National Aeronautics and Space Administration (NASA) — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору — урядова агенція США, відповідальна за цивільну космічну програму та аеронавтику. Заснована 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA знаходиться у Вашингтоні, основний стартовий комплекс — Космічний центр Кеннеді на мисі Канаверал (Флорида).
NASA пройшло шлях від державного оператора всіх етапів космічного польоту до стратегічного замовника у приватної промисловості.
1960–1970-ті: Місячні перегони та «Аполлон». Програма «Аполлон» стала піком прямого державного управління: NASA проєктувала ракети Saturn V, командні модулі та місячні кабіни власними силами через підрядників. Висадка Ніла Армстронга у 1969 році стала головною перемогою цієї моделі.
1981–2011: Ера Спейс Шаттлів. Багаторазові кораблі мали зробити польоти рутинними та дешевими. Шаттли виконали 135 місій (побудували МКС, вивели на орбіту телескоп Hubble, ремонтували супутники), але дві катастрофи («Челленджер» у 1986-му, «Колумбія» у 2003-му) та висока вартість польотів показали межі цієї парадигми.
2010–2020-ті: Поворот до комерції. Після закриття програми Shuttle NASA зробило поворот: агентство перестало бути єдиним розробником і оператором, перетворившись на «розумного замовника». Воно купує послуги у приватних компаній (SpaceX, Northrop Grumman, Boeing), які володіють і керують своїми ракетами та кораблями. Програма Commercial Crew (Crew Dragon) та контракти CLPS на доставку вантажів на Місяць — прямий наслідок цієї нової філософії.
2020-ті та далі: «Артеміда» як синтез. Нова місячна програма поєднує обидва підходи: надважкий SLS та корабель Orion будує NASA за традиційною моделлю (через держпідрядників), а місячні посадкові модулі (Starship від SpaceX, Blue Moon від Blue Origin) та скафандри агентство купує як послугу. Така гібридна модель покликана зберегти державний контроль над ключовими елементами, але використовувати комерційну швидкість та конкуренцію для зниження витрат.
Агентство реалізує кілька десятків наукових та пілотованих місій. Серед головних напрямків на 2026 рік:
Програма «Артеміда» (Artemis) — повернення людей на Місяць. У рамках програми планується висадка астронавтів на Південному полюсі (Artemis-4 у 2028 році) та відпрацювання технологій для майбутнього польоту до Марса.
Mars Sample Return — спільна місія NASA та ESA з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту, зібраних ровером Perseverance.
Commercial Lunar Payload Services (CLPS) — програма доставки наукових приладів та вантажів на Місяць за участю приватних компаній (Astrobotic, Intuitive Machines, Blue Origin, Firefly Aerospace та ін.).
Телескоп Джеймс Вебб (JWST) — продовження спостережень за раннім Всесвітом, екзопланетами та формуванням зірок і галактик.
Europa Clipper — місія до супутника Юпітера Європи для вивчення підлідного океану та оцінки придатності для життя.
«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) — політична та юридична основа місячної програми. Сукупність 13 принципів мирного освоєння Місяця (прозорість, взаємодопомога, використання ресурсів, збереження спадщини). Станом на травень 2026 року угоди підписали 64 країни. Китай та Росія не приєдналися, просуваючи власні альтернативні програми.
Моніторинг клімату Землі. Окрім досліджень далекого космосу, NASA управляє флотом із понад 20 супутників для спостереження за Землею. Програми Landsat (спільно з USGS), GRACE-FO та PACE стежать за таненням льодовиків, рівнем океану, станом лісів та концентрацією парникових газів. Усі дані — безкоштовні та відкриті для глобальної наукової спільноти.
Агентство управляє мережею з 10 основних центрів по всій території США:
Космічний центр Кеннеді (KSC) — Флорида. Основний космодром, запуски пілотованих та важких ракет.
Космічний центр імені Джонсона (JSC) — Х'юстон, Техас. Центр управління польотами, тренування астронавтів.
Лабораторія реактивного руху (JPL) — Пасадена, Каліфорнія. Розробка та управління міжпланетними станціями (марсоходи, Europa Clipper).
Центр космічних польотів імені Маршалла (MSFC) — Гантсвілл, Алабама. Розробка ракетних двигунів та SLS.
