National Aeronautics and Space Administration (NASA) — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору — урядова агенція США, відповідальна за цивільну космічну програму та аеронавтику. Заснована 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA знаходиться у Вашингтоні, основний стартовий комплекс — Космічний центр Кеннеді на мисі Канаверал (Флорида).
NASA пройшло шлях від державного оператора всіх етапів космічного польоту до стратегічного замовника у приватної промисловості.
1960–1970-ті: Місячні перегони та «Аполлон». Програма «Аполлон» стала піком прямого державного управління: NASA проєктувала ракети Saturn V, командні модулі та місячні кабіни власними силами через підрядників. Висадка Ніла Армстронга у 1969 році стала головною перемогою цієї моделі.
1981–2011: Ера Спейс Шаттлів. Багаторазові кораблі мали зробити польоти рутинними та дешевими. Шаттли виконали 135 місій (побудували МКС, вивели на орбіту телескоп Hubble, ремонтували супутники), але дві катастрофи («Челленджер» у 1986-му, «Колумбія» у 2003-му) та висока вартість польотів показали межі цієї парадигми.
2010–2020-ті: Поворот до комерції. Після закриття програми Shuttle NASA зробило поворот: агентство перестало бути єдиним розробником і оператором, перетворившись на «розумного замовника». Воно купує послуги у приватних компаній (SpaceX, Northrop Grumman, Boeing), які володіють і керують своїми ракетами та кораблями. Програма Commercial Crew (Crew Dragon) та контракти CLPS на доставку вантажів на Місяць — прямий наслідок цієї нової філософії.
2020-ті та далі: «Артеміда» як синтез. Нова місячна програма поєднує обидва підходи: надважкий SLS та корабель Orion будує NASA за традиційною моделлю (через держпідрядників), а місячні посадкові модулі (Starship від SpaceX, Blue Moon від Blue Origin) та скафандри агентство купує як послугу. Така гібридна модель покликана зберегти державний контроль над ключовими елементами, але використовувати комерційну швидкість та конкуренцію для зниження витрат.
Агентство реалізує кілька десятків наукових та пілотованих місій. Серед головних напрямків на 2026 рік:
Програма «Артеміда» (Artemis) — повернення людей на Місяць. У рамках програми планується висадка астронавтів на Південному полюсі (Artemis-4 у 2028 році) та відпрацювання технологій для майбутнього польоту до Марса.
Mars Sample Return — спільна місія NASA та ESA з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту, зібраних ровером Perseverance.
Commercial Lunar Payload Services (CLPS) — програма доставки наукових приладів та вантажів на Місяць за участю приватних компаній (Astrobotic, Intuitive Machines, Blue Origin, Firefly Aerospace та ін.).
Телескоп Джеймс Вебб (JWST) — продовження спостережень за раннім Всесвітом, екзопланетами та формуванням зірок і галактик.
Europa Clipper — місія до супутника Юпітера Європи для вивчення підлідного океану та оцінки придатності для життя.
«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) — політична та юридична основа місячної програми. Сукупність 13 принципів мирного освоєння Місяця (прозорість, взаємодопомога, використання ресурсів, збереження спадщини). Станом на травень 2026 року угоди підписали 64 країни. Китай та Росія не приєдналися, просуваючи власні альтернативні програми.
Моніторинг клімату Землі. Окрім досліджень далекого космосу, NASA управляє флотом із понад 20 супутників для спостереження за Землею. Програми Landsat (спільно з USGS), GRACE-FO та PACE стежать за таненням льодовиків, рівнем океану, станом лісів та концентрацією парникових газів. Усі дані — безкоштовні та відкриті для глобальної наукової спільноти.
Агентство управляє мережею з 10 основних центрів по всій території США:
Космічний центр Кеннеді (KSC) — Флорида. Основний космодром, запуски пілотованих та важких ракет.
Космічний центр імені Джонсона (JSC) — Х'юстон, Техас. Центр управління польотами, тренування астронавтів.
Лабораторія реактивного руху (JPL) — Пасадена, Каліфорнія. Розробка та управління міжпланетними станціями (марсоходи, Europa Clipper).
