SpaceX (Space Exploration Technologies Corp.) — американська компанія, що стала символом переходу космонавтики з державної монополії в епоху приватного підприємництва. Заснована Ілоном Маском у 2002 році, компанія поставила перед собою амбітну мету: радикально знизити вартість виведення вантажів на орбіту та забезпечити людству шлях до інших планет, насамперед — до Марса.
Успіх SpaceX базується на філософії вертикальної інтеграції та багаторазовості. Сьогодні компанія є ключовим партнером NASA і світовим лідером за кількістю орбітальних запусків, диктуючи стандарти надійності та економічної ефективності в індустрії.
Ракета-носій Falcon 9 стала першою орбітальною ракетою, що продемонструвала практичну життєздатність ступенів, які повертаються. Основна особливість цієї ракети середнього класу — здатність першого ступеня здійснювати керовану вертикальну посадку на наземний майданчик або морську платформу. Це технологічне рішення дозволило SpaceX використовувати один і той самий прискорювач десятки разів, що докорінно змінило економіку космічних запусків.
Завдяки своїй надійності та частоті польотів Falcon 9 стала основною «робочою конячкою» світової космонавтики. Вона використовується для виведення комерційних супутників, виконання державних оборонних місій та доставлення вантажів та екіпажів на Міжнародну космічну станцію. Саме цей проєкт заклав фундамент для фінансової стійкості компанії.
Falcon Heavy являє собою одну з найпотужніших діючих ракетних систем у світі. Конструктивно вона складається з трьох модифікованих перших ступенів Falcon 9, з'єднаних разом. Така конфігурація дозволяє виводити на низьку навколоземну орбіту та міжпланетні траєкторії десятки тонн корисного навантаження, що робить її незамінною для запуску масивних наукових обсерваторій і важких супутників зв'язку.
Проєкт продемонстрував унікальні інженерні можливості SpaceX, включаючи синхронну посадку бічних прискорювачів. Falcon Heavy займає нішу між стандартними комерційними ракетами та майбутніми надважкими системами, забезпечуючи доступ до глибокого космосу для місій, що потребують виняткової тяги.
Система Starship — це найамбітніший проєкт в історії приватної космонавтики. Вона являє собою повністю багаторазовий двоступеневий комплекс, що складається з прискорювача Super Heavy та космічного корабля Starship. На відміну від попередніх ракет, ця система спроєктована так, щоб обидві її частини могли повертатися та бути готовими до повторного старту в найкоротші терміни.
Головне призначення Starship — доставлення величезних обсягів вантажів і десятків (і потенційно сотень) людей на Місяць і Марс. Проєкт є ключовим елементом місячної програми NASA «Артеміда», де версія Starship HLS обрана як посадковий модуль для висадки астронавтів. Успіх цієї системи ознаменує початок нового розділу в історії людства, роблячи колонізацію інших планет технічно можливою реальністю.
Космічний корабель Dragon став першим приватним апаратом, який успішно зістикувався з МКС. Існує у двох модифікаціях: вантажній (Cargo Dragon) та пілотованій (Crew Dragon). Корабель оснащений сучасною системою автоматичного стикування, сенсорним керуванням та унікальною системою аварійного рятування, яка може спрацювати на будь-якому етапі польоту.
Пілотована версія Dragon повернула США можливість самостійно відправляти астронавтів у космос, перервавши тривалу залежність від зарубіжних носіїв. Здатність корабля повертати вантажі на Землю (на відміну від більшості одноразових вантажівок) робить його критично важливим інструментом для проведення наукових експериментів на орбіті.
Проєкт Starlink — це глобальна супутникова система, призначена для забезпечення високошвидкісним широкосмуговим інтернетом найвіддаленіших куточків планети. SpaceX створила наймасштабніше в історії угруповання малих супутників на низькій навколоземній орбіті. Цей проєкт дозволяє мінімізувати затримку сигналу та забезпечити зв'язком регіони, де наземна інфраструктура недоступна або пошкоджена.