Дослідницький центр Гленна (GRC) — Клівленд, Огайо. Рухові установки, аеронавтика.
Центр космічних польотів Годдарда (GSFC) — Грінбелт, Меріленд. Космічні телескопи (Габбл, Джеймс Вебб).
Адміністратор NASA — Джаред Айзекман (Jared Isaacman). Призначений на посаду в грудні 2025 року після затвердження Сенатом (67 голосів «за», 30 — «проти»). Попередником Айзекмана був Білл Нельсон, який обіймав посаду адміністратора NASA з 2021 по 2025 рік. До цього він був астронавтом (політ на шаттлі Columbia STS-61-C у 1986 році), сенатором від Флориди та одним із головних прихильників комерційної космонавтики в Конгресі.
Айзекман — підприємець, пілот та астронавт-любитель. До приходу в NASA він командував двома приватними космічними місіями: Inspiration4 (2021) та Polaris Dawn (2024), під час якої здійснив перший в історії приватний вихід у відкритий космос. Засновник компаній Shift4 Payments (обробка платежів) та Draken International (підготовка військових льотчиків).
З моменту вступу на посаду Айзекман провів реорганізацію NASA, зробивши акцент на прискорення програм та скорочення бюрократичних процедур. Його пріоритети включають висадку астронавтів на Місяць не пізніше 2028 року, розвиток комерційних партнерств та повернення наукової дискусії про статус Плутона як планети.
Інформація актуальна на травень 2026 року.
SpaceX запустила вантажний космічний корабель Cargo Dragon з місією поповнення запасів CRS-2 SpX-33 для Міжнародної космічної станції (МКС) 24 серпня 2025 року зі стартового комплексу 39A Космічного центру імені Кеннеді у штаті Флорида, США. Це 188-й орбітальний запуск у 2025 році.
Виконуючий обов'язки адміністратора NASA Шон Даффі заявив, що агентство збирається скоротити увагу до кліматичних наук і зосередитися на космічних місіях — дослідженнях Місяця, Марса та орбітальних програмах після виведення з експлуатації МКС.
Техніки NASA завершили черговий етап підготовки обсерваторії IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) до запуску — на об'єкті Astrotech Space Operations Facility поблизу Космічного центру Кеннеді у Флориді апарат заправили паливом. 18 серпня у три баки корабля було залито понад 144 кг гідразину, палива, необхідного для маневрів та підтримки орієнтації.
Космічний апарат Psyche, який прямує до однойменного металевого астероїда, успішно перевірив і відкалібрував наукову апаратуру — зокрема мультиспектральну камеру — зробивши знімки Землі та Місяця з відстані приблизно 290 млн км. Зйомки проводилися в ході планових перевірок приладів місії.
NASA 31 липня офіційно оголосило про завершення місії Lunar Trailblazer, призначеної для картування води на поверхні Місяця. Зв’язок із малим супутником було втрачено 27 лютого 2025 року — наступного дня після його запуску, і відновити його так і не вдалося.
NASA розробляє альтернативні вставні траєкторії для місії ESCAPADE, що значно розширює можливості запуску невеликих супутників на Марс поза стандартними «вікнами». Це відкриває шлях до більш гнучкого планування і може стати відправною точкою для інших малих космічних апаратів, що прагнуть до Червоної планети.
NASA планує переглянути свою стратегію розвитку комерційних космічних станцій, що може призвести до історичного переривання 25-річного періоду безперервної присутності людини на низькій навколоземній орбіті (LEO) після завершення експлуатації МКС близько 2030-2031 року.
Виконуючий обов'язки керівника NASA та одночасно міністр транспорту США Шон Даффі оголосить про плани збудувати перший ядерний реактор на Місяці вже до 2030 року. Це стане першою масштабною ініціативою Даффі на посаді голови космічного агентства та важливим кроком у так званій «другій космічній гонці».
Через 13 років після посадки на Марс NASA продовжує покращувати продуктивність марсохода Curiosity. Апарат отримав нові функції: він став більш автономним і навчився виконувати кілька завдань одночасно. Все це — щоб ефективніше використовувати свою енергію, яку забезпечує багатоцільовий радіоізотопний термоелектричний генератор (MMRTG). Підвищена ефективність дозволяє продовжувати наукові дослідження марсіанського клімату — як із давнього світу озер і річок Марс перетворився на холодну пустелю.
