Марс — четверта за віддаленістю від Сонця і сьома за розміром планета Сонячної системи. Маса планети становить 10,7 % Землі. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни. Також Марс називають «червоною планетою» через червоний відтінок поверхні, що надається їй мінералом маггемітом — γ-оксидом заліза (III).
Марс — планета земної групи з розрідженою атмосферою (тиск на поверхні в 160 разів менший за земний). Особливостями поверхневого рельєфу Марса можна вважати ударні кратери на кшталт місячних, а також вулкани, долини, пустелі та полярні льодовикові шапки на зразок земних.
Марс має два природних супутника — Фобос і Деймос (у перекладі з давньогрецької — «страх» і «жах», імена двох синів Ареса, які супроводжували його в бою), які відносно малі (діаметр Фобоса — 22,5 км, Деймоса — 12,4 км) і мають неправильну форму.
Починаючи з 1962 року безпосереднім дослідженням Марса за допомогою АМС займалися в СРСР (програми «Марс», «Фобос») та США (програми «Марінер», «Вікінг», «Mars Global Surveyor» та інші), а також Європейське космічне агентство (програма «Марс-експрес»), Індія (програма «Мангальян») та Китай (Тяньвень-1, Чжужун). На сьогоднішній день Марс – найдокладніше вивчена планета Сонячної системи після Землі.
Zhurong, перший марсохід Китаю на Марсі, стоїть на місці з вересня, згідно із зображеннями NASA, опублікованими минулого місяця. Можливо, Zhurong не вдалося відновити роботу, як планувалося, через горезвісні пилові бурі на Червоній планеті.
Марсохід NASA Curiosity Rover зазвичай дивиться на землю, вивчаючи довколишні скелі та кратери. Але іноді він дивиться вгору і бачить щось чудове.
Сьогодні ми планували один план на сол (марсіанський день). Ми знаходимося в середині кампанії буріння Tapo Caparo. Вчора ми доставили 2 порції проби на наш інструмент для мінералогії CheMin. Цей аналіз триватиме вночі на Марсі, що відповідає середині дня вівторка на Землі. Це означало, що сьогодні вранці ми не мали жодної нової інформації для планування.
Perseverance багато чого досяг за два роки перебування на Червоній планеті. Сьогодні два роки, як цей марсохід NASA здійснив посадку на поверхню іншого світу. 18 лютого 2021 року Perseverance разом з крихітним супутником, гелікоптером Ingenuity, спустили з неба на дно марсіанського кратера Джезеро.
Ось уже 2 роки, як китайський зонд «Тяньвень-1» (Tianwen-1, TW-1) приступив до роботи на орбіті Марса, звідки за допомогою наукових приладів на своєму борту він передав на Землю величезну кількість даних, що сприяло здійсненню багатьох відкриттів у ході міжпланетарних досліджень за таке коротке час.
На Землі зареєстровано 60 000 метеоритів. Є кілька доказів того, що деякі з метеоритів, знайдених на Землі, насправді походять з Марса. Вчені використали техніку під назвою «радіометричне датування», щоб визначити вік цих уламків породи.
Хмари Марса дуже схожі на перисті хмари Землі, але тонші. У той час як земні хмари можуть містити рідку воду, низькі температури та тиск на Марсі дозволяють утворюватися лише хмарам з водяного льоду (і льоду CO2). Однак ці водяно-льодові хмари оптично тонкі через малу кількість води, присутньої в атмосфері Марса; якби вся вода була на поверхні, її шар був би тоншим за одне пасмо волосся.
MSL Curiosity займається дослідженням Марса. Високотехнологічний марсохід наразі досліджує сульфатоносний блок на горі Шарп, центральній вершині марсіанського кратера Гейл. На своєму шляху марсоход знайшов металевий метеорит.
Це був 41 успішний рейс гелікоптера. 27 січня Ingenuity піднявся в марсіанське небо, щоб зробити вид місцевості з висоти пташиного польоту.
Протягом багатьох років камери наукового експерименту з високою роздільною здатністю (HiRISE) орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter знаходять на Марсібожевільні витівки природи — кратери у вигляді знайомих землянам образів, як-от знаменитий смайлик або слон і птах. Але що могло створити дивну особливість у середині кратера, яка має форму ведмежої морди?
Однією з основних завдань марсохода Perseverance за останні кілька тижнів був збір ретельно відібраних зразків марсіанської породи та ґрунту. Ці зразки були поміщені та запечатані в спеціальні пробірки для зразків і залишені у добре визначених місцях, щоб майбутня місія повернення зразків могла зібрати їх і повернути марсіанські зразки на Землю.