Starlink виконує подвійну функцію: він не лише вирішує проблему «цифрової нерівності» на Землі, але й слугує фінансовим двигуном для марсіанських планів компанії. Прибуток від телекомунікаційних послуг спрямовується на розробку Starship, створюючи замкнуту екосистему фінансування космічних досліджень.
| Досягнення | Дата / Контекст |
|---|---|
| Перша приватна ракета на рідинному ракетному двигуні | Falcon 1 (2008) |
| Перше доставлення космічного корабля на орбіту та назад приватною компанією | Dragon (2010) |
| Першість серед приватних компаній у відправленні корабля на Міжнародну космічну станцію | Dragon (2012) |
| Перша вертикальна посадка орбітального ступеня | Falcon 9 (2015) |
| Перше багаторазове використання орбітального ступеня | Falcon 9 (2017) |
| Перший пілотований політ приватної компанії | Crew Dragon (2020) |
| Рекорд за кількістю запусків за рік | 144+ (план на 2026) |
| Найбільше супутникове сузір'я | Starlink (>9400 супутників) |
Для SpaceX вихід на навколоземну орбіту — це лише перший крок. Стратегічна концепція компанії будується навколо ідеї перетворення людства на міжпланетний вид. Головними цілями на цьому шляху виступають Місяць, як найближчий полігон для відпрацювання технологій, і Марс, як потенційний другий дім для цивілізації.
SpaceX відіграє ключову роль у місячній програмі NASA Artemis. У рамках цієї співпраці компанія розробляє модифікацію корабля Starship — Human Landing System (HLS). Цей апарат призначений для доставлення астронавтів з навколомісячної орбіти на поверхню супутника і назад.
На відміну від місячних модулів минулого, місячний Starship володіє колосальним внутрішнім об'ємом, що дозволяє не просто здійснити короткострокову висадку, а розпочати будівництво повноцінної житлової бази — Artemis Base Camp. Місяць розглядається SpaceX як найважливіша перевалочна база, де будуть відпрацьовуватися системи життєзабезпечення та технології видобутку ресурсів в умовах глибокого космосу.
Марсіанська програма — це «серце» SpaceX. Ілон Маск неодноразово заявляв, що архітектура системи Starship спочатку створювалася для міжпланетних перельотів. План компанії включає не просто разові експедиції «прапорів і слідів». Довгостроковою метою Маск називає створення на Марсі великого самодостатнього поселення.
Ключові аспекти марсіанських планів SpaceX:
SpaceX змінила саму парадигму мислення в аерокосмічній галузі. Підхід «швидких ітерацій», за якого прототипи тестуються до руйнування заради отримання даних, дозволив компанії скоротити терміни розробки з десятиліть до років. Сьогодні SpaceX не просто надає послуги із запуску, вона формує майбутнє, в якому космос стає доступним майданчиком для науки, бізнесу та довгострокового виживання людства.
За амбітними інженерними планами стоїть глибока філософія. У SpaceX розглядають колонізацію космосу як «страховку» для людської цивілізації на випадок глобальних катастроф на Землі. Створення транспортної системи, здатної зробити квитки на Марс доступними за ціною (порівнянною з вартістю нерухомості), залишається головним довгостроковим показником успіху компанії.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-15 відправили на орбіту за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 23 лютого 2024 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг у Каліфорнії. Це 36-й орбітальний запуск у 2024 році.
SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9 з телекомунікаційним супутником Telkomsat Merah Putih 2 (HTS-113BT) 20 лютого 2024 року з космічного стартового комплексу №40 на мисі Канаверал у Флориді. Це 35-й орбітальний запуск у 2024 році.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-14 відправили на орбіту за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 15 лютого 2024 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія. Це 31-й орбітальний запуск у 2024 році.
Компанія Intuitive Machines 15 лютого 2024 року відправила у перший політ свій місячний посадковий модуль Nova-C в рамках місії IM-1 за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 Block 5. Це 30-й орбітальний запуск у 2024 році.
Запуск ракети SpaceX Falcon 9 з місією USSF-124 для Агентства протиракетної оборони США відбувся 15 лютого з Космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США. Це 28-й орбітальний запуск у 2024 році.