Центр космічних польотів імені Маршалла (MSFC) — Гантсвілл, Алабама. Розробка ракетних двигунів та SLS.
Дослідницький центр Гленна (GRC) — Клівленд, Огайо. Рухові установки, аеронавтика.
Центр космічних польотів Годдарда (GSFC) — Грінбелт, Меріленд. Космічні телескопи (Габбл, Джеймс Вебб).
Адміністратор NASA — Джаред Айзекман (Jared Isaacman). Призначений на посаду в грудні 2025 року після затвердження Сенатом (67 голосів «за», 30 — «проти»). Попередником Айзекмана був Білл Нельсон, який обіймав посаду адміністратора NASA з 2021 по 2025 рік. До цього він був астронавтом (політ на шаттлі Columbia STS-61-C у 1986 році), сенатором від Флориди та одним із головних прихильників комерційної космонавтики в Конгресі.
Айзекман — підприємець, пілот та астронавт-любитель. До приходу в NASA він командував двома приватними космічними місіями: Inspiration4 (2021) та Polaris Dawn (2024), під час якої здійснив перший в історії приватний вихід у відкритий космос. Засновник компаній Shift4 Payments (обробка платежів) та Draken International (підготовка військових льотчиків).
З моменту вступу на посаду Айзекман провів реорганізацію NASA, зробивши акцент на прискорення програм та скорочення бюрократичних процедур. Його пріоритети включають висадку астронавтів на Місяць не пізніше 2028 року, розвиток комерційних партнерств та повернення наукової дискусії про статус Плутона як планети.
Інформація актуальна на травень 2026 року.
NASA розглядає нову стратегію розвитку комерційних орбітальних станцій, які мають замінити Міжнародну космічну станцію (МКС) після її виведення з експлуатації. Причиною стали сумніви в тому, що ринок приватних станцій розвивається достатньо швидко.
NASA офіційно затвердило місію Skyfall — група з трьох мініатюрних вертольотів вирушить до Марса у 2028 році на космічному апараті Space Reactor-1 Freedom з ядерною електричною тягою (NEP). Це стане першою в історії міжпланетною місією, що використовує ядерну енергетичну установку для далекого космосу.
NASA успішно завершило серію ключових передпускових випробувань космічного телескопа Nancy Grace Roman Space Telescope. Апарат підтвердив готовність до умов запуску та роботи в космосі, що дозволяє розраховувати на старт місії вже восени 2026 року.
Японське космічне агентство JAXA та NASA підписали угоду про співпрацю в рамках місії LUPEX (Lunar Polar Exploration). Відповідно до домовленостей, американський нейтронний спектрометр буде встановлено на місяцеході, призначеному для дослідження південного полюса Місяця.
NASA оголосило про кардинальний перегляд своєї місячної програми Artemis: агентство призупиняє розвиток орбітальної станції Gateway і зосереджується на створенні повноцінної бази на поверхні Місяця.
Дві компанії, що розробляють місячні посадкові модулі, заявляють, що готові до реалізації планів NASA щодо значного збільшення частоти таких місій, однак не розкривають деталей того, як саме вони мають намір задовольняти новий попит.
NASA розглядає можливість різкого збільшення кількості роботизованих місячних посадок — аж до щомісячних запусків, починаючи з 2027 року. Ця ініціатива, за словами голови агентства Джареда Айзекмана, спрямована на створення постійної місячної бази та прискорення програми Artemis.
Астронавти NASA Джессіка Меїр та Кріс Вільямс 18 березня успішно завершили перший у цьому році вихід у відкритий космос на борту Міжнародної космічної станції. Роботи завершилися о 15:54 за східним часом США (EDT), тривалість виходу склала близько 7 годин 2 хвилин.
Невеликий космічний апарат SPARCS, розроблений за підтримки NASA, успішно передав на Землю перші зображення та підтвердив готовність до повноцінної наукової роботи. Місія відкриває новий етап у вивченні зірок, від яких залежить придатність для життя екзопланет.