Китайське національне космічне управління (CNSA) намагається зв'язатися з марсоходом Zhurong, але поки що безуспішно. Апарат занурився в сон більше шести місяців тому, в спробі пережити марсіанську зиму.
У серці Perseverance є унікальний пристрій, який вдихає атмосферу Марса та видихає чистий кисень. Цей пристрій називається Mars Oxygen In Situ Resource Utilization Experiment (MOXIE).
Місія NASA InSight завершилася після більш ніж чотирьох років збору унікальних наукових досліджень на Марсі. Деспетчери місії в Лабораторії реактивного руху агентства (JPL) у Південній Каліфорнії не змогли зв’язатися з посадковим модулем після двох послідовних спроб, що змусило їх зробити висновок, що сонячні батареї космічного корабля розрядилися.
Заповнена зразками ґрунту трубка для зразків буде однією з 10 таких контейнерів, які планують відправити на Землю в рамках кампанії повернення зразків з Марса. Протягом наступних двох місяців марсохід NASA Perseverance Mars розмістить загалом 10 таких титанових пробірок у місці під назвою «Три вилки», побудувавши перше в людстві «депо зразків» на іншій планеті.
Згідно новин офіційного сайту місії, марсохід продовжує своє буденне життя на Марсі. Катається планетою, робить знімки, вивчає навколишнє середовище, довбає та сверлить каміння, забирає проби ґрунту. В цілому, виконує усі вказівки, яки йому надсилають з центру управління НАСА.
Гелікоптер NASA Ingenuity Mars 23 листопада здійснив «короткий, але значний» політ, який тривав лише 18 секунд — на 13 секунд коротше, ніж його дебютний політ на червоній планеті у квітні 2021 року. Незважаючи на короткий характер польоту, результат короткого зависання лише на 16 футів від землі – це успішна перевірка двох нових та важливих можливостей вертольоту: уникнення небезпеки під час посадки та використання цифрових карт висоти для допомоги в навігації.
Неминуче наближається день, коли посадковий модуль NASA Mars InSight замовкне, завершивши свою історичну місію з розкриття таємниць Червоної планети. Генерація електроенергії на космічному кораблі продовжує знижуватися, оскільки марсіанський пил на його сонячних батареях згущується. І хоча команда місії вжила заходів, щоб якомога довше продовжувати працювати з залишками енергії, очікується, що апарат перестане працювати протягом наступних кількох тижнів.
NASA дев’ять разів успішно приземлилася на Марс, покладаючись на передові моделі парашутів, масивні подушки безпеки та реактивні системи, щоб безпечно посадити космічний корабель на поверхню. Зараз інженери перевіряють, чи можливо найпростіший спосіб дістатися до поверхні Марса – це розбитися(!).
Після подорожі цього літа через вузький, покритий піском перевал, марсохід NASA Curiosity нещодавно прибув до «сульфатоносної одиниці», довго шуканого регіону гори Шарп, збагаченого солоними мінералами. Вчені припускають, що мільярди років тому струмки та ставки залишили після себе мінерали, коли вода висихала. Якщо припустити, що гіпотеза правильна, ці мінерали пропонують спокусливі підказки щодо того, як і чому клімат Червоної планети змінився з більш схожого на Землю на замерзлу пустелю, якою вона є сьогодні.
Для місії NASA InSight настали «темні» дні. Сонячні панелі марсохода, що приземлився ще у листопаді 2018 року на «Червону планету», через пилову бурю вкрилися товстим шаром пилюки. Халепа полягає в тому, що основним джерелом енергії для марсохода є його сонячні батареї, тому їхнє запилення призводить до вимушеної «голодовки» робота.
Раніше цього тижня NASA опублікувало спостереження Червоної планети, зроблені James Webb Space Telescope (JWST) за допомогою камери ближнього інфрачервоного діапазону телескопа (NIRCam). Ця камера робить зображення повного диску планети в інфрачервоному діапазоні хвиль, які знаходяться на червоній стороні видимого світла.
За повідомленням Press Trust of India від 2 жовтня у індійського орбітера Mars Orbiter Mission (MOM), закінчилося паливо, а його батарея розрядилася понад безпечну межу, що з великою вірогідністю свідчить про завершення першої міжпланетної місії країни з неофіційною назвою «Мангаляан». Перший індійський запуск та політ космічного апарату до іншої планети, нарешті завершив свій довгий період.