Запуск супутника MethaneSAT заплановано орієнтовно у 2024 році за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 у місії Transporter-10.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-13 відправили на орбіту 10 лютого 2024 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія. Це 27-й орбітальний запуск у 2024 році.
Космічний корабель Crew Dragon компанії SpaceX з екіпажем комерційної місії Ax-3 компанії Axiom Space майже через три тижні повернувся з Міжнародної космічної станції на Землю. Трансляція приводнення апарата велася у вівторок на сайті SpaceX та на Youtube.
SpaceX запустила ракету Falcon 9 із супутником NASA PACE (Plankton, Aerosol, Cloud, ocean Ecosystem). Старт відбувся 8 лютого 2024 з космічного стартового комплексу SLC-40 на мисі Канаверал у Флориді. Це 25-й орбітальний запуск у 2024 році.
SpaceX здійснила запуск вантажного космічного корабля Cygnus CRS-2 NG-20 із місією поповнення запасів для МКС. Старт ракети-носія Falcon 9 Block 5 відбувся з Космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США. Це 21-й орбітальний запуск у 2024 році.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-12 відправили на орбіту 29 січня 2024 з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія. Це 20-й орбітальний запуск у 2024 році.
Наступну групу з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-38 відправили на орбіту 29 січня 2024 року за допомогою ракети Falcon 9 зі стартового майданчика 39А (LC-39A) з Космічного центру NASA імені Кеннеді у Флориді. Це 19-й орбітальний запуск у 2024 році.
Вантажний космічний корабель Cygnus вперше буде запущений за допомогою ракети Falcon 9, і ця комбінація потребувала більше змін у ракеті, ніж у космічному кораблі.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-11 запустили на орбіту за допомогою ракети Falcon 9 орієнтовно 24 січня 2024 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія. Це 17-й орбітальний запуск у 2024 році.
Дві компанії, які уклали контракти з NASA на розробку пілотованих кораблів, які зможуть полетіти на Місяць, також розпочинають роботу над вантажними версіями своїх космічних кораблів.
Axiom Mission 3 (або Ax-3) — запланована місія приватного екіпажу на Міжнародну космічну станцію (МКС), якою керує Axiom Space. Місія стартувала 18 січня 2024 року на ракеті SpaceX Falcon 9 зі стартового комплексу 39А в Космічному центрі ім. Кеннеді у Флориді, США.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-37 полетіла на орбіту 15 січня 2024 за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу №40 на мисі Канаверал у Флориді.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-10 запустили на орбіту 14 січня 2024 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск каже, що скидання палива стало причиною руйнування верхнього ступеня, Starship, під час листопадового випробувального польоту, що надає йому впевненості у тому, що корабель зможе досягти орбіти під час наступного запуску.
SpaceX планує провести третій комплексний випробувальний політ свого корабля Starship у лютому, оскільки працює над демонстрацією ключових технологій, необхідних для висадки людей на Місяць.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX v2 Mini Starlink Group 6-35 вирушила 7 січня 2024 на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу №40 на мисі Канаверал, Флорида.
SpaceX 4 січня 2024 року успішно запустила малий телекомунікаційний супутник зв'язку для шведсько-американської компанії Ovzon за допомогою ракети Falcon 9 із космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
SpaceX відправила на орбіту наступну партію з 21 супутника зв'язку для угрупування Starlink v2 Mini Group 7-9. Запуск ракети Falcon 9 відбувся 3 січня 2024 з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-36 вирушила 29 грудня 2023 на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу №40 на мисі Канаверал у Флориді.
Запуск ракети SpaceX Falcon Heavy з місією для ВПС Сполучених Штатів, який було заплановано на 14 грудня, успішно відбувся 29 грудня зі стартового комплексу 39А Космічного центру Кеннеді у Флориді, США.
SpaceX 24 грудня запустила ракету Falcon 9 з двома радарними супутниками дистанційного зондування Землі SARah з космічного стартового комплексу 4E бази ВПС США Ванденберг у Каліфорнії.