Найбільший міжпланетний зонд NASA — Europa Clipper — успішно протестував свій унікальний радар REASON (Radar for Europa Assessment and Sounding: Ocean to Near-surface) під час прольоту повз Марс у березні 2025 року. Тепер, після аналізу повних даних, інженери та вчені місії підтверджують: тест пройшов ідеально, що обіцяє успіх майбутньої експедиції до супутника Юпітера — Європи.
Радіоізотопні джерела живлення використовуються в космосі вже понад 60 років, забезпечуючи енергією та теплом міжпланетні зонди, що прямують у найвіддаленіші куточки Сонячної системи — туди, де «гасне» сонячне світло і мерзнуть прилади. Класичний приклад — радіоізотопний термоелектричний генератор (РІТЕГ), який перетворює тепло, що виділяється під час природного розпаду радіоактивних ізотопів, у електрику.
30 липня 2025 року Індія здійснила запуск своєї ракети GSLV Mark II з супутником спостереження за Землею NISAR з другого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 165-й орбітальний запуск у 2025 році.
Американська компанія Firefly Aerospace отримала контракт від NASA на суму 176,7 млн доларів у рамках програми Commercial Lunar Payload Services (CLPS). У 2029 році Firefly планує доставити п'ять наукових приладів до південного полюса Місяця, використовуючи орбітальний апарат Elytra та місячний посадковий модуль Blue Ghost. Місія буде спрямована на вивчення ресурсів Місяця, включаючи воду, водень та корисні копалини, а також на оцінку радіаційного та температурного середовища, з яким можуть зіткнутися майбутні астронавти.
Компанія SpaceX здійснила запуск ракети Falcon 9 Block 5 із космічними апаратами місії NASA TRACERS 23 липня 2025 року зі стартового комплексу 4 East (SLC-4E) на базі космічних сил Ванденберг у Каліфорнії. Це 156-й орбітальний запуск у 2025 році.
NASA зафіксувало ключові етапи у розвитку нової комерційної орбітальної станції Starlab, яка створюється у рамках програми з передачі роботи на низькій навколоземній орбіті (LEO) приватним компаніям. Згідно з останнім звітом, проект успішно пройшов п'ять найважливіших етапів розробки, включаючи попередній аналіз конструкції, перевірку систем безпеки, початок збірки повномасштабного макету та підготовку системи стикування з вантажними кораблями.
NASA оголосило про вибір трьох наукових інструментів, які використовуватимуться у рамках програми Artemis. Два з них буде встановлено на місячний ровер (Lunar Terrain Vehicle, LTV), а третій – призначено для майбутньої орбітальної місії.
NASA розглядає варіант наступного польоту космічного корабля Boeing CST-100 Starliner до Міжнародної космічної станції як безпілотний вантажний рейс, щоб завершити залишився тестування та усунути технічні проблеми перед новим польотом з астронавтами.
Науковий проект NASA робить ще один крок до запуску: 14 та 16 червня фахівці встановили сонячні панелі на космічний телескоп імені Ненсі Грейс Роман — один із завершальних етапів збірки обсерваторії. Ці панелі, об'єднані під назвою Solar Array Sun Shield, будуть одночасно забезпечувати живлення всіх систем і захищати прилади від перегріву, що особливо важливо для інфрачервоних спостережень.
NASA оголосило про успішне завершення 24-го наближення сонячного зонда Parker до Сонця. Маневр відбувся 19 червня 2025 року — апарат знову наблизився до зірки на рекордні 6,2 млн км і розвинув максимальну швидкість 687 000 км/год, повторивши власні досягнення, зафіксовані у грудні 2024 та березні 2025 років.
NASA вперше опублікувало зображення корональних викидів маси (coronal mass ejections або CME), отримані в рамках місії PUNCH (Polarimeter to Unify the Corona and Heliosphere). Знімки були представлені на 246-му засіданні Американського астрономічного товариства в Анкориджі, штат Аляска.