Управління генерального інспектора NASA (OIG) опублікувало звіт, у якому піддало критиці зриви термінів розробки пілотованих місячних посадкових модулів у рамках програми Artemis. Згідно з документом, незважаючи на успішний контроль витрат, графіки створення кораблів SpaceX і Blue Origin суттєво відстають від початкових планів, що ставить під загрозу амбітні цілі агентства з повернення людини на Місяць.
Чим далі космічна місія, тим більше палива потрібно для запуску. А чим більше палива, тим важчий космічний апарат, а це збільшує витрати на запуск. Фахівці з Дослідницького центру NASA імені Гленна тестують технологію, здатну вирішити цю проблему.
Нові наукові результати показали, що коли космічний апарат місії DART навмисно зіткнувся з астероїдом Диморф у вересні 2022 року, це змінило не лише рух самого супутника навколо більшого астероїда Дідім. Удар також трохи змінив орбіту всієї астероїдної системи навколо Сонця.
У документі, опублікованому 6 березня, NASA визначило, що верхній ступінь Vulcan Centaur 5 є єдиним варіантом для заміни Exploration Upper Stage (EUS), який планувалося використовувати на пусках Space Launch System (SLS) після місії Artemis-3.
Агентство NASA повідомило, що під час місії Artemis-2 будь-хто охочий зможе спостерігати за польотом космічного корабля Orion у режимі реального часу.
Обсерваторія Carruthers Geocorona Observatory офіційно розпочала 24-місячну основну наукову місію 1 березня 2026 року. Апарат, запущений у вересні 2025 року, зосередиться на комплексному вивченні екзосфери Землі — гігантської хмари водню, що формує найзовнішню частину нашої атмосфери.
Фахівці NASA завершили ремонт системи наддуву гелієм верхнього ступеня ракети Space Launch System (SLS). Успішне усунення несправності дозволяє агентству дотримуватися поточного графіка, спрямованого на запуск місії Artemis-2 на початку квітня.
NASA розкрила цілі та вимоги до нового марсіанського орбітального апарата зв'язку — Mars Telecommunications Network (MTN). Проєкт фінансується в рамках бюджетного закону 2025 року і стане ключовим елементом інфраструктури зв'язку та навігації для місій на Марсі в найближчі десятиліття.
Через рік після втрати місячного апарата Lunar Trailblazer стали відомі реальні причини однієї з найпоказовіших невдач сучасної недорогої космічної програми. У новому звіті комісії, створеної NASA, розкривається ланцюжок технічних та управлінських помилок, що призвели до загибелі місії лише за добу після запуску.
У п'ятницю, 27 лютого 2026 року, керівництво NASA оголосило про наймасштабніший перегляд архітектури місячної програми Artemis від часу її заснування. Зіткнувшись із посиленням геополітичної конкуренції та технічними затримками, агентство вирішило спростити конфігурацію ракети-носія SLS (Space Launch System) і впровадити проміжний випробувальний політ у 2027 році.
NASA офіційно підтвердило повернення місячної ракети SLS із космічним кораблем Orion до будівлі вертикального складання (VAB). Маневр «відкочування» зі стартового майданчика 39B було завершено о 03:00 за київським часом (26 лютого).
Астрономи за допомогою рентгенівської обсерваторії Chandra X-ray Observatory вперше отримали зображення астросфери — гігантської бульбашки з гарячого газу — навколо зорі, схожої на наше Сонце в ранній період його існування.
У четвер, 26 лютого 2026 року, 33-тя комерційна місія SpaceX з поповнення запасів (CRS-33) офіційно завершиться. Вантажний корабель Cargo Dragon залишить Міжнародну космічну станцію (МКС), щоб доставити на Землю результати багатомісячних досліджень, які можуть змінити медицину та технології майбутнього.
Всього через добу після оголошення 6 березня як дати старту місії Artemis 2, NASA повідомило про проблему з верхнім ступенем ракети Space Launch System (SLS), яка призведе до затримки запуску.
NASA представило підсумковий звіт незалежної групи розслідування (Program Investigation Team), що вивчала проблеми під час першого пілотованого випробувального польоту корабля Starliner у рамках програми Commercial Crew Program. Документ фіксує як технічні збої, так і управлінські прорахунки, що вплинули на перебіг місії.