Чергова група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX v2 Mini Starlink Group 6-32 вирушила на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу №40 (SLC-40) на мисі Канаверал у Флориді.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX v2 Mini Starlink Group 6-34 вирушила 19 грудня 2023 на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу №40 на мисі Канаверал, Флорида.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-8 запустили на орбіту 8 грудня 2023 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-33 полетіла 7 грудня 2023 року на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
Проблема з космічним телескопом «Хаббл», який працює в космосі з 1990 року, відновила дискусію про те, чи може NASA схвалити приватну місію з перезавантаження та потенційного ремонту космічного корабля і яким чином.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-31 полетіла 3 грудня 2023 року на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
Запуск ракети Falcon 9 успішно відбувся 1 грудня з Космічного стартового комплексу 4E бази космічних сил Ванденберг, Каліфорнія, США. Місія 425 Project Flight 1 — перший з п'яти запусків розвідувальних супутників для Адміністрації оборонних закупівель (DAPA) Південної Кореї.
Наступна група з 23 супутників зв'язку Starlink v2 Mini Group 6-30 для сузір'я SpaceX Starlink полетіла 28 листопада 2023 року на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-29 полетіла 22 листопада 2023 року на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-7 запустили на орбіту 20 листопада 2023 року з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг, Каліфорнія.
Напередодні наступного випробувального польоту Starship, офіційний представник NASA сказав, що використання цього транспортного засобу для висадки на Місяць Artemis потребуватиме «близько двадцяти» запусків, набагато більшу кількість, ніж раніше заявляло керівництво SpaceX.
SpaceX 18 листопада провела другий інтегрований льотний тест своєї надважкої ракети Super Heavy з космічним кораблем Starship. Запуск відбувся з орбітальної пускової установки «A» SpaceX Space Launch Facility у Техасі.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-28 полетіла 18 листопада 2023 року на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал, Флорида, США.
SpaceX розраховує в найближчий тиждень повторно запустити Starship, найпотужніший космічний корабель, коли-небудь створений після того, як спроба в квітні закінчилася вражаючим вибухом.
П'ятий і шостий супутники O3b mPower для угруповання з одинадцяти високопродуктивних супутників зв’язку на середній навколоземній орбіті (СНО), побудованих компанією Boeing і експлуатованих SES, полетіли у космос 12 листопада 2023 року ракетою-носієм SpaceX Falcon 9 Block 5.
Місія SpaceX Transporter 9 — це дев'ятий спеціальний політ на сонячно-синхронну орбіту з десятками малих мікросупутників і наносупутників для комерційних і державних клієнтів. Місія виконується за допомогою ракети Falcon 9. Старт відбувся 11 листопада з космічного стартового комплексу 4E (SLC-4E) на базі космічних сил Ванденберг у Каліфорнії.
SpaceX запустила вантажний космічний корабель Dragon CRS-2 SpX-29 з місією поповнення запасів для МКС. Старт ракети-носія Falcon 9 Block 5 відбувся зі стартового комплексу 39А у Космічному центрі Кеннеді, Флорида, США.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink Group 6-27 полетіли на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-26 полетіла на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США.
Величезна ракета SpaceX Starship щойно подолала важливий етап на шляху до другого в історії старту.
Командування космічних систем 31 жовтня оголосило, що United Launch Alliance і SpaceX була призначена 21 місія запуску у рамках контракту другої фази космічного запуску національної безпеки (NSSL), який компанії виграли в 2020 році.
Наступна група з 23 супутників зв'язку 31 жовтня для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-25 полетіла на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США.
Наступну партію з 22 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 7-6 відправили на орбіту 29 жовтня 2023 року з космічного стартового комплексу 4Е з бази ВПС США у Ванденберзі, Каліфорнія.
Наступна група з 23 супутників зв'язку для сузір'я SpaceX Starlink v2 Mini Group 6-24 полетіла на низьку навколоземну орбіту Землі за допомогою ракети Falcon 9 з космічного стартового комплексу 40 на мисі Канаверал, Флорида, США.
