього літа в усьому світі астрономи-професіонали та аматори слідкуватимуть за одним невеликим сузір'ям у глибині нічного неба. Але не сім зірок Corona Borealis, «Північної корони», привернули таку увагу.
Супутник NASA TESS виявив цілу скарбницю потенційних екзопланет, але для їх підтвердження потрібне більш детальне спостереження. Тепер мережа цивільних учених підтвердила одну з таких екзопланет, так званий «теплий Юпітер», який розташований на відстані близько 300 світлових років. Планета являє собою новий інтригуючий клас планет, який допоможе майбутнім астрономам зрозуміти еволюцію гігантських світів.
За час свого існування наша галактика стикалася з безліччю інших. І космічний телескоп ESA Gaia показує, що останнє з цих зіткнень відбулося на мільярди років пізніше, ніж ми думали.
За допомогою космічного телескопа NASA/ESA/CSA James Webb вчені виявили рекордну галактику, яку спостерігали всього через 290 мільйонів років після Великого вибуху.
Аналіз даних, отриманих за допомогою радару космічного апарату Magellan, свідчить про виверження двох вулканів на Венері на початку 1990-х років. Це доповнює виявлення у 2023 році в даних «Магеллана» іншого діючого вулкана.
«О 10.08 мск у рентгенівському діапазоні зареєстровано спалах X2.9 тривалістю 36 хвилин», — повідомили в російському Інституті прикладної геофізики (ІПГ). Спалах уже призвів до порушення короткохвильового радіозв'язку.
Сьогодні космічна місія ESA Euclid представила п'ять безпрецедентних нових видів Всесвіту. Небачені раніше зображення демонструють здатність Euclid розкривати секрети космосу і дають змогу вченим полювати на планети-ізгої, використовувати лінзовані галактики для вивчення загадкової матерії та досліджувати еволюцію Всесвіту.
Завдяки спостереженням космічної обсерваторії NASA TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite), орбітальної обсерваторії CHEOPS і низки інших телескопів, дві міжнародні групи астрономів виявили планету розміром із Землю і Венеру на відстані всього 40 світлових років. Безліч факторів роблять її кандидатом на подальше вивчення за допомогою космічного телескопа NASA James Webb.
Гравітація — це та сила, яка утримує нас на Землі. За останні кілька сотень років ми багато чого дізналися про гравітацію, але одна з найдивніших речей, яку ми виявили, полягає в тому, що більша частина гравітації у Всесвіті походить від невидимого джерела, званого «темною матерією». Хоча наші телескопи не можуть безпосередньо побачити темну матерію, вони можуть допомогти нам дізнатися про неї більше завдяки явищу, званому гравітаційним лінзуванням.
Величезна западина на Червоній планеті дивиться на орбітальний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) крижаним поглядом на цій масштабній панорамі. Кратер розташований на рівнині Утопія, найбільшому відомому ударному басейні в Сонячній системі з діаметром близько 3300 км.
На новому знімку космічного телескопа NASA/ESA Hubble майже в горизонтальному положенні зображена лінзоподібна галактика NGC 4753. Лінзовидні галактики мають еліптичну форму і нечітко окреслені спіральні рукави.
Місія NASA Juno відобразила ці види Юпітера під час 59-го близького прольоту до планети-гіганта 7 березня 2024 року. На них добре видно різнокольорові пояси Юпітера і клубочкові бурі, включно з Великою червоною плямою. При найближчому розгляді можна виявити ще й крихітний місяць Амальтею.
На Сонці стався потужний сонячний спалах, пік якого припав на 2:54 ранку за східним часом 2024 року. Обсерваторія сонячної динаміки NASA SDO, яка постійно спостерігає за Сонцем, зробила знімок цієї події.
Після початку наукових операцій у лютому японський апарат XRISM (X-ray Imaging and Spectroscopy Mission) вивчив величезну чорну діру в центрі галактики NGC 4151.