Через рік після невдалого пілотованого тестового польоту корабля CST-100 Starliner, NASA досі не вирішило, коли та в якому форматі відбудеться наступна місія – пілотована чи безпілотна. В останній заяві агентства від 6 червня йдеться, що наступний запуск можливий не раніше початку 2026 року, при цьому рішення про його конфігурацію ще не прийнято.
Як стало відомо з оновленого бюджетного документу NASA на 2026 фінансовий рік, агентство планує відправити космічну місію ESCAPADE до Марса на другій ракеті New Glenn від Blue Origin.
29 травня фахівці витягли космічний апарат IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) із транспортного контейнера в ангарі Astrotech Space Operations неподалік від Космічного центру Кеннеді у Флориді. Зонд прибув сюди 10 травня автотранспортом із Центру Маршалла (Хантсвілл, Алабама), де йшла його збірка.
30 травня NASA опублікувало деталі запропонованого бюджету на 2026 фінансовий рік, виділяючи нові інвестиції у дослідницькі програми за рахунок скасування десятків наукових місій та скорочення тисяч робочих місць.
Після десятирічних пошуків місія NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution) вперше безпосередньо зафіксувала процес атмосферного розпилення (sputtering) на Марсі — вибивання атомів з верхніх шарів атмосфери енергійними зарядженими частинками. Це відкриття допомагає пролити світло на довголітню загадку втрати води на Червоній планеті.
Як повідомляє NASA, інженери місії Psyche успішно вирішили проблему падіння тиску в системі рушіїв космічного апарата: командою було виконано перехід на резервну паливну магістраль, яка функціонує у штатному режимі.
NASA розглядає можливість скорочення чисельності екіпажу та наукових експериментів на Міжнародній космічній станції через багаторічний бюджетний дефіцит – навіть без урахування можливих скорочень, закладених у проект бюджету на 2026 фінансовий рік.
Одна з двох основних частин майже завершеного космічного телескопа NASA Nancy Grace Roman успішно пройшла тривалі випробування, підтвердивши свою працездатність в умовах космосу.
Місія NASA IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) успішно пройшла термовакуумні випробування в Центрі космічних польотів Маршалла. Це важливий етап підготовки до запуску, який може відбутися вже цієї осені. Як сучасний небесний картограф, IMAP допоможе вченим краще дослідити межі геліосфери — магнітного бульбашки, що оточує та захищає Сонячну систему.
NASA вирішило відмовитися від пошуку комерційного партнера для запуску місячного роботизованого ровера і тепер шукатиме «альтернативні підходи» для виконання цієї місії.
Після кількох тижнів підготовки обсерваторія приступила до наукової місії, роблячи близько 3600 унікальних знімків на день, щоб створити безпрецедентну карту космосу.
1 квітня 2025 року електричні двигуни космічного апарата Psyche вимкнулися через падіння тиску в лінії подачі ксенонового палива – з 36 фунтів на квадратний дюйм (248 кПа) до 26 фунтів на квадратний дюйм (179 кПа). Це призвело до автоматичної зупинки іонних двигунів. Точна швидкість падіння тиску та інші деталі інциденту не розголошуються.
NASA продовжило спроби відновити управління космічним апаратом Lunar Trailblazer як мінімум до середини червня. За розрахунками фахівців, сонячні панелі супутника зможуть отримати достатньо світла в цей період, щоб підзарядити акумулятори та, можливо, знову вийти на зв’язок.
NASA представило нові дані з орбітального апарата Juno, який вперше показав, що ховається під атмосферою Юпітера та поверхнею його вулканічного супутника Іо. Наукова група місії представила результати 29 квітня на Асамблеї Європейського геофізичного союзу у Відні.
Під час місії IM-2, яка завершилася раніше запланованого, NASA випробувало технологію буріння PRIME-1 на Місяці — і результати виявилися обнадійливими. Попри короткий час роботи, ключові інструменти, включаючи бур TRIDENT та мас-спектрометр MSOLO, працювали на 100%, а результати експерименту дали фахівцям NASA підстави для оптимізму.
NASA оголосила про важливий етап у підготовці місячної орбітальної станції Gateway: основний корпус модуля HALO (Habitation and Logistics Outpost) прибув на підприємство Northrop Grumman у Гілберті, штат Аризона, для проведення фінального складання та тестувань.