Космічне агентство NASA зробило вирішальний крок до повернення людей на Місяць. Генеральна репетиція заправки (WDR) мегаракети SLS пройшла успішно, а екіпаж місії Artemis 2 уже сьогодні, 20 лютого, розпочинає офіційний передполітний карантин.
Інженери NASA впровадили нову систему навігації Mars Global Localization, яка вперше дозволила марсоходу Perseverance самостійно визначати точні координати на поверхні Марса без допомоги операторів із Землі.
Проєкт NASA з карботермічного відновлення (CaRD) зробив гігантський крок до автономності майбутніх місячних поселень. Учені довели, що концентроване сонячне світло може перетворювати реголіт на життєво важливий кисень і ракетне паливо.
Космічне агентство готується до вирішального випробування транспорту для запуску місії Artemis 2. Після серії технічних труднощів та боротьби з витоками водню, гігантська ракета SLS має довести свою готовність до польоту на Місяць.
Міжнародна космічна станція (МКС) близька до завершення своєї експлуатації до 2030 року, і приватні компанії активно готуються зайняти місце, що звільняється, на низькій навколоземній орбіті. Нещодавно NASA обрало каліфорнійський стартап Vast для проведення шостої приватної місії до МКС, яка має стартувати не раніше літа 2027 року.
Тестові випробування NASA, покликані підтвердити надійність замінених ущільнень у системі заправки рідким воднем ракети Space Launch System, пройшли лише з частковим успіхом через проблеми з наземним обладнанням.
CHIPS (Cosmic Hot Interstellar Plasma Spectrometer), також відомий як Explorer 82, UNEX-2 або CHIPSAT — невеликий космічний ультрафіолетовий телескоп NASA, запущений у 2003 році для вивчення гарячої міжзоряної плазми навколо Сонячної системи. Незважаючи на скромні розміри та бюджет, місія зіграла несподівано важливу роль: вона поставила під сумнів одну з ключових моделей локального міжзоряного середовища.
NASA продовжує підготовку до ротації екіпажів Міжнародної космічної станції, однак агентство поки не визначилося, який корабель виконає наступний пілотований політ — SpaceX Crew Dragon чи Boeing Starliner.
1 лютого 2026 року місія IMAP (Interstellar Mapping and Acceleration Probe) перейшла у дворічну основну фазу наукових спостережень — апарат буде картографувати межі геліосфери та вивчати, як сонячний вітер взаємодіє з міжзоряним простором.
Вчені місії NASA Juno переглянули розміри Юпітера — і виявилося, що гігантська планета трохи компактніша, ніж вважалося десятиліттями. Аналіз даних показав: газовий гігант не лише менший, але й сильніше «сплюснутий», ніж припускали попередні моделі.
Марсохід NASA Curiosity отримав рідкісне нічне зображення поверхні Марса, підсвітивши її вбудованими світлодіодами. Знімок був зроблений 6 грудня 2025 року — на 4740-й марсіанський день місії — під час дослідження бурового отвору в породі, яка отримала назву Nevado Sajama.
Марсохід NASA Perseverance вперше в історії виконав переміщення по поверхні іншої планети за маршрутом, спланованим штучним інтелектом без участі людських операторів. Експериментальні заїзди відбулися 8 та 10 грудня та були проведені командою Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) у Каліфорнії.
Перший за понад 50 років політ екіпажу до Місяця зіткнувся з технічною перешкодою. Під час генеральної репетиції заправки (Wet Dress Rehearsal), що проходила в минулий понеділок на космодромі імені Кеннеді, інженери знову виявили витоки водню у вузлі з'єднання ракети зі стартовою платформою.
NASA офіційно обрало компанію Axiom Space для реалізації чергового етапу програми приватних відвідувань орбітального комплексу. П'ята місія Axiom на МКС, що отримала позначення Ax-5, стане важливим кроком у переході від державних досліджень до повноцінної комерційної економіки на низькій навколоземній орбіті.
Orbiting Astronomical Observatory (OAO) — це перша в історії серія спеціалізованих астрономічних супутників NASA, призначених для тривалих спостережень за Всесвітом за межами атмосфери Землі. Програма реалізовувалась у період з 1966 по 1972 рік і стала фундаментом для всієї сучасної космічної астрономії.
Астронавти, які готуються до висадки на Місяць в рамках програми Artemis, попереджають: місячні виходи будуть важким випробуванням для екіпажів. Нові скафандри, які доведеться носити учасникам місій, важчі за «місячні» костюми «Аполлона» і вимагають від людей більших фізичних зусиль — часто в умовах часткової гравітації, дефіциту сну та агресивного середовища.
У понеділок, 26 січня 2026 року, Султанат Оман офіційно приєднався до Угод Артеміди (Artemis Accords). Урочиста церемонія підписання відбулася в Маскаті в рамках відкриття Близькосхідної космічної конференції (Middle East Space Conference).
Сполучені Штати роблять вирішальний крок до створення постійної інфраструктури на Місяці. NASA та Міністерство енергетики США (DOE) офіційно оголосили про поглиблення співпраці в межах програми Fission Surface Power (FSP). Підписаний нещодавно меморандум про взаєморозуміння закладає фундамент для розробки та розгортання ядерних реакторів на місячній поверхні, що стане ключем до «золотої ери» космічних досліджень.
Наступні люди, яким належить облетіти Місяць, офіційно увійшли у фазу передполітної ізоляції. Пізно ввечері у п'ятницю, 23 січня, екіпаж місії Artemis II розпочав проходження програми стабілізації здоров'я.
UHURU (також відомий як Small Astronomy Satellite 1, SAS-1, Explorer 42) — перший у історії супутник, створений спеціально для проведення рентгенівського огляду всього неба. Апарат був запущений 12 грудня 1970 року за допомогою ракети Scout з екваторіальної стартової платформи San Marco біля узбережжя Кенії та успішно працював до березня 1973 року, забезпечивши фундаментальні відкриття у високоенергетичній астрофізиці.
SAS-3 (Small Astronomical Satellite-3) — третій апарат у серії малих астрономічних супутників NASA, що зіграв ключову роль у розвитку рентгенівської астрономії. Супутник був запущений 7 травня 1975 року та став одним із найуспішніших наукових апаратів свого часу, суттєво розширивши знання про компактні та високоенергетичні об'єкти у Всесвіті.
NASA перевезло ракету Space Launch System (SLS) з кораблем Orion на стартовий комплекс LC-39B Космічного центру Кеннеді, офіційно запустивши заключний етап підготовки місії Artemis II. Це буде перший пілотований політ системи SLS/Orion та перша експедиція людей за межі низької навколоземної орбіти з часів місії Apollo 17 у 1972 році.
NASA фактично визнало, що ймовірність відновлення зв'язку з марсіанським орбітальним апаратом MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution) є вкрай низькою. Космічний зонд не виходить на зв'язок понад місяць, а останні дані вказують на втрату орієнтації та відхилення від штатної орбіти.
11 січня 2026 року наземні центри управління місією NASA підтвердили повний прийом сигналу від космічного апарата Pandora під час першого сеансу зв'язку після його запуску. Супутник був виведений на орбіту зі стартового майданчика Space Launch Complex 4 East на базі Vandenberg Space Force Base в Каліфорнії в рамках програми NASA з вивчення екзопланет. Це важливий крок у підготовці до наукової роботи однієї з найочікуваніших наукових місій агентства.
NASA вперше за останні тижні детально розповіло про хід підготовки місії Artemis 2 — першого пілотованого польоту за межі низької навколоземної орбіти з часів Apollo 17 у 1972 році.
11 січня 2026 року компанія SpaceX запустила ракету Falcon 9 Block 5 з групою супутників для декількох замовників, у тому числі невеликий супутник NASA Pandora для вивчення атмосфер екзопланет. Запуск відбувся з космічного стартового комплексу 4East (SLC-4E) бази ВПС США Ванденберг у штаті Каліфорнія. Це четвертий орбітальний запуск у 2026 році.