NASA оголосило про завершення одного з найважливіших етапів підготовки місії Dragonfly — першої в історії наукової місії з використанням гвинтового літального апарата на іншому небесному тілі. Апарат успішно пройшов критичний захист проекту (Critical Design Review), що відкриває шлях до початку його будівництва.
В рамках програми Moon to Mars NASA планує відправити перші пілотовані місії на Марс до кінця наступного десятиліття. Для реалізації цієї амбітної мети агентство розробляє передові технології в рамках численних програм. Серед них — вдосконалені рухові установки, які скорочують час польоту до Марсу, зменшуючи вплив мікрогравітації та космічної радіації на екіпаж. Також розглядаються технології утилізації відходів, регенерації води, забезпечення здоров'я та безпеки астронавтів, а також створення самодостатніх систем життєзабезпечення.
20 квітня 2025 року космічний апарат NASA Lucy успішно здійснив проліт повз астероїд Дональдджохансон, який знаходиться у головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. На мінімальній відстані близько 960 км апарат рухався зі швидкістю понад 48 000 км/год.
NASA прискорює реалізацію своєї програми Commercial LEO Destinations (CLD), мета якої — передати обслуговування низької навколоземної орбіти приватним компаніям після завершення місії МКС.
Компанія Blue Origin завершила важливий етап розробки комерційної орбітальної станції Orbital Reef, провівши тести за участю людей у повнорозмірних макетах майбутнього модуля. Цей крок став частиною програми NASA щодо розвитку приватних станцій на низькій навколоземній орбіті, які мають стати альтернативой та замінити МКС.
Співголови двохпартійного Congressional Planetary Science Caucus — Джуді Чу (демократ, Каліфорнія) та Дон Бейкон (республіканець, Небраска) — висловили серйозне занепокоєння через пропозицію скоротити бюджет наукових програм NASA майже удвічі у 2026 фінансовому році.
16 квітня 1972 року стало важливою віхою в історії освоєння космосу: цього дня з космодрому Кеннеді у Флориді стартувала місія «Аполлон-16», яка прямувала до Місяця. Цей запуск, здійснений за допомогою потужної ракети-носія «Сатурн V», став частиною амбітної програми NASA «Аполлон», метою якої було дослідження супутника Землі.
Цього тижня марсохід Curiosity продовжив свій маршрут кратером Гейла, наближаючись до загадкових boxwork-структур — геологічним утворенням, які можуть розповісти про водну історію Червоної планети. За останні кілька солів (марсіанських діб) команда NASA провела серію складних наукових операцій, незважаючи на обмежені енергетичні ресурси.
Ще з 1960-х років вчені припускали, що Сонце може бути джерелом речовин, необхідних для утворення води на Місяці. Згідно гіпотези, потік заряджених частинок — сонячний вітер — стикається з місячною поверхнею і запускає хімічну реакцію, яка призводить до утворення молекул води.
NASA офіційно підтвердило продовження угоди з Роскосмосом про спільні польоти на Міжнародну космічну станцію (МКС) до 2027 року. Американські астронавти продовжуватимуть літати на російських кораблях «Союз», а російські космонавти — на комерційних кораблях Crew Dragon. Це рішення забезпечує стабільну присутність як мінімум одного представника США та Росії на борту станції навіть у разі тривалих затримок запусків з однієї зі сторін.
4 квітня 2025 року Juno двічі перейшов у безпечний режим під час зближення з Юпітером — вже 71-го за рахунком. Зараз апарат знову функціонує у штатному режимі, інженери NASA проводять діагностику.
На тлі політичних коливань навколо майбутнього місячної програми NASA, підготовка до місії Artemis 2 активно триває. Про це представники NASA та підрядних організацій повідомили під час прес-туру у березні.
NASA та Роскосмос спільно працюють над детальним планом завершення експлуатації Міжнародної космічної станції (МКС). Про це повідомив заступник адміністратора NASA з реалізації космічних програм Кен Бауерсокс.
NASA оголосила про приєднання Бангладеш до Угод Артеміди (Artemis Accords), зробивши країну 54-м учасником глобальної ініціативи з безпечного і відповідального освоєння космосу.
